Плати на повну. Дешеві зв’язок та інтернет відходять у минуле

За останні місяці українці зіткнулися з подорожчанням вартості мобільного зв’язку та інтернету. В деяких тарифних планах ціни зросли у два, а то й три рази. «Уніан» з’ясував, що стоїть за цими змінами, та чого чекати абонентам найближчим часом.

Наприкінці 2024-го та початку 2025 року усе невпинно дорожчало. Не стали виключенням і комунікаційні послуги, що подекуди зросли у ціні у кілька разів, ще дужче посилюючи інфляційний тиск.

Першим повідомити абонентам прикру звістку і запустити ланцюгову реакцію наважився найбільший мобільний оператор «Київстар». Він заявив про збільшення тарифів у грудні 2024 року. Це був сміливий крок, оскільки, перебуваючи в авангарді, компанія зібрала на себе увесь негатив абонентів. Мережу переповнювали повідомлення про «здирництво» та наміри перейти до іншого оператора. Загалом же, за результатами 2024 року «Київстар» залишили більше 207 тисяч абонентів, які змінили мобільного оператора через сервіс Mobile Number Portability (MNP), що дозволяє абоненту зберігати номер та коду.

Інші ж оператори, схоже, вичікували, хто ризикне повідомити про здорожчання послуг першим, аби зібрати частину ображеної аудиторії і потім одразу ж підвищити ціни і на свої тарифні плани.

Наступним «здався» оператор Vodafone, який повідомив про намір підвищити тарифи ще наприкінці грудня 2024-го, незабаром після «Київстару», проте згодом відтермінував подорожчання до 30 січня.

А найдовше вичікував lifecell, анонсувавши підвищення тарифів наприкінці січня 2025 року. Проте, щоб якось заспокоїти людей, які «клюнули» на низькі ціни і встигли втекти від конкурентів, у компанії пообіцяли, що перегляд цін не торкнеться нових клієнтів, які перенесли свій номер до оператора з грудня 2024-го. Таким чином ці користувачі отримали можливість «заморозити» вартість тарифу до кінця року.

Крім того, зросла вартість стаціонарного зв’язку. Компанія «Укртелеком» ще у грудні анонсувала підвищення цін на фіксований телефонний зв’язок і навіть радіо.

Українці «мало» платять

За даними Міжнародного союзу електрозв'язку, ціни на послуги сотового зв’язку в Україні одні з найнижчих у Європі, до чого завжди апелюють українські мобільні оператори. Проте й заробляють люди у Європі більше за українців. Тому дивитись слід не на абсолютні цифри, а на співвідношення тарифу на мобільний інтернет до валового національного доходу на душу населення. В Україні цей показник складає 1,36, що є одним з найвищих значень у Європі і поступається лише Албанії.

Експерт у питаннях комунікацій Олександр Глущенко у коментарі «Уніан» пояснює, що українські оператори суттєво підняли ціни на свої послуги через зростання витрат. Цьому сприяли: закупівля генераторів для забезпечення енергонезалежності в умовах відключень світла, подорожчання енергоресурсів, курсова різниця, рівень інфляції, підвищення податків, відновлення знищеної інфраструктури та купівля частот на аукціонах.

Він погоджується, що через війну зменшились доходи населення, тому відносно цього показника послуги зв’язку в Україні суттєво подорожчали, порівняно з країнами Євросоюзу. 

«Але якщо порівнювати співвідношення ціна/якість, то зв'язок в Україні на достойному рівні. Представники українських операторів зв'язку можуть читати лекції європейським колегам, як організувати зв'язок під час війни», – зауважує експерт.

Він також відмічає, що паралельно зі зростанням вартості мобільних послуг, дорожчає і фіксований «домашній» інтернет. Це спричинено тими ж факторами, що і у мобільних операторів, плюс – міграцією абонентських баз.

«Чим ближче до Сходу та Півдня України і зони бойових дій – тим більше витрат у провайдерів інтернету на собівартість надання послуг зв'язку», – пояснює Глущенко.

Але чи справді якість послуг українських операторів зв’язку відповідає їхній оновленій вартості? Давайте розберемося.

Якість під питанням

Станом на зараз, Україна посідає 81 місце у світовому рейтингу мобільного інтернету із середньою швидкістю завантаження 42,68 Мбіт/с, за даними Speedtest Global Index від компанії Ookla. Таким чином Україна випереджає такі країни як Індонезія, Єгипет та Росія. Проте і відстає від більшості країн Європи та навіть Нігерії і сусідньої Молдови.

«Україна все ще не на рівні з сусідніми європейськими країнами за показниками швидкості мобільної передачі даних. Це зумовлено низкою факторів, зокрема економічними викликами, інфраструктурними обмеженнями, впливом військових дій на території країни, а також відсутністю 5G», – розповідає у коментарі «Уніан» пресслужба «Київстар».

Найчастіше абоненти скаржаться на погіршення чи зникнення зв’язку під час подорожей автошляхами і, особливо, залізницею. Щодо поганого зв’язку вздовж доріг компанії не погоджуються – за їхніми оцінками, вони покривають вже близько 98 відсотків основних міжнародних автошляхів.

Що ж стосується залізничних перевезень, то тут, за словами операторів, забезпечити якісне покриття складніше.

«Переважна більшість залізничних об’єктів є критичною інфраструктурою і розташування будь-яких сторонніх конструкцій (базових станцій) там підлягає складному регулюванню і потребує тісної співпраці з Укрзалізницею», – пояснюють у «Київстар».

До того ж, у компанії зазначають, що на якість зв’язку впливає навіть метал, з якого вироблені вагони.

«Залізничні вагони вироблені з металу, тобто простір в середині вагонів є фактично екранованим, де радіо сигнал послаблений на 30 дБ (тобто в 1000 раз) в порівнянні із зовнішнім рівнем», – пояснює пресслужба «Київстар».

За їхніми словами, аби виправити цю ситуацію необхідно модернізувати рухомий склад, встановлюючи у вагонах спеціальне обладнання.

Щоправда, маємо зазначити, що подорожуючи залізницею до Молдови, кореспонденти «Уніан» на власному досвіді переконались, що на українській території мобільний зв’язок проривався вкрай рідко, лише поблизу великих зупинок у населених пунктах, але щойно вони перетнули молдавський кордон – як одразу опинились у «білій зоні»: сторінки завантажувалися, інтернет літав і можна було здійснювати дзвінки майже увесь час поїздки. До слова, вагони весь час були одні й ті самі.

З іншого боку, подорожуючи залізницею територією Австрії, Угорщини та Словаччини, ми також спостерігали проблеми зі зв'язком, хоч і не такі масштабні, як в Україні.

«Для вирішення задачі покращення якості зв’язку на залізничних дорогах необхідна тісна державно-приватна кооперація із залученням «Укрзалізниці», операторів мобільного зв’язку і національного регулятора», – підсумовують у «Київстар».

Зв’язок на українській залізниці: міф чи реальність

Інший мобільний оператор – Vodafone – вже провів розрахунки, чого не вистачає для якісного зв’язку на залізничних шляхах.

«Оператор детально прораховував проєкт покриття залізничних шляхів у співпраці з Укрзалізницею та Мінцифри. Більш того, побудував пілотну ділянку мережі, яка повністю забезпечувала зв’язок на відтинку Київ-Бориспіль – щоб на цьому прикладі зрозуміти, як на практиці буде виглядати доступ та модель користування. У рамках проєкту інженери компанії провели практичні заміри сигналу вздовж основних залізничних шляхів: для безперервного покриття вздовж залізниці не вистачає більше 500 кілометрів», – зазначили у пресслужбі компанії.

За оцінками оператора, щоб це виправити, потрібно встановити близько 200 нових базових станцій і модернізувати велику кількість вже існуючих. Але є нюанс: базові станції вздовж залізниці майже ніхто не використовує, окрім самих мандрувальників на потягах. А тому такі інвестиції для операторів не рентабельні.

«Середньодобове завантаження таких станцій – приблизно 15% від їхнього ресурсу. Для будівництва мережі, яка б забезпечувала достатньою якістю сигналу пасажирів, оператору знадобилося б близько 1,5 мільярдів гривень. Період окупності цього проєкту – близько 70 років для одного оператора і близько 30, якщо будувати мережу на трьох операторів», – розповідають нам у пресслужбі Vodafone.

У читача може виникнути логічне запитання: а як цю проблему вирішують у Європі? У Vodafone пояснюють, що транспортні компанії самостійно будують окремі мережі Wi-Fi у вагонах.

«У країнах Європи вирішують це завдання по-іншому: у співфінансуванні транспортні компанії розгортають спеціальну окрему мережу, яка надає доступ до інтернету саме всередині вагонів для пасажирів потягів – через технологію Wi-Fi. При цьому загальнодоступне покриття мобільних мереж орієнтоване на мешканців території, а не пасажирів залізниці, – розповідають у пресслужбі оператора, – І так, ситуація в різних країнах різна. У Німеччині, наприклад, є такі самі «білі плями» у мобільному покритті вздовж залізничних шляхів».

Історично європейські країни мають значно вищу щільність населення, ніж Україна. Кількість містечок і сіл на умовну одиницю площі у Старому світі суттєво більша, ніж у нас. Фактично українська залізниця на десятки кілометрів прокладена у степах, полях і лісах. Тому і базових станцій, які розміщуються там, де живуть люди, вздовж українських залізних шляхів, менше.

Втім, в Україні шукають шляхи вирішення проблеми. На деяких залізничних маршрутах запущено послугу супутникового інтернету від Starlink, який роздають через Wi-Fi у поїздах «Інтерсіті». Для пасажирів він безкоштовний, але має обмеження по трафіку – 1 гігабайт на одного користувача за рейс. Проте, звісно, цього замало.

Експерт Олександра Глущенко говорить, що мобільні оператори наразі не проводять масштабне будівництво нових базових станцій через «низьку платоспроможність та неефективність такого будівництва». Водночас у разі відсутності зв'язку він радить абонентам скаржитись на його якість через Дію та використовувати національний роумінг.

При цьому експерт наголошує, що з урахуванням фактору війни, навіть попри усі наявні недоліки, якість зв’язку в Україні залишається на гідному рівні.

«Жодна з країн не будувала зв'язок на випадок війни. Жоден з наших сусідів ні морально, ні матеріально, ні технічно не готовий до такого форс-мажору. Як і жодне телеком-обладнання не виробляється для роботи в умовах блекаутів та використання альтернативних джерел електроенергії. Тому якість зв'язку в Україні доволі непогана, враховуючи фактор війни і всіх змін за останні три роки активної військової агресії та повномасштабного вторгнення. Могло бути все набагато гірше. Українці зв'язківці – герої. Адже зв'язок під час військових дій – одне із головних благ, завдяки яким можна вберегти людські життя», – каже Глущенко.

Дефіцит зв’язківців

Однією з проблем, на які скаржаться мобільні оператори, і що також впливає на якість та собівартість надаваних ними послуг, є дефіцит кадрів. Адже багато зв’язківців змінили цивільний робочий одяг на військову форму, а замість налагодження мереж тепер тримають оборону країни.

«Виділити кошти, знайти необхідне промислове обладнання у потрібній кількості та прискорити його доставку попри усі логістичні перепони – це необхідні, але недостатні умови для сталої роботи мережі в нинішніх умовах. Для того, щоб це обладнання працювало, необхідні, у першу чергу, люди, які доставляють, будують, монтують, запускають, заправляють паливом та обслуговують базові станції та генеруюче обладнання. Через мобілізацію кількість наших фахівців та співробітників підрядних організацій зменшується», – ділиться проблемою пресслужба Vodafone.

Мобільний оператор lifecell також відмічає, що там активно шукають технічних спеціалістів з потрібною кваліфікацією. Проте, враховуючи значні обсяги роботи, фахівців, які мають необхідний досвід, небагато. Задачі цих спеціалістів стосуються зокрема встановлення та обслуговування резервних джерел живлення, що важливо для забезпечення безперебійної роботи мережі. 

«Зараз ми активно шукаємо фахівців із досвідом обслуговування базових станцій, роботи з електрообладнанням і проведення висотних робіт, а також студентів старших курсів і випускників профільних навчальних закладів у Харкові, Сумах, Полтаві й інших містах», – кажуть у lifecell.

«Київстар» також відчуває значний дефіцит кваліфікованих спеціалістів для обслуговування мережі. Як зазначають у пресслужбі компанії, галузь «доволі вузька», а значна частина спеціалістів мобілізовані до лав ЗСУ та боронять нашу країну.    

«Активно залучаємо молодь, студентів і фахівців із мінімальними навичками, навчаємо їх для виконання необхідних завдань та розвиваємо у потрібних напрямах», – додають у «Київстар».

Чи чекати на новий стрибок цін

За словами пресслужби мобільного оператора lifecell, нещодавній перегляд тарифів дозволить компанії продовжувати інвестувати в покращення мережі, будівництво нових базових станцій і розширення ємності та освоєння нових частот, які оператор придбав на тендері у листопаді 2024 року. Зважаючи на це, у компанії не можуть сказати, коли абонентам слід готуватися до наступного подорожчання послуг.

«Подальше зростання вартості послуг мобільного зв’язку наразі неможливо спрогнозувати, все залежатиме від обсягів пошкодження інфраструктури оператора внаслідок російської агресії, економічної ситуації у країні, зокрема від вартості електроенергії, пального, оренди, податків та інші факторів, що впливають на собівартість послуг», – кажуть у lifecell.

У свою чергу, мобільний оператор Vodafone пояснює, що коригування тарифів відбувається приблизно раз на рік, і разом зі зміною вартості оновлюється їхнє наповнення.

«Щоб підтримувати якість мережі в умовах збільшеного попиту, мережа потребує розширення ємності і додаткових капіталовкладень. Це обумовлює не тільки збільшення цінника, а й наповнення тарифу – більшої кількості гігабайт, доступних у підключеному пакеті. Як правило, кожна лінійка тарифів переглядається орієнтовно раз на рік», – розповідають у Vodafone.

Експерт у питаннях комунікацій Олександр Глущенко пояснює, що в деяких тарифних планах ціни зросли у два, а то й три рази за останній рік. Водночас, на його думку, мобільні оператори навряд чи й надалі суттєво підвищуватимуть ціни.

«Є очікування, що мобільні оператори суттєво більше не будуть піднімати вартість тарифів. Якщо брати до уваги співвідношення вартості послуг відносно доходів населення, то всі наступні збільшення будуть призводити до зменшення попиту на послуги операторів, відмов від другої сім-картки, вимог перевести на більш дешевший тарифний план або зміну постачальника послуг через сервіс MNP», – каже Глущенко.    

Тож, принаймні до кінця 2025 року абоненти можуть почувати себе у безпеці. Залишається сподіватись, що дійсно зі зростанням доходів оператори продовжать інвестувати у розширення своїх мереж, зважаючи на те, що у відносних показниках ми вже платимо більше за європейців, але якість українського покриття все ще шкутильгає.

Дмитро Петровський