Не заплатив – позбавили житла. Все про борги та чи треба платити під час війни

Від початку повномасштабного вторгнення життя українців докорінно змінилося, і для багато кого постала необхідність змінити місце проживання, громадяни були змушені залишити свої домівки, змінити місце роботи, а хтось залишився без роботи і засобів для існування. Але чи звільняє українців статус воєнного стану від їхніх обов'язків щодопогашення боргів? Фокус розпитав адвокатів.

Чи можна не сплачувати борги під час воєнного стану

Згідно ст. 7 закону "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов’язані оплачувати комуналку за тарифами, що встановлено законодавством і у терміни за відповідними договорами. І ця вимога діє і під час війни, адже ще 2023 року мораторій на стягнення заборгованості за комунальні послуги, який був чинний на початку повномасштабного вторгнення для всіх споживачів, скасували.

Проте, згідно із постановою КМУ №260 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", не всіх громадян України це стосується. А саме — борги за комуналку стягувати заборонено зі споживачів, житло яких залишилося на території, де ведуться або ж велися бойові дії. Такі споживачі мають надати постачальнику комунальних послуг довідку ВПО чи інший документ, що підтверджує відсутність за місцем проживання.

Всі ж інші громадяни, навіть за умов воєнного стану, зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги на загальних підставах.

Водночас, як зауважила Фокусу адвокатка, керуюча партнерка ЮК "Надійний Правовий Партнер" Анна Кухарчук, деякі норми законів, все ж таки захищають громадян: якщо не звільняють від обов'язків платити, то звільняють від наслідків за несплату.

"В нашій країні діє закон № 2120-IX, яким було доповнено прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України. Зокрема сьогодні актуальним є положення щодо періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, а також 30-ти денного терміну після його припинення або скасування. Тож, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем", — звертає увагу адвокатка.

Тобто, поки триває правовий статус воєнного стану, штрафні санкції, а саме індекс інфляції, три проценти річних або інший розмір процентів, що встановлений договором, як відповідальність за прострочення, не нараховуються, а підлягають списанню, якщо фінансова установа, банк чи інший кредитор здійснив таке нарахування.

Спираючись на власний професійний досвід, Анна Кухарчук зауважує, що кредитор, зокрема і банк, можуть звернутися з позовом про стягнення простроченої суми боргу, але включити до стягуваної суми боргу ще й штрафні, у такому випадку не зможуть, адже суд здійснить списання таких штрафних санкцій на підставі наведеної вище законодавчої норми.

Чи можна виселяти боржника із житла під час воєнного стану

Фокус поцікавився, чи втратять право мешканці на проживання в квартирі, за яку, припустимо, виплачують іпотеку. Навівши низку законодавчих норм та статей, адвокатка пояснила, що виселення людей з житла за борги, які безпосередньо пов'язані із отриманням споживчого кредиту, якщо такий кредит забезпечений нерухомим майном, під час дії воєнного стану не відбувається.

"Боржники, що брали кредит для придбання житла, у разі наявності боргу за таким кредитом, не підлягають виселенню з такого житла… Але, як завжди в українському законодавстві є безліч "але", — зауважує експертка.

Слід звернути увагу, що заборона виселення з житла стосується та пов'язана з тими кредитами, які були укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15 березня 2022 року.

Тобто, ті кредити, що були оформлені після 15 березня 2022 року, або ті, що були оформлені до 15 березня 2022 року, але до таких договорів після 15 березня 2022 року були внесені зміни за згодою сторін щодо строків виконання такого кредитного договору, норми статей 37, 38, 40 ЗУ "Про іпотеку" — діють, та наслідки таких статей застосовуються.

"Крім того, мають місце ситуації щодо виселення громадян, які не пов'язані із кредитуванням, це переважно правовідносини, які регулюються Житловим кодексом України, як то самовільне зайняття приміщення, це так звані спори між родичами, які проживають у одній квартирі. У даному випадку, мораторій на виселення таких осіб, які проживають у квартирі без достатньої правової підстави, не діє, і такі особи можуть бути виселені із квартири", — додає вона.

Стягування боргу за комуналку: як діють компанії та на що мають право

У разі порушення споживачем обов’язку щодо оплати комунальних послуг, компанія-постачальник може стягнути борг в примусовому порядку, каже Ольга Брус, адвокатка АО "EvrikaLaw".

За невчасну сплату боргу передбачено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та процентів річних.

Як правило, за наявної заборгованості, постачальник, перш за все, повідомляє споживача про необхідність погашення боргу.

Зазначимо, що на цьому етапі можна провести переговори та укласти договір реструктуризації з постачальником комунальних послуг.

"Якщо ж споживач ігноруватиме повідомлення постачальника, та не здійснює оплату заборгованості, то постачальник може звернутися до суду з метою примусового стягнення боргу. В подальшому, на підставі рішення суду буде відкрито виконавче провадження, в межах якого відбуватиметься примусове стягнення боргу за оплату комунальних послуг", — пояснює Фокусу Ольга Брус.

Тож на на банківські рахунки боржника можуть накласти арешт, заблокувати платіжні картки та звернуто стягнення на його заробіток.

Якщо на рахунках не буде потрібної суми для сплати боргу, стягнення може відбуватися і за рахунок майна мешканців.

"У такому разі, якщо сума боргу співмірна із вартістю житла, то борг може бути погашено за рахунок цього житла. Тому дійсно не сплата боргу за комуналку протягом дуже тривалого часу може бути наслідком навіть втрату цього житла та подальше виселення", — каже адвокатка.

Отже, в умовах воєнного стану споживачі мають вчасно сплачувати комунальні послуги, аби уникнути описаних вище негативних наслідків. Поряд з цим, якщо дійсно склалися складні життєві обставини, можливо домовитися із постачальником про реструктуризацію боргу, аби зменшити фінансовий тиск та розбити платежі на більш зручні для споживача суми, і таким чином поступово погасити борг.