Що означає рішення Трампа призупинити військову допомогу Україні: думки політиків та експертів

Президент США Дональд Трамп наказав призупинити всю військову допомогу Україні після суперечки з очільником України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті. «Главком» зібрав думки політиків, громадських діячів та журналіста щодо цієї ситуації.

Нардеп від партії «Слуга народу» Богдан Яременко вважає, що не варто витрачати час на засудження дій Трампа, оскільки той швидко продемонстрував свої наміри. На його переконання, подальші зусилля України мають бути спрямовані на те, щоб разом із партнерами переконати Трампа не шкодити Україні в майбутньому.

«Не варто витрачати час на прокльони Трампа. Достатньо типово для американців він дуже швидко показав не лише усі свої карти, але і наміри. Надалі, схоже, наше завдання полягатиме не в поновленні порозуміння з Білим домом (навряд чи можна домовитися з работорговцем, який вирішив продати тебе як раба), а в тому, щоб разом з партнерами спробувати переконати Трампа не шкодити у майбутньому. Так, не допомагати, а не шкодити. Бо купецьке слово дане росіянам, не виключено, що вимагатиме від Трампа і цього, Тепер має значення лише те, що можемо ми», – йдеться у дописі.

Водночас народний депутат Володимир В'ятрович зауважив, що Україна не має впливу на інституції та процедури в США, але здатна повернути їх роль в країну, що, на його думку, є шляхом до змін.

«Головне завдання інституцій та процедур максимально нівелювати вплив особистісного чинника на політичний процес, як всередині країни так і в міжнародних відносинах. Руйнування інституцій та процедур зводить політику до рівня психології, де рішення визначають образи, а не раціональні обрахунки. Ми не маємо впливу на інституції та процедури в США, але можемо і маємо повернути їх роль в Україні. Це шлях до зміни ситуації», – наголосив нардеп.

Також громадський активіст, працівник Українського інституту нацпам'яті Роман Кулик підкреслив, що «адміністрація Трампа взяла курс на «переможне завершення війни» і в цю концепцію життєві інтереси України не входять аж ніяк».

Кулик зауважує, що адміністрація Трампа штовхатиме Україну щонайменше на часткове виконання стратегічних вимог росіян: «Треба це чітко розуміти й рухатись далі, ухвалювати рішення, розуміючи, що американці на даний момент не те що «не з нами», а в кращому випадку зберігатимуть нейтралітет, а в гіршому – давитимуть не лише на нас, а і на європейців».

До того ж філософ, громадський діяч Олексій Панич стверджує, що якщо президент Володимир Зеленський «знайде в собі сили зарити «сокиру війни» з Трампом, у всіх європейських столицях зітхнуть з полегшенням». Він наголошує, що це не означає погоджуватися зі всім, що запропонує американський лідер.

«У нас є свої червоні лінії, а національні інтереси наших країн далеко не в усьому збігаються. Це означає встановити мораторій на публічну критику поглядів Трампа, намірів Трампа та окремих висловлювань Трампа. Особливо перебуваючи в США. Бо кожен, хто це робить, автоматично стає політичним ворогом Трампа. І не виклянчувати у Трампа слів, які він з 1001 причини не готовий вимовляти», – йдеться у дописі.

За словами Панича, комунікація з Трампом має бути максимально сухою і лаконічною:

1. Ми разом шукаємо мир.
2. Ми оголошуємо публічно тільки те, про що вже домовилися.
3. Про решту продовжуємо домовлятися.
4. Якщо нам публічно зроблять неприйнятну пропозицію, ми її відхиляємо з чітким поясненням, чому відхилили.

Журналіст Сергій Тихий наголосив, що «Трамп і його адміністрація остаточно розкрилися, хто вони є». За його словами, в умовах поточного моменту – це позитив для України. Однак журналіст стверджує, що це не скасовує можливості ведення прагматичних переговорів з адміністрацією Трампа.

«Вони, говорячи їхньою мовою, виклали на стіл останній свій козир. Їм більше нема чим тиснути на Путіна, але на нас – теж немає чим тиснути. Тобто вони самоусунулись з позицій верховного арбітра, відійшли на другий план. Це теж плюс, за нинішніх умов. На перший план таки висувається Європа, як би вона того не хотіла. Тож чекаємо 6 березня, саміту в Брюсселі. Там щось буде, бо там є сили-країни, які нас підтримують і розуміють наслідки», – йдеться у дописі.

Українці також активно обговорюють рішення Трампа, висловлюючи своє занепокоєння та обурення.

Зокрема, деякі користувачі соцмереж нагадав, що подібна ситуація вже мала місце в історії, коли колишній президент Афганістану Ашраф Гані підписав угоду з Дональдом Трампом у 2017 році щодо видобутку рідкісних металів, сподіваючись, що це допоможе в боротьбі з терористичним рухом «Талібан». Однак згодом Гані змушений був покинути країну після того, як таліби захопили Кабул і оголосили перемогу.  Багато хто згадує, як Трамп після цього погрожував припинити фінансову допомогу Афганістану, якщо країна не поверне залишену американськими військами зброю. У відповідь представник МЗС Афганістану заявив: «Бажаєте повернути свою зброю? Прийдіть і візьміть».

Зокрема, експосол України у США Юрій Щербак в коментарі «Главкому» зауважив, що після суперечки у Вашингтоні між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом Україна повинна продемонструвати вдячність Сполученим Штатам і навіть ухвалити спеціальну резолюцію.