Планета чи невдала зірка: недалеко від Землі виявлено об'єкт із дивною поведінкою

Учені використовували космічний телескоп Вебб, щоб зазирнути в атмосферу загадкового космічного об'єкта, який може бути або блукаючою планетою, або ж зіркою, яка не вдалася. У результаті вони знайшли відповіді на запитання, які не давали спокою вченим. Дослідження опубліковано в журналі Astrophysical Journal Letters, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Космічний телескоп Вебб, як уже писав Фокус, допоміг астрономам отримати уявлення про процес формування нових зірок у далекій спіральній галактиці. Автори нового дослідження використовували цей інфрачервоний телескоп для ретельного вивчення вільно плаваючого об'єкта планетарної маси під назвою SIMP 0136. Він розташований на відстані 20 світлових років від нас, що вважається близько за космічними мірками.

Цей об'єкт не пов'язаний гравітацією з жодною зіркою і вільно переміщається космосом. SIMP 0136 має розмір Юпітера, але маса цього об'єкта приблизно в 13 разів більша, ніж у газового гіганта в Сонячній системі. Тому SIMP 0136 може бути блукаючою планетою, яка обертається навколо своєї осі настільки швидко, що день там становить лише 2,4 земних години.

З іншого боку, цей об'єкт може бути коричневим карликом або невдалою зіркою, адже нижня межа маси коричневих карликів становить приблизно 13 мас Юпітера. Такі об'єкти народжуються як зірки, але їхньої маси не вистачає для запуску термоядерного синтезу в ядрі та перетворення на звичайну зірку.

Водночас SIMP 0136 є досить яскравим об'єктом, який уперше було виявлено 22 роки тому, але відтоді астрономи так і не змогли вирішити деякі його загадки.

Астрономи раніше з'ясували, що SIMP 0136 змінює свою яскравість і це, найімовірніше, пов'язано зі складними процесами в його атмосфері. Але що саме там відбувається дозволило з'ясувати тільки нове дослідження. За допомогою телескопа Вебб астрономи вивчили інфрачервоне випромінювання, що виходить від SIMP 0136, спостерігаючи за змінами в хмарних шарах і температурі цього дивного світу.

Вчені змогли зібрати дані в широкому діапазоні довжин хвиль інфрачервоного світла. У результаті вони отримали великі дані про криві блиску об'єкта, які показали, як кожна довжина хвилі інфрачервоного світла змінювала яскравість у міру обертання SIMP 0136. Крива блиску — це функція зміни яскравості астрономічного об'єкта з плином часу.

Астрономи виявили, що деякі довжини хвиль інфрачервоного світла ставали яскравішими, а інші тьмяніли. При цьому були й ті, які взагалі не змінювалися. Учені припустили, що на ці зміни мають впливати різні чинники в атмосфері SIMP 0136. Щоб з'ясувати, що спричиняє зміни яскравості SIMP 0136, учені створили атмосферні моделі, щоб визначити, які області атмосфери відповідають за ту чи іншу довжину хвилі інфрачервоного світла.

Дослідження показало, що одні довжини хвиль світла хвиль виникають із глибини атмосфери SIMP 0136, де, як підозрюють учені, ховаються неоднорідні хмари, які складаються з частинок заліза. Інша група довжин хвиль світла, як вважають астрономи, походить із вищих шарів атмосфери і неоднорідних хмар, що складаються із силікатів.

Автори дослідження вважають, що теоретично останній набір довжин хвиль світла виникає високо над цими хмарами і залежать від змін температури SIMP 0136. Більш яскраві області можуть відповідати полярним сяйвам, виявленим на SIMP 0136 у радіохвилях.

З іншого боку, ці яскраві плями можуть бути результатом переміщення гарячого газу вгору через атмосферу SIMP 0136. Але є криві блиску, які не можна пояснити ні хмарами об'єкта, ні його температурою. На них можуть впливати хімічні реакції, що спричиняють зміни в атмосфері.

Астрономи кажуть, що ще належить багато чого дізнатися про цей загадковий об'єкт і нові дослідження, можливо, покажуть, чим же він є насправді.

Як уже писав Фокус, на Місяці стануть видимими дві гігантські латинські літери. Вчені розповіли, звідки взялися ці загадкові букви і коли їх можна буде побачити на поверхні супутника Землі.