Трамп поглиблює кризу довіри в НАТО щодо обміну розвідданими — Politico

Обмін розвідданими між країнами НАТО під загрозою, оскільки члени Альянсу стають дедалі більш настороженими один до одного, а “потрясіння”, спричинені президентом США Дональдом Трампом, ризикують погіршити ситуацію, розповіли Politico чинні й колишні посадовці НАТО і служб безпеки з різних країн Альянсу.

Між “давніми” західними членами НАТО і новачками з колишнього комуністичного Сходу вже давно існує напруженість, викликана недовірою. Вона посилилася після нападу Росії на Україну, коли проросійська Угорщина, до якої нещодавно “приєдналася” Словаччина, почали вважатися “ненадійними”.

Але зараз “зближення” США з РФ за часів Трампа розхитує основу Альянсу, змушуючи країни-члени замислитися над ризиком обміну розвідданими з Вашингтоном.

Плутанина навколо надійності Штатів посилилася цього тижня, коли з'явилися повідомлення про те, що Вашингтон тимчасово припинив обмін розвідданими з Україною, аби чинити тиск на Київ і змусити його сісти за стіл переговорів з Росією.

За словами Джулі Сміт, яка була представником США в НАТО часів американського президента Джо Байдена, у кулуарах Альянсу говорять про майбутнє обміну розвідданими, зокрема, є занепокоєння серед деяких союзників щодо того, чи буде Вашингтон продовжувати ділитися розвідданими з союзниками.

За словами колишнього співробітника канадської служби зовнішньої розвідки Деніела Стентона, у той час, коли союзникам потрібно більше розвідданих, “їх може бути менше”.

“Немає єдиної думки щодо того, хто є спільним ворогом і люди будуть більш стримано ділитися інформацією”, - вважає Стентон. 

Вибір Трампа на посаду директора національної розвідки США Тулсі Габбард також викликав занепокоєння, каже аналітик Густав Грессель, колишній співробітник Європейської ради з міжнародних відносин. Габбард повторювала російські тези щодо війни РФ проти України та війни в Сирії, а ще зустрічалася з сирійським диктатором Башаром Асадом.

Минулого місяця Financial Times писала, що високопосадовець Білого дому Пітер Наварро наполягав на виключенні Канади з мережі обміну розвідданими “П'ять очей” — до якої також входять Британія, Австралія і Нова Зеландія (ця мережа вважається найбільш тісною багатонаціональною групою з обміну розвідданими у світі).

Декілька посадовців заявили: зміни політики США ще не вплинули на обмін розвідданими, але висловили побоювання, що це може статися незабаром. 

Один із чинних посадовців НАТО розповів, що після катастрофічної зустрічі в Білому домі між президентом України Володимиром Зеленським і Трампом очікувано виникло багато запитань. 

“Звичайно, є ерозія через підхід щодо України, але ми схиляємося до того, що у Трампа немає реальних проблем з НАТО, окрім витрат”, - сказав чиновник Альянсу.

Тим часом один колишній посадовець НАТО підтвердив, що багато обміну розвідданими відбувається на двосторонньому рівні, а не на зустрічах між усіма членами Альянсу. 

“Так було завжди, коли ставало важко”, - додав він.

Деякі посадовці заперечили, що нещодавні потрясіння вплинули на обмін розвідданими.

“Розвідники можуть ділитися і розмовляти один з одним за таких умов, за яких інші не можуть. Ми не бачимо жодних обмежень у цьому”, - сказав інший чиновник.

Обмін розвідувальною інформацією між 32 членами НАТО ніколи не був таким тісним, як у мережі “П'ять очей”, головним чином через побоювання витоків інформації й підозри в тому, що в деякі національні розвідувальні служби країн Альянсу могли проникнути росіяни.

Обмін розвідданими може бути дуже потужним, як це сталося, наприклад, коли США заявили про підготовку Росії до повномасштабного нападу на Україну, що відіграло вирішальну роль у попередженні союзників і згуртуванні зусиль у відповідь. Але три роки потому, після рішучих політичних змін за часів Трампа, майбутня роль американської розвідки опинилася під питанням.

Настороженість щодо Вашингтона - це щось нове.

Минулого року країни НАТО домовились посилити обмін розвідувальною інформацією, що базується на технічному пошуку (електронному і супутниковому спостереженні і перехопленні сигналів), та обмінюватись нею. 

Коли йдеться про інформацію, зібрану реальними шпигунами і їхніми джерелами, - обмін завжди був більш обережним і ґрунтувався на “колах довіри” між невеликими групами партнерів і на суворому принципі необхідності повідомляти ту чи іншу інформацію. 

Обмін даними завжди був “найкращою рисою НАТО”, сказав один колишній чиновник, зазначивши, що це покращує колективну безпеку і допомагає меншим країнам бути в курсі загроз.

Національні уряди країн Альянсу “є власниками інформації” і визначають, з ким вони нею ділитимуться, сказав колишній польський дипломат Роберт Пшель.

У роки після “падіння комунізму” західні спецслужби особливо обережно ставилися до обміну важливими розвідувальними даними зі своїми колегами з колишніх країн Варшавського договору, які приєдналися до НАТО.

Сумніви щодо деяких центральноєвропейських країн — зокрема, служб безпеки Угорщини, збереглися на тлі політичної приязні угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана до Росії.

За словами шести посадовців, ці підозри вплинули на доступ до даних, наданий Угорщині після початку повномасштабної війни РФ проти України, а також на Словаччину після повернення до влади в країні прокремлівського популіста Роберта Фіцо у 2023 році.

За словами аналітики Гресселя, обмін інформацією про Росію, Китай і технічними розвідувальними даними про системи озброєння супротивників відбувається на двосторонній основі або в межах невеликих груп.

“Угорську розвідку інформують лише про нагальні терористичні загрози, але не більше. Ви ж не хочете, щоб ця інформація потрапила до Москви”, - додав Грессель. 

Але з недовірою зіштовхнулися не лише Будапешт і Братислава.

Колишній болгарський урядовець сказав, що Софія наразі не отримує всієї розвідувальної інформації через побоювання, що в ключових службах Болгарії є “російські активи”.

Обережність у питанні обміну розвідувальною інформацією — не щось нове.

В інтерв'ю виданню Politico минулого року Річард Дірлав сказав, що коли він очолював британську секретну розвідувальну службу МІ-6 у 1999-2004 роках, то дуже ретельно підходив до того, чим ділитися з німецькою розвідкою, побоюючись, що інформація може потрапити до Росії. 

Пшель зазначив, що в минулому були й інші приклади, коли союзники вважали деяких членів Альянсу “підозрілими”. Але жодне з цих занепокоєнь не стосувалося США.

Повідомлялося, що з поверненням Трампа до Білого дому та його політикою “Америка понад усе” відносини США з союзниками почали змінюватися. Зокрема, почав послаблюватися трансатлантичний зв'язок, унаслідок чого Європа намагається стати менш “залежною”від Штатів, побоюючись, що новий американський президент може відмовитися від континенту.