/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Ff080278e2712cf5fd469b35b0300eaf3.jpg)
Трамп здатен допомогти Україні єдиним способом
Як це прийнято у Дональда Трампа, за гучним анонсом виступу у Конгресі США з’явилося щось таке, що явно не відповідало заявленій значимості. Стандартна промова, у якій він вихваляв себе, а про Україну було сказано буквально кілька фраз. Зокрема, про лист від президента Зеленського, який виявився не листом, а опублікованим у мережі X зверненням.
Чогось особливого чекати за підсумками цієї промови не варто, адже, як підтверджено, американська адміністрація припиняє постачання зброї Україні і не планує їх відновлювати, допоки не побачить від української влади бажання до мирного врегулювання. Як саме вони визначатимуть це бажання – сказати важко.
Чесно кажучи, від американської адміністрації Трампа Україні нічого доброго чекати не варто. Єдине, що вони реально можуть зробити для нас корисного — це продовжувати розрив із європейськими партнерами. Маск підтримує ініціативу виходу з НАТО. У Daily Mail вийшла публікація про те, що Трамп розглядає варіант якщо не виходу з НАТО, то повного перекладення всіх витрат на європейців. Якщо це станеться, європейців поставлять перед необхідністю ремілітаризації, відродження власних збройних сил і загалом захисту від російської загрози. І це може створити для України додаткові можливості брати участь у цьому процесі та отримувати більше допомоги саме від європейців. Принаймні, діяльність Мерца, який ще не є канцлером Німеччини, але найближчим часом ним стане, дає певний обережний оптимізм. Начебто він уже домовився з Шольцом про розблокування трьох мільярдів євро військової допомоги для України. У Німеччині також нібито досягнуто домовленості про рекордні витрати на "оборонку".
Від американців ми нічого доброго не дочекаємося, але є обережні сподівання, що ситуація, у яку вони заганяють європейських партнерів, може бути успішно використана Україною. Це дозволить спрямувати європейські можливості, зокрема й на оборону України, адже європейці реально в цьому будуть зацікавлені.
Що ж стосується підписання угоди про корисні копалини між Україною та США, то це відбудеться в досить короткій перспективі. Трамп хоче ще допрацювати угоду та зробити її ще більш "сильною". Що це означає в його розумінні – ми не знаємо, але виглядає так, що це просто банальне затягування часу. Найімовірніше, ця угода з точки зору адміністрації Трампа не несе якоїсь самостійної цінності. Це, скоріше, інформаційне прикриття для переговорів із Росією і, відповідно, угоди про завершення війни, яку вони планують ухвалити разом із росіянами, а потім поставити Україну перед фактом.
Очевидно, вони хочуть, аби ця угода про рідкісноземельні метали (або ширше — про українські ресурси) йшла в пакеті з угодою щодо України. Це виглядає як спосіб, у який американці намагаються гарантувати свої економічні інтереси в Україні перед росіянами.
З іншого боку, тарифна політика вже призводить до падіння фондового ринку, створюючи кризові явища в американській економіці. Коли це дасть масштабний ефект – сказати важко, але очевидно, що Трамп веде курс на авторитаризацію влади: чистки в адміністрації, державній службі, армії, звільнення нелояльних людей.
Усе це виглядає досить промовисто. Трамп налаштований на суттєву зміну американського політичного устрою, і далеко не в бік демократизації. У США це може зустріти серйозний опір, тому найближчим часом країну, ймовірно, чекатиме серйозна політична криза. Це вплине на роль США у міжнародних відносинах. Не виключено, що вони будуть настільки зосереджені на внутрішніх питаннях, що зовнішня політика відійде на другий план.
Тому у найближчій перспективі нам потрібно готуватися жити без американської допомоги. Це найбільш реалістичний сценарій. Відтак потрібно мобілізувати європейських партнерів, просувати ідею створення Європейської армії, домагатися зростання європейських витрат на оборону і пояснювати, що американці на допомогу не прийдуть.
Звісно, нічого приємного в цьому немає. Але краще визнати цю реальність зараз і готуватися до неї зараз, ніж сподіватися на зміну американської політики чи розблокування допомоги.
США не налаштовані серйозно допомагати Україні. Вони хочуть "зняти" українське питання, яке, на їхню думку, заважає відновити відносини з Росією. І таке "відновлення" не буде вигідним для України. Ба більше, Зеленський у своєму зверненні натякнув, що він знає про умови, які росіяни обговорюють із американцями: це зміни до української Конституції, перегляд територіальних питань, скорочення Збройних сил України. Але навіть якщо США і РФ про це домовляться, Україна виконувати це не буде. Відповідно, і розрив зі США буде неминучим.
Хто такий Микола Олещук
Микола Миколайович Олещук (нар. 25 травня 1972, м. Луцьк) — український воєначальник, генерал-лейтенант. Командувач Повітряних сил Збройних сил України (від 9 серпня 2021). Має звання Героя України, пише Вікіпедія.
Неодноразово залучався до виконання бойових (службових) завдань у складі сил та засобів антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей.
Під час повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант Микола Олещук організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням генерал-лейтенанта вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі.
Петро Олещук, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна", спеціально для Главреду