"Заборона на виселення за борги діє не для всіх позичальників", — адвокатка Анна Кухарчук

Сьогодні в Україні мораторію чи будь-якої іншої заборони на стягнення боргів за грошовими зобов'язаннями — як то позика, кредит, житлово-комунальні послуги, інші грошові зобов'язанняза товар чи послуг, немає. Правовий статус воєнного стану не дає права громадянам не сплачувати борги. Водночас деякі норми законів, все ж таки захищають громадян, але не звільняють від обов'язків платити, а саме звільняють від наслідків за несплату. Адвокатка Анна Кухарчук пояснила Фокусу суперечливі моменти та надала поради, як вийти із складної ситуації на користь споживачів.

Так, за словами адвокатки, ще 15 березня 2022 року було прийнято закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким було доповнено Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.

За що боржник не має платити

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції актуальний на сьогодні передбачає наступне: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)", — цитує законодавчий документ адвокатка, керуюча партнерка ЮК "Надійний правовий партнер" Анна Кухарчук.

Це означає: поки триває правовий статус воєнного стану, штрафні санкції визначені статтею 625 Цивільного кодексу України, такі як індексу інфляції, три проценти річних, або інший розмір процентів, що встановлений договором як відповідальність за прострочення, не нараховуються, а підлягають списанню, якщо фінансова установа, банк, чи інший кредитор здійснив таке нарахування.

"Зі своєї практики скажу, кредитор, зокрема і банк може звернутися з позовом про стягнення простроченої суми боргу, але включити до стягуваної суми боргу ще й штрафні, у такому випадку не вдасця, бо суд здійснив списання таких штрафних санкцій на підставі наведеної норми", — каже адвокатка.

Якщо громадянин взяв позику або кредит у банку, або має борг за житлово-комунальні послуги, чи борг за оплату товарів чи послуг, то такі зобов'язання повинні виконуватися, додає вона.

Чи можна виселяти боржника під час дії воєнного стану

Тим, же законом України, про який ми вже згадували, було також доповнено і розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" пунктом 5-2, що передбачає наступне: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону."

Зокрема стаття 37 Закону України "Про іпотеку" передбачає процедуру реалізації права іпотекодержатель на отримання у власність предмету іпотеки, у разі порушення грошового зобов'язання, для забезпечення якого, таке майно було передано в іпотеку.

Відповідно, стаття 40 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що після того, як майно, яке було передано в іпотеку, і у разі виникнення боргу, може бути передано у власність до іпотекодержателя, тоді особи, які раніше проживали в такому житловому приміщення, при втраті права власності на таке приміщення, логічно втрачають і право проживати у такому приміщенні, та підлягають виселенню з такого приміщення.

Варто зробити акцент на тому, що виселення боржника, про яке йде мова у ст. 40 Закону України "Про іпотеку", здійснювалося та реалізовувалося не автоматично, а могло бути здійснено виключно на підставі судового рішення, механізмом для отримання такого судового рішення і слугувала стаття 40 Закону України "Про іпотеку".

Аналіз наведених норм, свідчить, що оскільки на період дії воєнного стану дія статті 37, 38, 40 ЗУ "Про іпотеку" — зупинена, отже виселення з житла за борги, які безпосередньо пов'язані із отриманням споживчого кредиту, якщо такий кредит забезпечений нерухомим майном в порядку ЗУ "Про іпотеку", під час дії воєнного стану — не відбувається, та боржники, що брали кредит для придбання житла, у разі наявності боргу за таким кредитом, не підлягають виселенню з такого житла.

Водночас адвокатка звертає увагу, що заборона виселення з житла, стосується та пов'язана з тими кредитами, які були укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-IX від 15 березня 2022 року.

Тобто, ті кредити, що були оформлені після 15 березня 2022 року, або ті, що були оформлені до 15 березня 2022 року, але до таких договорів після 15 березня 2022 року були внесені зміни за згодою сторін щодо строків виконання такого кредитного договору, норми статей 37, 38, 40 ЗУ "Про іпотеку" — діють, та наслідки таких статей застосовуються.

Крім того, мають місце ситуації щодо виселення громадян, які не пов'язані із кредитуванням, це переважно правовідносини які регулюються Житловим кодексом України, як то самовільне зайняття приміщення, це так звані спори між родичами, які проживають у одній квартирі. У даному випадку, мораторій на виселення таких осіб, які проживають у квартирі без достатньої правової підстави не діє, і такі особи можуть бути виселені із квартири.

Раніше Фокус писав, що у компанії "Нафтогаз України" пояснили, чому в комунальних квитанціях за газ іноді можез'являтися борг, навіть якщо фактично його немає.