/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F8694372c8f5ac1b37bf82897feaa5d41.jpg)
HIMARS без "очей": чи дійсно США припинили обмін розвідданими з Україною
Деякі іноземні ЗМІ повідомляють про призупинення обміну розвідданими між США та Україною, зокрема про неможливість ефективного використання українськими військовими HIMARS. Фокус з'ясував, чи відповідає ця інформація дійсності і шо слід очікувати далі.
За інформацією The Washington Post Сполучені Штати призупинили значну частину обміну розвідданими з Україною, що стосується у тому числі інформації про пуски російських ракет і даних, що потрібні для наведення HIMARS. Посилаючись на українських військових, видання пише, що протягом останнього місяця щонайменше одна з українських груп, відповідальних за пуски ракет із HIMARS, не отримувала координати для ударів на відстань понад 40 миль (близько 64 км) за лінією зіткнення між російськими та українськими силами.
Також журналіста The Economist Олівер Керолл пише, що Америка перервала ключовий канал зв'язку для оповіщення України 5 березня у 14:00 за київським часом.
Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов запевняє, що інформація про те, що Україна протягом місяця не отримувала розвіддані, не відповідає дійсності. Навіть останні удари по проросійських НПЗ здійснювалися з використанням розвідувальних даних, зокрема супутникових знімків і технічної розвідки. Без цієї інформації успішні атаки, зокрема по Сизранському НПЗ, були б неможливі.
"Поки немає офіційних заяв від представників розвідки США чи Європи, такі повідомлення варто сприймати як інформаційний шум. Подібні фейки вже траплялися – наприклад, коли поширювалася неправдива інформація про нібито наказ Пентагону припинити кібероперації проти Росії. Такі повідомлення часто спрямовані на формування негативної громадської думки, як щодо співпраці України зі США, так і для дискредитації окремих політичних лідерів. Варто враховувати, що навіть заяви про тимчасове припинення військової допомоги є частиною політичного тиску, а не відображенням реальної відмови від підтримки України", — каже Фокусу Снєгирьов.
Другий аспект, за словами експерта, — підстав для скасування обміну розвідданими немає. Це чутлива тема, яку навіть не виносять на обговорення у межах угоди. Подібні питання належать до компетенції спецслужб, які зазвичай працюють у режимі тиші. Виносити такі питання на публічний рівень — це нонсенс.
"Щодо повідомлення про те, що підрозділ ЗСУ, що працює з HIMARS, протягом останнього місяця не отримував координат для ударів далі, ніж на 60 км від лінії зіткнення. Ця відстань цілком покривається роботою українських розвідувальних БПЛА. І, цю інформацію розповсюджує людина, яка не розуміє основних характеристик реактивних систем залпового вогню", — пояснює військовий аналітик.
Дмитро Снєгирьов зазначає, що 3 березня конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що Україна підпише угоди про розробку корисних копалин. Згодом подібні заяви зробив і президент України. Тож Сполучені Штати мають підстави для продовження військово-технічної допомоги та обміну розвідданими, а не для їхнього блокування.
Українська сторона погодилась на необхідні умови, щоб рухатися в узгодженому напрямку з американськими партнерами.
"Президент України чітко заявив, що угода буде підписана, і країна дотримується курсу, визначеного командою Трампа, з готовністю до подальшої співпраці. Виходячи з цього, можна припустити, що всі ці повідомлення про призупинення обміну розвідданими є частиною інформаційно-психологічних операцій російської сторони. Чому?
Тому що після появи інформації про нібито скасування військово-технічної допомоги з боку США першими відреагували саме представники російського керівництва — і зробили це на найвищому офіційному рівні. Це пряма ознака інформаційно-психологічної операції", — каже експерт.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський представив ймовірний поступовий план щодо перемир’я у війні з Росією. Фокус розбирав, на які поступки доведеться піти Україні, якщо його погодять.
Також Фокус писав, як насправді вплине на фронт зупинка військової допомоги та чи готові європейські партнери замінити США в цьому питанні.