"Дев'ять кіл пекла, як у Данте": ветеран поскаржився на ставлення до поранених воїнів

Пільги та виплати після поранення на фронті отримати непросто, а допомога від держави усі витрати не покривають. На це в інтерв'ю виданню "Телеграф" 6 березня поскаржився ветеран війни Артем Гекалюк, який служив командиром розвідувального взводу та позаштатним медиком у групі спецпризначення "Мангуст".

Він отримав поранення на Донецькому напрямку через скинуту дроном міну, уламки пробили каску і череп. Спочатку воїн недооцінював отриману травму, переконуючи побратимів, що за пару днів повернеться у підрозділ. Однак поранення виявилось значно серйознішим, і Гекалюк впав у кому.

"Так, лікарі робили грубі помилки. Так, щось можна було змінити. Але є, як є. Найважче усвідомити, що більше не зможеш бігати, як раніше. І що, можливо, більше ніколи не зможеш нормально користуватися виделкою і ножем одночасно", — поділився розвідник.

Він розповів, що постійно питав медиків, чи зможе ходити й чи запрацює рука, але відповідей не пам’ятає. Ветеран припустив, що його мозок стирав цю інформацію як негатив. Він зізнався, що після поранення не помічав того, що робили для нього рідні, сприймаючи турботу як належне. Однак підтримка близьких і побратимів тримала.

"Я бачив, як дивилася на мене дружина, сестра — вони чекали, що я вистою. Я не мав права здатися", — підкреслив Гекалюк.

Його дружина Тетяна, яка також має медичну освіту й працює анестезіологом нейрореанімації, зрозуміла, що у Києві "не поставлять на ноги" або навіть "зроблять ще гірше". Тому вона перевезла коханого у Хмельницький, де сварилася з медиками, добиваючись кращих умов.

"Раніше банальні речі — одягнутися, зашнурувати взуття, швидко вибігти у справах — були автоматичними. Тепер це все займає в рази більше часу. Моє найбільше досягнення — те, що я можу самостійно одягнутися, застебнути куртку, зав’язати шнурки", — розповів ветеран.

Дружина зробила йому адаптивну дошку для кухні, тож тепер розвідник може сам щось нарізати й приготувати. Такі дрібниці для нього — свобода.

Однак Гекалюк поскаржився, що шлях пораненого військовослужбовця — це "окремий квест". З його слів, що важча травма, то складніше пройти "ці дев’ять кіл пекла, як у Данте".

"Я відвідав Пенсійний фонд разів десять. У них під час тривоги ліфт не працює, а відділення — на п’ятому поверсі. У мене перша група інвалідності. Мені потрібно оформити якісь документи, щоб отримати ці нещасні 300-400 гривень доплати, бо країна ніби як обіцяла соціальні гарантії військовим. Але замість цього я маю їхати через усе місто в маршрутці, де кожен пасажир незадоволений, що треба розминутися з кріслом колісним. Водії маршруток, коли бачать мене — просто не зупиняються, газують далі. Якщо беруть — роблять це так, ніби вони мені роблять величезну послугу", — пояснив розвідник.

З його слів, якщо ветеран має право на якусь виплату, йому про це не скажуть. Дізнатися можна лише від побратима, який вже мав подібний досвід. Окрім того, українець наголосив, що потрібна постійна допомога від держави, а не одноразова.

"Наприклад, мені потрібен ортез на ногу. Я звернувся в міську раду, вони виділили кошти. Але хто контролює, якої якості ці ортези? Чи немає тут корупції? Те саме з уколами ботоксу. Один курс — 50 тисяч гривень. Це реальні гроші, які мені потрібно збирати кожного разу, бо на мою пенсію це не покрити. Ліки від епілепсії? Тут мені допомагає сестра. Реабілітація? Якщо безкоштовна — то дорога туди й назад все одно коштує грошей", — зауважив він.

Тетяна підкреслила, що через незнання процедур можна пропустити отримання певних довідок або виписок, і це вплине на виплати й пільги. З її слів, важливо знати, на що ви маєте право, і боротися за те.

"Пенсійний фонд — спочатку дали мінімальну пенсію. Ми проконсультувалися з юристами й пішли знову. Пенсію нарахували втричі меншу, ніж мала бути. Чому? Бо не було посвідчення інваліда війни. У Соцзахисті нам просто про це ніхто не сказав. Ми поїхали в Соцзахист робити це посвідчення. Через це за попередні місяці виплата пенсії була втричі меншою", — навела приклад дружина ветерана.

Нагадаємо, у DeepState уточнили звільнені ЗСУ території у Харківській області та повідомили про напружену ситуацію під Курськом.

Вночі на 6 березня ЗС РФ атакували Харків, російський дрон-камікадзе поцілив у житлову багатоповерхівку в Салтівському районі.