Ложка мікропластику в мозку людини: вчені виявили стрімке зростання його вмісту

Нові тривожні дослідження виявили, що мікропластик може проникати в мозкову тканину людини, викликаючи серйозне занепокоєння щодо наслідків для здоров'я. Про це пише 24 Каналіз посиланням на Interesting Engineering.

Які ризики це створює

З'ясувалося, що в мозку може накопичуватися приблизно чайна ложка мікропластику. Ще більш шокуюче, що у людей із деменцією ці показники можуть бути у 3-5 разів вищими.

Особливо непокоїть стрімке зростання концентрації мікропластику в мозку всього за вісім років – з 2016 по 2024 рік,
– зазначив Ніколас Фабіано, провідний автор дослідження з кафедри психіатрії Оттавського університету.

Науковці виявили, що вміст мікро- та нанопластику в мозковій тканині значно перевищує рівні, знайдені в інших органах, таких як печінка чи нирки.

Дослідження базувалося на аналізі зразків мозкової тканини, отриманих під час розтину, охоплюючи період з 2016 по 2024 рік. Особливу увагу було приділено лобовій корі – ділянці мозку, що знаходиться безпосередньо за чолом.

У зразках було ідентифіковано 12 різних видів пластикових полімерів, з яких найбільш поширеним виявився поліетилен – матеріал, що активно використовується у виробництві харчової упаковки та пляшкової води.

Як зменшити вплив мікропластику

Фахівці зазначають, що відмова від бутильованої води на користь фільтрованої водопровідної може суттєво знизити рівень споживаного мікропластику – з 90 000 частинок на рік до приблизно 4 000.

Окрім бутильованої води, значними джерелами мікропластику є пластикові чайні пакетики, а також неправильне зберігання чи нагрівання їжі. При заварюванні пластикові пакетики можуть виділяти мільйони мікроскопічних частинок, а розігрівання продуктів у пластикових контейнерах, особливо в мікрохвильовій печі, сприяє викиду значної кількості мікро- та нанопластику.

Мікропластик проник в мозок людини / Фото Pexels

Наразі дослідники також вивчають можливості природного виведення мікропластику з організму. Попередні результати свідчать, що потовиділення може відігравати важливу роль у цьому процесі.