«Ба та Ді проти брехні»: проєкт із медіаграмотності, який допомагає літнім людям не стати жертвами шахраїв і фейків

В умовах інформаційної війни та поширення онлайн-шахрайства люди старшого віку особливо вразливі до маніпуляцій. Проєкт «Ба та Ді проти брехні», ініційований командою онлайн-медіа «ШоТам» у співпраці з VoxCheck Ukraine, навчає пенсіонерів розпізнавати фейки, захищатися від фінансових шахраїв і критично аналізувати інформацію в соцмережах і месенджерах. Як працює ця ініціатива, які проблеми вона розв’язує та чому медіаграмотність важлива для старшого покоління, «Детектор медіа» поговорив із контент-директоркою «ШоТам» Кристиною Черненко.

З початку своєї роботи, а саме з осені 2017 року, онлайн-медіа позитивних новин «ШоТам» приділяє особливу увагу роботі з людьми старшого віку, зокрема пенсіонерами. Навіть коли платформа займалася UGC-контентом і створювала кепшни, ця тема вже була важливою складовою їхньої роботи, каже Кристина Черненко.

Але у 2022 році «ШоТам» запустив проєкт «Мій персональний фейк», безпосередньо спрямований на боротьбу з дезінформацією серед літніх людей. У межах цієї ініціативи команда створює відеоролики, які спростовують поширені міфи та борються з пропагандою, наприклад, щодо експорту електроенергії до Молдови чи заснування Одеси Катериною II. Крім відеоформату, використовувалися й інші методи залучення аудиторії — створення кросвордів про боротьбу з фейками, які друкують у понад 20 регіональних медіа, а також інтерактивні розіграші для людей старшого віку.

«Учасники телефонували за вказаним номером, диктували відповіді, а переможці отримували подарункові кошики з українськими крафтовими продуктами: копченими ковбасами, шоколадом, сиром, вином і книгою Померанцева “Це не пропаганда”. Ми щомісяця отримували десятки дзвінків — люди читали нам вірші, висловлювали подяку, а іноді й давали конструктивні зауваження. Протягом двох років ми зібрали величезний обсяг фідбеку, що надихнуло нас на створення більш комплексного проєкту», — розповідає Кристина Черненко.

Так у межах «Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства», яку впроваджує IREX, у листопаді 2024 року з’явився проєкт «Ба та Ді проти брехні». На відміну від «Мій персональний фейк», який розглядає окремі випадки та аналізує великі приклади, нова ініціатива пропонує прості й зрозумілі рекомендації у доступному форматі. «Ба та Ді проти брехні» — це своєрідний самовчитель, що допомагає людям уникати фінансових шахрайств і зберігати психологічну стійкість.

Як працює проєкт

У межах ініціативи 15 учасників віком понад 60 років протягом п’яти місяців проходять тренінги експертів VoxCheck Ukraine. Їх вчать основ фактчекінгу, розпізнавати маніпуляції та перевіряти інформацію. Після завершення курсу випускники стануть тренерами та навчатимуть своїх ровесників медіаграмотності у різних регіонах України.

Для залучення учасників на тренінги команда онлайн-медіа не проводила масштабних рекламних кампаній, оскільки працювали з уже мотивованою аудиторією — учасниками Університету Третього віку, БФ «Життєлюб» і БО «Старенькі UA». Вони добре знайомі з подібними заходами й активно долучалися до навчання. Також набір на курс здійснювався через гугл-форму, посилання на яку «ШоТам»  публікував у сториз на фейсбуці, інстаграмі та в ютубі. Більшість учасників — із Київської області, деякі приїжджають і з інших регіонів України.

Тренінг для учасників «Ба та Ді проти брехні»

За словами контент-директорки, спочатку тренінги тривали 4,5 години та складалися з двох лекцій тривалістю у 2 години, а також 30 хвилин на перерву. Проте учасники визнали цей формат занадто виснажливим.

«Після отримання відгуків ми скоротили заняття до 1,5 години, але навіть цього виявилося забагато. Юрій Чопик із IREX, який також був присутній, зізнався, що такий темп був доволі виснажливим. Зрештою, ми зупинилися на оптимальному форматі — 45—60 хвилин. Він дозволяє учасникам краще сприймати інформацію, залишатися залученими та зацікавленими. Такі зустрічі проводяться раз на місяць. Ми вважаємо своєю великою перевагою те, що кількість учасників залишається стабільною».

Кристина Черненко розповідає, що тренінги для людей старшого віку стали не лише можливістю здобути нові знання, а й справжньою віддушиною, де учасники можуть поспілкуватися між собою й отримати новий досвід.

«Наприклад, у проєкті бере участь Марія Опанасівна, яка в 70 років працює моделлю та заснувала з онукою власний бренд. Інші учасники займаються волонтерством, і кожна з цих історій надзвичайно цікава. Одна з наших героїнь, Олександра Терновська, була акторкою Херсонського театру, а нині виступає у театрі “Колесо”. Вона надзвичайно активна і є прикладом для молодих акторів. Вона і досі бере участь у кастингах, дізнаючись про них через фейсбук-групи».

Команда учасників проєкту «Ба та Ді проти брехні» під час тренінгів

Інформаційні відео

Друга частина проєкту передбачає створення відеороликів із медіаграмотними порадами, які виходять двічі на тиждень. Учасники тренінгів разом із запрошеними зірковими гостями знімаються в коротких відео, де діляться практичними порадами, як не потрапити на гачок шахраїв.

Відео поширюють через соцмережі «ШоТам», регіональні цифрові медіа та телеканали. Тематика випусків охоплює найпоширеніші шахрайські схеми: підроблені соцвиплати, фальшиві дзвінки від «банківських працівників», маніпуляції в соцмережах та інші методи обману.

Кристина Черненко розповідає, що краще зрозуміти потреби аудиторії допомогли три ключові джерела: експерти VoxCheck Ukraine, внутрішній аналіз команди та досвід команди «Мій персональний фейк». Додаткову підтримку надала спільнота «ШоТам», яка складається переважно з людей віком понад 35 років, активно реагує на подібні ініціативи та сприяє їхньому поширенню.

«Оскільки люди у віці 35—40 років або навіть молодші легше взаємодіють із подібними ініціативами, ми звернулися до них із запитом: “Покажіть це своїм батькам, хрещеним, родичам старшого віку”. Таким чином ми отримали перший рівень взаємодії», — розповідає контент-директорка.

Журналісти закликали користувачів поділитися найнеприємнішими ситуаціями, з якими стикалися їхні старші родичі або вони самі. Основними платформами для збору таких історій стали фейсбук і твіттер.

«Твіттер обрали через його популярність серед користувачів, які охоче діляться подібними історіями, а фейсбук — тому що його аудиторія ближча до цільової групи нашого проєкту, ніж інстаграм. Ми отримали багато історій про шахрайські схеми, наприклад, коли людям телефонували шахраї й вимагали 20 000 гривень за “звільнення сина з в’язниці”. Дехто майже потрапив у пастку, як, наприклад, одна дівчина, яку вдалося зупинити буквально на вулиці, коли вона вже йшла віддавати гроші. Ми використовуємо такі реальні історії для роботи над контентом», — розповідає Кристина Черненко.

Окрім прямих відгуків аудиторії, існують інші не менш важливі теми, які допомагають висвітлювати експерти VoxCheck Ukraine. Саме вони аналізують статистику, дослідження та вказують на актуальні проблеми, що потребують обговорення.

Важливу роль у формуванні тем для відеороликів відіграла команда «Мій персональний фейк», яка вже два роки досліджує брехню та маніпуляції. Фахівці ділилися своїм досвідом і напрацюваннями, що дозволило зосередитися на ключових питаннях, зокрема на шахрайстві в телеграм-каналах та інших актуальних загрозах.

Знімальний процес інформаційних відео проєкту «Ба та Ді проти брехні»

Створення інформаційних роликів — це складний і багатоетапний процес. Кожен сценарій проходить близько п’яти рівнів перевірки, перш ніж потрапляє до актора для озвучування. Такий підхід дозволяє зробити матеріал максимально точним і зрозумілим для аудиторії.

«Спочатку ми визначаємо теми, які хочемо висвітлити, і передаємо їх нашим інформаційним партнерам з VoxCheck Ukraine. Вони розробляють розширений сценарій, який потім ми скорочуємо й адаптуємо, щоб він вкладався у дві хвилини та був максимально простим для сприйняття», — каже Черненко. 

Далі текст передають бета-рідеру або члену команди, який не брав участі у його створенні. Його завдання — виявити складні для розуміння моменти. За словами контент-директорки, така практика рідко використовується в «ШоТам», але для цього проєкту стала обов’язковою. Після отримання зворотного зв’язку автор доопрацьовує матеріал, спрощуючи його. Потім текст читає ще одна людина, і цей процес повторюється, поки матеріал не стане максимально доступним і зрозумілим для аудиторії.

«На початкових етапах ми навіть давали читати сценарії нашим родичам, батькам наших колег і партнерів. Вони вказували на незрозумілі моменти. Наприклад, коли ми писали про CVV-код банківської картки, ми зрозуміли, що для старшого покоління це незрозумілий термін. Тому ми замінили його на “три цифри на звороті картки”. Ми також звернули увагу на те, що слово “дезінформація” для людей старшого віку є зрозумілішим, ніж “фейк” чи “маніпуляція”. Тому у своїх матеріалах ми використовуємо прості, чіткі слова: брехня, обман, злочинник, дезінформація, цифри на картці, номер картки, шахрай тощо. Ми прагнемо зробити контент доступним для людей іншого покоління, тому адаптуємо мову відповідно до їхнього сприйняття», — додає Кристина Черненко.

Знімальний процес інформаційних відео проєкту «Ба та Ді проти брехні»

У зйомках узяли участь вісім із п’ятнадцяти учасників — ті, хто має найбільший рівень довіри аудиторії та спільний життєвий досвід із глядачами.

«Наприклад, Олександр Задорожний мав робітничу професію, але завжди цікавився фотографією. Після виходу на пенсію йому вдалося здійснити свою мрію, він вирішив присвятити себе цій справі й зараз щодня працює фотографом в одному з київських пологових будинків. Подібна історія й у пана Ореста зі Львова, відомого у тіктоку як “дід-модник”. Так, усе життя він працював сантехніком, але сьогодні вже відомий своїм вишуканим стилем одягу. Головний критерій для наших спікерів — вони мають бути схожими на нашу аудиторію», — каже контент-директорка проєкту.

Також до проєкту долучилися двоє відомих гостей — телеведучий і актор Микола Луценко та народний артист України Павло Зібров. Кристина Черненко розповідає, що спочатку як зіркових спікерів команда розглядала відомих телевізійних особистостей, таких як Дмитро Карпачов або Олексій Суханов.

«Нам навіть вдалося отримати попереднє схвалення від IREX на цей підхід. Також були плани запросити до проєкту ведучу програми “Все буде добре” Надію Матвєєву, оскільки медійні обличчя з телебачення викликають величезну довіру у старшого покоління. Але врешті-решт було вирішено, що ключовим елементом “Ба та Ді проти брехні” має бути принцип peer-to-peer — тобто передача інформації від людей старшого віку до їхніх ровесників. Тому ми зробили ставку на знайомі й близькі аудиторії обличчя».

Контент-директорка «ШоТам» Кристина Черненко та народний артист України Павло Зібров

Інформаційні відеоролики знімали паралельно з навчанням, використовуючи методику, подібну до організації великих проєктів, як-от постшоу. За один день вдавалося відзняти три-чотири випуски.

Щоб уникнути труднощів, пов’язаних із зимовими умовами, команда ухвалила рішення завершити всі зйомки до середини листопада. Це дозволило забезпечити комфортні умови для учасників і дотриматися запланованих термінів.

«Наша логіка була простою: зимовий час може створювати труднощі для старших людей. Деякі учасники побоювалися виходити на вулицю через погодні умови, можливі падіння або проблеми зі здоров’ям, зокрема підвищений тиск. Ми дотрималися плану й успішно завершили зйомки восени. Це також допомогло уникнути ситуації, коли частина учасників могла б залишитися без участі у відео. Адже для них було важливо не лише відвідувати курси, а й брати участь у зйомках. Вони стежили за тим, хто вже знявся, і переживали, якщо їхня черга ще не настала. Тож своєчасне завершення знімального процесу було критично важливим для всіх учасників», — розповідає Кристина Черненко.

Вайбер-листівки

У межах проєкту також створюються вайбер-листівки — прості та зрозумілі візуальні матеріали з корисними порадами з медіаграмотності. Вони оформлені у зручному форматі, що дозволяє легко ділитися ними з друзями та рідними.

З листопада по грудень 2024 року, коли команда проєкту активно розповсюджувала ці листівки, їх завантажили у вайбері понад 2 000 разів. За словами контент-директорки, основою для комунікаційної стратегії став підхід ДСНС, із якою «ШоТам» раніше співпрацював у проєктах, присвячених мінно-вибуховій безпеці:

«ДСНС радить діяти чітко й без зайвих дій: “Якщо ви повернулися в деокупований будинок і побачили підозрілий предмет — не чіпайте, не перевіряйте, не підходьте. Розвертайтеся та телефонуйте 101”. За аналогією, наші поради також дуже прості: якщо у вас запитують три цифри з обороту картки — кладіть трубку. Якщо в оголошеннях OLX вам пропонують перейти в сторонні месенджери — не погоджуйтеся».

Кристина Черненко розповідає, що одним із головних викликів проєкту є адаптація експертних рекомендацій у простий і зрозумілий формат: «Ми співпрацюємо з аналітиками VoxCheck, які надають глибокі експертні поради, але наша задача — зробити їх зрозумілими та лаконічними. Наприклад, перевірку інформації через Google Images чи YouControl ми трансформували у короткі інструкції, які легко сприймаються. Додатковий виклик — адаптувати ці поради для візуального формату вайбер-листівок розміром 1080×1070 пікселів, ще й в оточенні милих зображень тварин. Це справжня боротьба за кожне слово, кожне вставне речення, щоб інформація була максимально простою та водночас ефективною. Важливо не лише розіслати листівки, а й зробити так, щоб вони поширювалися далі вірусним способом. Саме тому ми розробили їх у такому привабливому дизайні».

Чому «Ба та Ді» важливий

За словами Кристини Черненко, однією з найбільших проблем є надмірна довіра людей старшого віку до інформації, яку вони отримують в інтернеті. Якщо з телебаченням вони вже навчилися бути обережними, то дезінформація у соцмережах і месенджерах залишається для багатьох непомітною загрозою. Шахрайські оголошення та телеграм-канали часто маскуються під надійні джерела, що робить їх особливо небезпечними.

«Люди старшого віку часто сумніваються в словах телеведучих, політиків, експертів чи будь-яких публічних осіб, але беззаперечно вірять незнайомій людині, яка пише в коментарях. Багато фейків і дезінформації базуються саме на цьому. Наприклад, чутки на кшталт “сестра мого кума працює в СБУ і каже, що з Білорусі готується наступ” швидко поширюються саме через таку персоналізовану передачу інформації. Тому ми навчаємо учасників перевіряти будь-яку інформацію, незалежно від її джерела», —  розповідає Кристина Черненко.

Ще однією проблемою, на яку звертає увагу команда «Ба та Ді проти брехні», є надмірна емпатійність і прагнення людей старшого віку допомагати іншим. Шахраї активно використовують ці риси для своїх маніпуляцій. Однією з найпоширеніших афер останнього часу стало прохання «проголосувати за племінницю в конкурсі малюнків», що є частиною шахрайської схеми.

«Про цю аферу нам розповіли аналітики VoxCheck, оскільки раніше ми з нею не стикалися. Навіть Павло Зібров став жертвою цієї схеми. Він натрапив на прохання проголосувати у конкурсі, а в результаті втратив доступ до свого талеграму, фейсбуку й інстаграму. Його контактами скористалися шахраї, які від його імені надсилали прохання про гроші. Багато людей повірили, бо “як можна не довіряти Павлу Зіброву?”. Цю ситуацію ми почали обговорювати на курсах, і виявилося, що майже кожен стикався з подібним шахрайством. Через три місяці після першого інциденту я сама отримала повідомлення: “Кристина, проголосуй за племінницю в конкурсі малюнків”. Так я особисто відчула, наскільки ця схема поширена», — ділиться Кристина Черненко.

Склад команди

Сьогодні у команді «Ба та Ді проти брехні» працюють вісім людей: автори ідеї — Сергій Колесніков і Олена Лаврук, продюсерка Юлія Ужва, керівниця проєкту Кристина Черненко, операторські команди — Кирило Галкін і Богдан Гайдаш, івент-менеджерка Катерина Тихонова та дизайнер Марк Мостовий. Також експертну підтримку проєкту надає аналітична платформа VoxUkraine.

«Нашу команду неймовірно надихає спілкування з людьми, які приходять на тренінги та зйомки. Вони — щирі й відкриті, і це завжди додає енергії та мотивації. А також надихає зворотний зв’язок від аудиторії. Кожен коментар на кшталт: “Я цього не знав, це мені допомогло”, — це підтвердження того, що наша робота не марна. Особливо важливо, коли люди пишуть, що завдяки нам змогли зберегти свої заощадження та уникнути шахрайських схем. Це той самий момент, коли розумієш: наша робота змінює світогляд хоча б однієї людини, рятує її від зайвих переживань або матеріальних втрат. І тоді з’являється відчуття, що все було не даремно», — ділиться Кристина Черненко. 

Команда «Ба та Ді проти брехні» з командою IREX

Продовження проєкту: нові виклики та можливості

20 січня президент США Дональд Трамп ініціював перегляд програм іноземної допомоги, що призвело до тимчасового замороження фінансування. В Україні це вплинуло на різні сфери, зокрема й медіа. З 25 січня американські донори почали повідомляти про призупинення виплат. Оскільки проєкт «Ба та Ді проти брехні» фінансується через IREX у межах програми USAID, він також опинився під загрозою тимчасового зупинення.

«Узагалі-то у нас на той момент було все готово: знятий відеоконтент, написані матеріали, проте ми не могли їх опублікувати протягом певного часу, оскільки IREX тоді ще не надав відповідного дозволу. Але зараз ми отримали погодження на продовження роботи та дуже раді, що проєкт не зупинився. Та якби фінансова підтримка “Ба та Ді проти брехні” була б остаточно скасована, ми б усе одно спробували продовжити його завдяки донатам або ж звернулися б за допомогою до європейських та українських грантодавців», — пояснює Кристина Черненко.

Надалі команда також планує співпрацювати з українськими брендами, які дедалі більше зацікавлені у боротьбі з обманом і фінансовим шахрайством, оскільки самі часто стають жертвами маніпуляцій.

«Останнім часом почастішали випадки шахрайства, коли з’являються фейкові оголошення про набір працівників нібито відомою українською компанією для написання коментарів під товарами за 6 000 грн на день. Насправді це обман. Нещодавно ми спілкувалися з представниками цієї компанії під час Zoom-зустрічі, і вони підтвердили, що не мають жодного стосунку до таких оголошень. Шахраї використовують довіру людей, спонукаючи їх переходити за підозрілими посиланнями, що може призвести до фінансових втрат».

Кристина Черненко говорить, що найкращий спосіб підтримати проєкт — переглядати інформаційні відео та ділитися ними з батьками та родичами. Адже саме для цієї аудиторії вони створені, щоб допомогти їм розпізнавати фейки та захищатися від шахраїв.

«Я помічаю, що значну частину глядачів наших відео складає молодь. Це чудово, що вони дивляться, але хотілося б, щоб більше людей старшого віку також їх переглядали. Адже для молодих глядачів це часто розважальний контент — вони можуть посміятися, наприклад, коли Павло Зібров плутає назву YouControl або жартує про своє улюблене медіа. Такі моменти дійсно викликають усмішку, але важливо, щоб сам контент досягав тих, для кого він був створений — людей старшого віку, яким ця інформація може реально допомогти».

Активна фаза проєкту тривала до березня, коли учасники завершили навчання. Випуск інформаційних відео заплановано до літа цього року, що дозволить продовжити поширення медіаграмотних порад серед аудиторії.