/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F9a9f2e4f62fb05da95b184ac4a0331a0.jpg)
Зупинення військової допомоги США: яка зброя у ЗСУ закінчиться першою і чим це загрожує Україні
До списку заборонених до постачання можуть потрапити високотехнологічне і далекобійне озброєння, і насамперед системи ППО та ракети до них, а також далекобійні тактичні ракети ATACMS і системи залпового вогню HIMARS. Фокус з'ясовував, яка американська зброя може закінчитися в Сил оборони України і як, на думку експертів, це відіб'ється на подальшому перебігу війни.
Після дипломатичного скандалу у Вашингтоні низка західних ЗМІ на основі відомостей від своїх джерел серед високопоставлених американських чиновників повідомили, що адміністрація Дональда Трампа поставила на паузу надання військової допомоги Києву. Причому йдеться не про повне припинення, а саме про паузу, яка нібито триватиме доти, доки Трамп не переконається, що українська сторона "демонструє сумлінну прихильність миру".
Варто зазначити, що Білий дім офіційно поки що не коментував припинення постачань, але за інформацією The Wall Street Journal, чутки про можливе припинення військової допомоги викликали серйозні побоювання як у Києві, так і серед союзників. У матеріалі було підкреслено, що за нинішньої активності бойових дій і без нового озброєння Україна зможе ефективно оборонятися тільки до середини 2025 року. Однак це стало можливим лише завдяки адміністрації Джо Байдена, яка наростила постачання зброї Києву перед інавгурацією Трампа.
Яка зброя може закінчитися у ЗСУ: коментарі аналітиків
Карло Масала
Про те, що Україна нібито зможе протриматися без військової підтримки США не більше ніж шість місяців заявив в інтерв'ю телеканалу ZDF професор міжнародної політики Мюнхенського університету Бундесверу Карло Масала. За його словами, після цього періоду українським військам буде складніше оборонятися, але не можна стверджувати, що фронт негайно завалиться, і Росія відразу ж окупує Донбас.
Також Масала зазначив, що частково Європа може відшкодувати дефіцит озброєння, наприклад, Україна зміцнить свою ППО завдяки зенітним ракетам британського виробництва. Однак загалом американську військову допомогу неможливо буде замінити на 100 відсотків.
"Суть у тому, що альтернативи Сполученим Штатам у цьому питанні немає", — підсумував аналітик.
Федір Веніславський
Ці ж терміни озвучив і член оборонного комітету Ради Федір Веніславський. В інтерв'ю РБК-Україна він зазначив, що в разі такого розвитку подій в України є запас міцності приблизно на пів року, потім ситуація значно ускладниться.
За його словами, за три роки війни вітчизняний військово-промисловий комплекс значно збільшив свою потужність і здатний компенсувати частину ризиків, однак залежність від американського озброєння, як і раніше, залишається високою. Особливо це стосується систем протиповітряної оборони і ракетних систем залпового вогню великої дальності. Ці види озброєнь, додав Веніславський, залишаються ключовими в обороні України, і їхнє постачання можливе тільки зі США.
"Я думаю, що запас міцності в України точно є десь на пів року навіть без системної допомоги з боку США, але буде, звичайно, значно складніше. Тому зараз усі працюють — і команда президента, і Верховна рада, і наш комітет — над тим, щоб розглянути варіанти компенсації цієї кількості та якості озброєння, яке США можуть припинити або вже припинили нам надавати", — сказав Веніславський.
Олег Катков
Ситуацію, що склалася, прокоментував і головний редактор військово-аналітичного порталу Defence Express Олег Катков. В інтерв'ю "Суспільному" він зазначив, що в разі повного припинення військової допомоги з боку США Україна може втратити до 30% свого озброєння.
За його словами, майже 40% озброєння, яке мають у своєму розпорядженні ЗСУ, — це техніка і боєприпаси українського виробництва або з довоєнних запасів. Ще приблизно 10% становлять постачання безпосередньо зі США, а 30% — озброєння європейських країн, реекспорт якого також залежить від дозволу Вашингтона.
Водночас, продовжив Катков, у разі повного припинення військової допомоги та заборони на реекспорт озброєння Україна втратить значну частину арсеналу, включно з не тільки американською технікою, а і європейськими системами. І цей сценарій — найбільш песимістичний.
Окремо експерт зауважив залежність українського оборонного потенціалу від постачань зі США в галузі ППО та авіації. Тут ідеться про боєприпаси до винищувачів F-16, зокрема про високоточні авіабомби JDAM, протирадіолокаційні ракети HARM і керовані ракети для вертольотів.
Крім того, американці поставили значну кількість бронетехніки. Це і бронетранспортери М113, бойові машини Stryker, бронеавтомобілі MRAP, MaxxPro та інша військова техніка. Сюди ж можна додати снаряди з касетними боєголовками, протипіхотні міни, боєприпаси для дистанційного мінування та інші види озброєння, поставленого Штатами.
Агіль Рустамзаде
У своїх коментарях Фокусу щодо ситуації, що склалася, військовий аналітик з Азербайджану Агіль Рустамзаде звернув увагу на один важливий момент. На його думку, внесок Сполучених Штатів у підтримку української армії є у своєму роді унікальним. Це і боєприпаси, які випускаються саме американським ВПК, і бойова техніка у вигляді танків Abrams і БМП Bradley, а також системи протиповітряної оборони, як-от ЗРК Patriort.
"Переважно будуть проблеми із ЗРК. Якщо їх США не передадуть, то протиракетні можливості Patriort буде складно замінити. Але загалом якщо збільшити фінансову допомогу, Україна частково може купірувати внесок США та їхні постачання озброєння і військової техніки", — підкреслив він.
Аналітик додав, що загалом американські системи мають дешевші аналоги, крім комплексів Patriort, які неможливо буде замінити повністю, але в цьому немає жодної катастрофи.
"Озброєння, яке не можна замінити повністю і швидко — це ЗРК Patriot. Все інше має аналоги, до того ж дешевші. Так, безсумнівно, це велика проблема. Але не катастрофа", — написав Рустамзаде в соцмережах.
Анатолій Храпчинський
Що стосується альтернатив з боку Європи, то тут так само не все так просто. Так авіаційний експерт Анатолій Храпчинський у коментарі Фокусу розповів про проблеми європейського ВПК у плані розвитку виробництва. За його словами, європейський ринок ВПК фрагментований, і в Європі немає єдиного військового комплексу, як у США. Крім того, бюрократія і відмінності в стандартах озброєння заважають швидкому розгортанню військового виробництва.
Також аналітик зазначив, що Євросоюз не був готовий до повномасштабної війни і довгий час скорочував оборонні бюджети. У результаті його оборонна промисловість не здатна швидко наростити виробництво снарядів, ракет і важкого озброєння.
"Приклад — нездатність поставити Україні обіцяний мільйон 155-мм снарядів. Хоча ЄС і починає виправляти ситуацію (запущено нові лінії виробництва снарядів), але швидких результатів чекати не варто", — додав Храпчинський.
Канали постачання американського озброєння
У контексті ймовірного припинення військової допомоги Україні важливо розібратися, які існують механізми поставок озброєння і наскільки реалістичним є сценарій їх повного блокування. У своєму матеріалі Defense Express з цього приводу пише, що військова підтримка США здійснюється через три основні програми:
- Presidential Drawdown Authority (PDA) — постачання зброї безпосередньо зі складів Пентагону.
- Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) — контракти з американськими виробниками на виробництво нового озброєння.
- Foreign Military Financing (FMF) — надання Україні коштів для самостійної закупівлі зброї в американських компаній.
Експерти зазначають, що найпростіший спосіб для нової адміністрації Трампа — зупинити поставки за програмою PDA, оскільки вона безпосередньо залежить від рішень президента. Так, у разі якщо зброю ще не було відправлено, американський президент може призупинити її передачу Україні. Для розуміння масштабів цих поставок: з 2 грудня 2024 року по 9 січня 2025 року за цією програмою Байден виділив майже 3 млрд доларів.
Програму FMF також можна частково заморозити, якщо кошти ще не були використані. Ця ініціатива виконується Агентством військового співробітництва Міноборони США (DSCA), і нова адміністрація може перешкоджати її реалізації.
Найбільша складність — з USAI, оскільки це довгострокові контракти з американськими виробниками на виробництво озброєнь. У 2024 році за цією програмою було виділено 14,6 млрд доларів, і більша частина техніки за цим каналом має постачатися у 2025-2026 роках. Однак процес все одно проходить через Міноборони США, що теоретично дає Білому дому можливість впливати на його реалізацію.