"Перемир'я" Зеленського і Трампа: що буде з відносинами з США після вибачень президента України

Президент України Володимир Зеленський висловив жаль щодо нещодавнього інциденту в Овальному кабінеті під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, наслідками якого, у тому числі, стало призупинення військової допомоги Україні. Зеленський наголосив на важливості конструктивної співпраці та ефективної комунікації між двома країнами.

Після "гарячої" розмови у Білому дому 28 лютого, адміністрація Трампа вимагала від Зеленського публічних вибачень на камеру за перепалку, яка сталась між ними. Без виконання цієї умови США нібито не повернуться до питання угоди про корисні копалини. Але українській гарант зробив це інакшим чином — без камер і прямого вибачення.

У соцмережі X, 4 березня Зеленський опублікував орієнтовний план щодо перемир'я на російсько-українській війні. З його слів, почати можна з обміну полоненими та з припинення повітряних ударів. Крім того, можливе припинення вогню на морі. При цьому президент наголосив, що аналогічні кроки повинна зробити Росія. Наступні кроки — це подальша співпраця з США, ідеться у дописі. Після опису перших кроків для перемир'я Зеленський подякував американцям за збереження українського суверенітету і, окремо, за "Джавеліни", які п'ять років тому надав президент США Дональд Трамп. Також він зауважив, що готовий на угоду про корисні копалини, підписання якої зірвалось 28 лютого.

"Наша зустріч у Вашингтоні, у Білому домі, в п’ятницю пройшла не так, як передбачалося. Прикро, що так сталося. Настав час зробити все правильно. Ми хотіли б, щоб надалі співпраця та спілкування були конструктивними", — написав президент України.

Зеленський "вибачився" перед Трампом: що далі?

Такі "вибачення" українського президента все ж такі спрацювали. Вранці 5 лютого за київським часом президент США виступив перед американським Конгресом. Крім іншого, він сказав, що отримав "листа" від Зеленського, що насправді є його публікацією в соцмережі Х, і наголосив, що Україна готова сісти за стіл перемовин якнайшвидше.

Політолог-міжнародник Олег Постернак зазначає, шо вимоги до України включали три ключові моменти: висловлення жалю, підписання угоди про надра та демонстрацію готовності до мирних переговорів. Українська сторона загалом виконує ці умови.

Разом з тим американська влада на офіційному рівні розуміла, що публічних вибачень від Зеленського не буде. Проте на цьому наполягали окремі впливові особи, такі як Ілон Маск, а також американські конгресмени, серед яких Майк Волц і Марко Рубіо. Вони відіграють значну роль у формуванні зовнішньої політики США. Зрештою, публічне висловлення жалю Зеленським відповідало очікуванням американської сторони.

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський погоджується з колегою і підкреслює, що попри те, що вибачення, про які йдеться, не можна назвати повноцінними, їхня публічна складова є важливою. Однак наразі не йдеться про офіційне визнання провини українською владою перед американськими партнерами за те, що сталося в Овальному кабінеті. Команда Трампа намагалась "перевести стрілки" на Україну, але не отримала саме того, чого прагнула.

"Зараз питання в тому, чи зможуть Україна і США налагодити конструктивний діалог на найвищому рівні. Якщо будуть зроблені кроки для розрядки ситуації, зокрема через запити на відновлення співпраці, це може позитивно вплинути на двосторонні відносини. Можливим варіантом є залучення посередників для переговорів.

Один зі способів покращити ситуацію — укладення угод, зокрема щодо корисних копалин. Однак повернення до повноцінного партнерства між Україною та США, яке існувало раніше, наразі малоймовірне", — каже Фокусу Желіховський.

На думку Олега Постернака, надалі публічні контакти між сторонами можуть бути обмежені, а комунікація здійснюватиметься на рівні урядових представників. Очікується, що угода, якщо вона буде підписана, не потребуватиме особистої участі Зеленського і Трампа, а буде затверджена міністрами чи віцепрем'єром України.

"Ймовірно, вони стануть більш обережними в подальших комунікаціях. Зеленський розуміє, що ця гаряча суперечка завдала шкоди його репутації, так само, як і іміджу Трампа. Хвиля критики та негативної реакції на Трампа, яка поширилася по всьому світу, стала викликом для американської адміністрації, оскільки може вплинути на реалізацію її політичного курсу та сприйняття США на міжнародній арені", — каже Фокусу Постернак.

Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що Дональд Трамп має упереджене ставлення до Володимира Зеленського, а також хоче форсувати переговори щодо мирного врегулювання, про що він заявив у Конгресі. Проте питання в тому, на яких умовах Україна готова до діалогу. Київ може погодитися на переговори, якщо не буде тиску з боку Росії та якщо вдасться знайти прийнятний компроміс, наприклад, щодо припинення вогню.

За його словами, Києву важливо зберегти партнерські відносини з Вашингтоном, але поки що не зрозуміло, чи готова американська адміністрація під керівництвом Трампа до співпраці. У короткостроковій перспективі значного покращення відносин не видно, але в довгостроковій — вони можуть навіть стати міцнішими. Важливо, щоб Україна відстояла свої позиції й не дозволила Кремлю нав’язати невигідні умови миру.

"Перемир'я" Зеленського і Трампа: подальші сценарії

Політолог Олег Постернак вважає, головна мета Трампа – змусити Україну погодитися на компромісну угоду, яку він сам називає "жорстким миром". Він неодноразово заявляв, що цей сценарій буде складним як для України, так і для Росії. Події останніх днів показали, що прийняття Україною компромісних умов є не лише політично складним, а й психологічно важким рішенням.

"Зеленський, безумовно, враховує політичні ризики та реакцію українського суспільства на будь-які поступки. Водночас Трамп продемонстрував, що може ефективно тиснути на Київ. Для Росії це сигнал про те, що Трамп дійсно може відігравати ключову роль у мирних переговорах", — каже Фокусу політолог.

Щодо можливих майбутніх вимог, Постернак вважає що, варто враховувати стратегію американської адміністрації, зокрема її підхід до угод, таких як домовленості про надра. Дискусії у Вашингтоні свідчать, що Трамп і надалі використовуватиме свої важелі впливу. Проте стійкість України також є важливим фактором, який може стримати надмірний тиск із боку США.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, подальший можливий сценарій виглядатиме так: спочатку, все ж таки, угода про корисні копалини. І вона вже буде в певному гучному форматі, і не факт, що в більш зручному для України. Її, скоріше за все, підпишуть представники уряду України і Сполучених Штатів, тобто не президенти. А потім, якщо буде підтверджена інформація, що президент Франції Еммануель Макрон, премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер і Володимир Зеленський разом відвідають Вашингтон на наступному тижні — вже виходячи з того, що угода про надра є, начебто, якби виконані певні економічні зобов'язання — почнуться предметні обговорення про завершення війни.

"Тут добре буде, якщо це дійсно буде поїздка втрьох, тому що втрьох буде простіше спілкуватися і, власне, відстоювати якусь єдину спільну позицію України і наших європейських партнерів", — каже Фокусу Рейтерович.

Політолог звертає увагу, що немає чіткого розуміння щодо плану Трампу про "жорсткий мир". Проте в своєму повідомленні в Х, Зеленський виклав своє бачення першого етапу мирного процесу, зокрема, пропонуючи обмін полоненими. Це може бути цікаво Трампу, адже він зацікавлений у "історіях успіху", як з поверненням заручників.

"Ідея обміну полоненими, на думку Трампа, була б чудовим результатом для нього. Він має показати себе як спаситель і цей момент може спрацювати. Також в тому плані є згодом припинення бойові дії на морі, і це буде поступка з боку України, оскільки наразі ми здійснюємо операції в морі, а не Росія. Потім можна буде перейти до припинення авіаударів. Тут Росія повинна буде проявити більше ініціативи, оскільки у них є перевага в авіації. І лише після цього можна буде говорити про сухопутне перемир'я. Такий поетапний підхід є цілком реалістичним, оскільки в історії подібних конфліктів перемир’я завжди було досягнуте поступово", — зазначає Рейтерович.

Проте політолог висловлює побоювання, що у Трампа взагалі немає розуміння того, як саме має завершитися війна. Він, ймовірно, вважає, що можна просто домовитися, і з 10 години ранку все припиняється. Тому важливо, щоб Україна проявляла таку ініціативу, оскільки фактично надає своє бачення ситуації, і, можливо, Трамп скористається цим.

США більше не партнер України: інший сценарій подальших відносин Зеленського і Трампа

На думку політолога Володимира Фесенко, найкращий крок якій зараз треба зробити українському президенту, якщо все ж такі він поїде до Вашингтону з Макроном і Стармером — дати їм можливість говорити за себе.

"Я вважаю, що краще зараз не вступати в прямі особисті контакти на високому рівні. Лиха не буде, поки все тихо, але лихо ще попереду. На даному етапі важливо правильно оцінити ситуацію. Зараз ми маємо відносно спокійну фазу, але це лише тимчасова пауза перед наступними викликами. Оцінка подальших кроків залежатиме від того, чи буде підписана угода по ресурсах і на яких умовах. А також, чи відновиться постачання зброї Україні а також збереження можливості купувати американську зброю", — каже Фокусу Фесенко.

Політолог вважає, що США більше не будуть союзниками України в повному сенсі. Києву треба зберегти хоча б мінімальні партнерські відносини, зокрема у сфері розвідки та доступу до американської зброї. Але жодної безоплатної допомоги, як раніше, очікувати не варто.

"Можна очікувати тиск з боку США в переговорах про ресурсні угоди, адже, судячи з останніх даних, вони хочуть змінити умови на свою користь. Те, що не вдалося у першому раунді, зараз вони спробують домогтися через тиск на нас у питаннях зброї та ресурсів. Тому нам потрібно визначити гнучку тактику на переговорах і зосередитися на технічних питаннях, а не вести переговори на рівні лідерів. Немає потреби вести переговори з Трампом чи Венсом, адже вони не вникають у деталі, а для нас це важливо", — продовжує експерт.

Фесенко зазначає, що не можна робити попередніх поступок без отримання чітких гарантій. Якщо Україна буде поступатися без компенсацій, це призведе до ще більшого тиску з боку інших країн.

"США тепер більше орієнтуються на економічні інтереси, зокрема на дефіциті торгівлі. Зовнішня політика США стала агресивнішою, навіть стосовно своїх партнерів. Для них гроші на першому місці. Вони хочуть завершити війну, а Росія хоче "великої мирної угоди", яка включатиме політичні вимоги до України. Це може бути ризикованим, оскільки ці вимоги можуть бути неприйнятними для нас.

Однак, якщо війна завершиться через припинення вогню, це може бути корисним для України, бо дозволить уникнути тривалих переговорів, які, ймовірно, не принесуть результату", — резюмує Фесенко.

Нагадаємо, Трамп наполягає на "ширшій" версії угоди між Україною та США щодо корисних копалин яка принесе Америці більше вигоди.

Також Трамп зазначив, що отримав "потужний" сигнал від Кремля стосовно припинення війни та укладення миру. Детальніше про це Фокус повідомляв у окремому матеріалі.