Як оновлені правила МКСК щодо виїзду митців і медійників вплинуть на роботу цих галузей і міжнародну репрезентацію України

Що відбулося

26 лютого Міністерство культури та стратегічних комунікацій оголосило про призупинення від 3 березня видачі листів сприяння до Держприкордонслужби щодо виїзду за кордон військовозобов’язаних працівників культури та медійників. МКСК зазначило, що такий крок є вимушеним і обумовленим прогалинами у чинному законодавстві, «що спричинило численні випадки, коли особи, що отримали дозвіл Державної прикордонної служби для тимчасового виїзду за кордон за листом сприяння від Міністерства, не повернулися до України у встановлені терміни» (до слова, щодо «численних випадків» – раніше радник міністра культури з питань стратегічних комунікацій та міжнародної співпраці Дмитро Золотухін повідомляв, що протягом 2024 року до України з-за кордону не повернулося понад 500 людей, що виїхали за допомогою листів сприяння МКСК. В той час як, за даними Інституту масової інформації, насправді медійників з них – менше 10).

У вівторок, 4 березня Кабінет міністрів врегулював правила перетину державного кордону військовозобов’язаними медійниками та працівниками культури, ухваливши зміни до відповідної постанови Кабміну. Про це повідомили заступники міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос та Галина Григоренко 5 березня на засіданні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Це засідання за участі представників МКСК було ініційоване головою комітету Ярославом Юрчишиним з метою обговорення питання перетину кордону українськими медійниками та професіоналами культури. В медіаспільноті зупинка видачі листів сприяння також викликала побоювання: учасники українського Медіаруху закликали скасувати це рішення МКСК через ризики для роботи українських журналістів.

Втім, «зупинка» тривала недовго, і ввечері 5 березня Постанова Кабміну №244 Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України вже опублікована на офіційному сайті Кабінету міністрів. Від 6 березня, коли її текст має бути опублікований в «Урядовому кур’єрі», МКСК обіцяє відновити видачу листів сприяння для перетину державного кордону.

Які ж саме зміни відбулися? Якщо дуже назагал, то досі видача листів сприяння була політичним рішенням, відповідальність за яке несло безпосередньо МКСК. Відтепер же відповідальність із міністерством за те, кому дозволяти виїзд за кордон, розділятимуть профільні інституції. «Раніше процедура передбачала, що підпорядковані Міністерству інституції зверталися напряму з проханнями, щоб МКСК писало лист на Держприкордонслужбу і, відповідно, наш лист діяв як певна перепустка на кордоні, - заявив на засіданні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики заступник міністра Андрій Наджос. – Для них це було важливо. Але ми зрозуміли, що і відповідальність за неповернення ми несемо напряму. Нові зміни, які вчора проголосував Кабінет Міністрів, полягають у тому, що раніше всі звернення отримувало міністерство. Тепер всі звернення направлятимуться до відповідних інституцій».

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголошує, що, оскільки при ухваленні нових змін пріоритетом була оперативність відновлення можливості виїзду хоча б для частини митців і медійників, не було проведено достатніх консультацій з громадськістю та враховано позиції мистецьких спільнот та медіаорганізацій.
«Основний акцент в ухвалених змінах зроблено на посиленні контролю та формалізації процесу ухвалення рішень, - говорить Романюк. – МКСК прагне впорядкувати механізм виїзду, і це правильно. Але водночас важливо, аби нові правила не створювали додаткові бюрократичні бар'єри для виїзду митців та медійників. Тож ми домовились що при МКСК буде створено робочу групу, що підготує зміни до цієї постанови, вже залучивши до консультацій професійну спільноту».

Чого ще торкнуться зміни?

Відтак, по-перше, віднині усі звернення про дозвіл на виїзд за кордон мають спрямовуватися до адміністрацій профільних інституцій (до прикладу, Держкіно, якщо йдеться про фахівців сфери кіно, Український інститут книги – якщо йдеться про книжкову сферу). Надалі профільні інституції самі опрацьовуватимуть звернення, перевірятимуть надані документи та самостійно надсилатимуть їх до МКСК.
За задумом це має прискорити процес,  а також зробити його більш прозорим та відповідальним. Насправді цей пункт виглядає сумнівно, хіба що такий підхід здатен розвантажити руки МКСК, що досі самостійно опрацьовувало усі подані документи.

Дещо дивним на контрасті зі збільшеною відповідальністю профільних інституцій виглядає і норма про те, що листи сприяння підписуватиме все одно виключно міністр культури (або ж т.в.о. міністра).

Окрім того, відтепер подавати документи до МКСК потрібно щонайменше за 15 календарних днів до запланованої дати виїзду. Дозволений термін перебування поза межами країни складає до 60 календарних днів (втім, у виняткових випадках його можуть продовжити).
 
Також врешті чітко встановлено переліки документів, необхідних для отримання листів сприяння для виїзду за кордон: основні з них – це запрошення від приймаючої сторони, а також військово-обліковий документ. Але є і додаткові – для різних категорій.
Так заклади культури, що належать до сфери управління МКСК та провадять діяльність у сфері охорони культурної спадщини, а також ФОПи, можуть звертатися до міністерства по листи сприяння напряму. ФОПи додатково мають надавати витяг з Єдиного державного реєстру, а також документи, що підтверджують ведення культурної або медійної діяльності протягом останніх трьох років.
Є також додаткові документи, що можуть стосуватись працівників ЗМІ (також у разі залучення медійників до міжнародних заходів, пов’язаних з забезпеченням функціонування платформи United24, до видачі листів сприяння може підключатися також Мінцифри).

Який вплив можуть мати ці зміни?

Очевидно, що ухвалені зміни торкнуться перш за все того, хто надалі зможе перетинати кордон, а хто ні. Деякі категорії інституцій, як-от громадські організації чи невеликі незалежні ЗМІ, що не є закладами критичної інфраструктури, вочевидь, взагалі не зможуть подавати документи на отримання листів сприяння МКСК.
«Наразі зрозуміло, що одна з ключових змін в оновлених правилах виїзду полягає у звуженні кількості категорій, що можуть звертатися по такі дозволи, - говорить голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа, що була присутня на сьогоднішньому засіданні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. – Непокоїть, що обмеження можуть торкнутися громадських організацій та невеликих ЗМІ, що не входять до переліку закладів критичної інфраструктури. Яким чином всі ці люди зможуть виїздити за кордон в разі професійної потреби? Відтак, є ризик, що подібні обмеження призведуть до певної нерівності».

Також на думку Світлани Остапи важливо, аби ухвалені зміни були коректно прокомуніковані з Держприкордонслужбою. Аби не виникало складнощів безпосередньо при перетині кордону, як колись це було з Наказом головнокомандувача ЗСУ №73 Про організацію взаємодії між ЗСУ, іншими складовими сил оборони та представниками ЗМІ на час дії воєнного стану – попри його наявність, у журналістів траплялися проблеми з в’їздом у прифронтові зони.
Також МКСК зі свого боку пообіцяло провести зустріч з усіма інституціями, що відтепер подаватимусь пакети документів на виїзд за кордон до міністерства із роз’ясненнями, як це правильно робити.

Інше, значно ширше коло потенційних змін, про які тут варто говорити – це вплив, який нові правила можуть мати на міжнародну репрезентацію України. Наразі, коли на країну чиниться шалений зовнішній тиск, можливість стабільної присутності журналістів та митців на полях міжнародних подій видається як ніколи важливою. Звісно, регулювати умови та порядок виїзду фахівців будь-якої галузі за кордон в часи воєнного стану – цілком нормальна практика. От тільки виглядає на те, що тут йдеться більше про прагнення профільного міністерства убезпечити себе від можливих репутаційних ризиків, розділивши відповідальність з профільними інституціями. Інакше складно пояснити стрімке подання і ухвалення змін до постанови за повної відсутності громадських обговорень.

Насамкінець не зайве нагадати, що за три роки повномасштабної війни вітчизняна культурна та медійна дипломатія, хоч якими б «човниковими» вони не були, забезпечили Україні величезну кількість адвокаційних, медійних та інших перемог. Вочевидь, органи управління культурою домоглись би набагато більшого для країни, якби вбачали в медійниках ти митцях партнерів та союзників, а не тих, кого конче треба обкласти заборонами на виїзд з країни. Активно ж декларована МКСК «прозорість» починається зі здатності взяти на себе відповідальність, а не навпаки за будь-яку ціну розділити її з іншими.