Анатомія цифрової злочинності. Як працює криптоскам по схемі «забою свиней»

З розвитком інтернет-технологій та штучного інтелекту розвивається й індустрія онлайн-шахрайства: за різними оцінками, глобальний дохід скамерів сягає 500 млрд дол. на рік. Ця сума співставна з доходами наркоторговців, зазначає видання “Економічна правда”.

Під час пандемії, коли мільйони людей сиділи вдома, поширеною стала нова шахрайська схема на ринку криптовалют – pig-butchering (“забій свиней”).

До жертви (“свині”) втираються в довіру нові “друзі”. “Відгодувавши” її, пропонують вигідні інвестиції, а потім починають спустошувати крипторахунки. “Свиню забивають”, коли всі гроші викачані, а “друзі” зникають. Здавалося б, ця схема надто банальна, проте люди втрачають через неї мільйони доларів.

Як досвідченого банкіра із США “розвели” на 50 млн дол.? Чому центром “забою свиней” є М’янма і Камбоджа? І як не стати жертвою шахраїв?

Що таке pig-butchering

Pig-butchering (“забій свиней”) – це вид онлайн-шахрайства, пов’язаний, з одного боку, з інвестиціями (найчастіше – у криптовалюти), а з іншого – з романтичними стосунками в мережі.

Чому схема так називається? За аналогією з тим, як довго вирощують свиней перед забоєм, у pig-butchering шахраї довго і ретельно втираються в довіру до жертви: від кількох тижнів до кількох місяців. Часто такий вид шахрайства спрямований проти самотніх людей похилого віку.

За даними Американського інституту миру (USIP), перші випадки такого шахрайства зафіксували в Китаї у 2018 році, а пандемія стимулювала його “вибухове” зростання. Як працює схема? Скамери ініціюють “холодний контакт” з потенційним клієнтом через соцмережі, додатки для знайомств або телефонні дзвінки. Вони грають у довгу гру, працюючи над встановленням довіри. Це може мати вигляд дружби або роману, що зароджується.

Шахраї найчастіше мають фальшивий онлайн-профіль з привабливою аватаркою (як правило, вкраденою у когось іншого чи згенерованою ШІ) та фотографіями, що свідчили б про розкішний спосіб життя.

Так вони маскуються під привабливих самотніх людей чи успішних інвесторів, яким довіряють. Одна з найпоширеніших тактик – “розпорошитися і чекати”: розіслати тисячі загальних текстових повідомлень на величезну кількість акаунтів через соцмережі, смс та додатки для знайомств, чекаючи, поки потенційна жертва “клюне”.

Після того, як користувач відповів на перше повідомлення, шахрай підбирає слова, аби завоювати довіру. Спілкування може тривати протягом тижнів чи місяців.

Втершись у довіру, скамер “випадково” згадує про “вигідну інвестиційну можливість”, заохочуючи “почати з малого”. Далі зацікавлений клієнт переказує кошти на контрольовані шахраями крипторахунки.

Клієнтам дозволяють повернути незначні суми стартових “інвестицій”, аби зберегти довіру, але щойно скамери отримують великі гроші або ж “свиня” розгадує схему, вони зникають.

Шахраїв добре готують до роботи: їм роздають детальні інструкції, як обдурювати жертв. Зокрема, книги з основ роботи крипторинку та алгоритми, як запобігти видаленню фальшивих акаунтів у соцмережах. Також серед інструкцій – підказки, як “розговорити” жертву на різні теми (футбол, музика, книги, садівництво) і за допомогою простих запитань зʼясувати розміри статків потенційного клієнта.

Крім того, скамерам розповідають, як у додатках для знайомств розвивати романтичні відносини з жертвою. “Компліменти, побажання гарної ночі, коли жертва лягає спати, – ці та інші прийоми є ефективною психологічною зброєю”, – пише The Economist.

В’язні-шахраї у Південно-Східній Азії

Часто самі шахраї, які прикидаються друзями в соцмережах, є жертвами, яких експлуатують злочинні синдикати. За оцінками ООН, у 2023 році щонайменше 220 тис. людей були змушені працювати на “скам-центри” у М’янмі та Камбоджі.

Людей з понад 70 країн продали на шахрайські “ферми” і “парки” в Південно-Східній Азії. Серед них – випускники університетів із знанням іноземних мов з бідних країн, яких заманили в рабство обіцянкою добре оплачуваної роботи в кол-центрі.

Таких працівників тримають на “фермах” у жахливих умовах. “Якщо ти не знаходиш жертву, тебе б’ють струмом. Були випадки, коли жінок потім продавали в сексуальне рабство. Аби врятуватися, в’язні змушені просити родичів платити величезні викупи”, – розповідав угандієць Джаліл, якому вдалось вибратися з рабства в М’янмі. У пастку він потрапив, відгукнувшись на фейкове оголошення про добре оплачувану роботу у сфері маркетингу.

Такі “парки” процвітають у найбідніших країнах Південно-Східної Азії: у М’янмі, де на тлі громадянської війни панує беззаконня, та в корумпованій Камбоджі, де владі платять, аби вона заплющувала на це очі.

“Парки” і “ферми” захищені високими парканами з колючим дротом, камерами спостереження та озброєною охороною, аби в’язні-шахраї не втекли. В одному такому “парку” можуть утримувати до тисячі поневолених шахраїв.

Зростає кількість злочинних мереж і за межами Південно-Східної Азії: в Африці, Європі, на Близькому Сході та в Південній Америці. У 2024 році одну з них виявили на острові Мен біля берегів Великої Британії.

Деякі шахрайські операції проводяться з готелів: злочинці орендують кілька поверхів, ставлять металеві ворота і наймають озброєну охорону, а власники готелів заплющують на це очі. За даними аналітичного центру United States Institute of Peace (USIP), шахраями працюють близько 500 тис. людей.

В індустрії скамерів немає жодних фізичних обмежень – потрібен лише доступ до інтернету. Відповідно, бар’єри для входу низькі, а прибутки високі. Це дозволяє зловмисникам залучати до своїх “ферм” владу, особливо в бідних азійських країнах.

“Там немає правоохоронних органів, такі центри і є законом”, – пояснив Кріс Урбен, який 25 років працював в американському Управлінні з боротьби з наркотиками.

За словами аналітиків, онлайн-шахрайство стало основою економіки Камбоджі, М’янми і Лаосу. За їхніми підрахунками, ця індустрія в Камбоджі приносить понад 12,5 млрд дол. на рік, що еквівалентно половині офіційного ВВП країни. Офіційна економіка там – будівництво і готельний бізнес – також залежить від шахрайства. “Рівень корумпованості державних суб’єктів у таких країнах, як Камбоджа, перевищує те, що ми бачили в наркодержавах Латинської Америки 1990-х років”, – визнав експерт з питань організованої злочинності в Південно-Східній Азії Джейкоб Сімс.

Навіть на Філіппінах, відносно стабільному союзнику США, поширені такі “парки”. У 2024 році місцева поліція з’ясувала, що мер невеликого містечка Бамбан Аліса Го була причетна до “ферми”, більшої, ніж саме місто. Виявилося, що Го зовсім не філіппінка, а китаянка, яка виграла вибори за підробними документами. У 2019-2024 роках через її рахунки пройшли близько 24,5 млрд песо (42 млн дол.).

Їй вдалося втекти за допомогою корумпованих посадовців, але потім Го знайшли в Індонезії, екстрадували на Філіппіни і звинуватили у відмиванні грошей, торгівлі людьми та корупції.

Філіппінці побоюються, що інші місцеві “шефи шахрайства” йтимуть у політику, як і Го. Ба більше, онлайн-шахрайство там вважають загрозою національній безпеці.

Як через “свинобійню” збанкрутував банк у США

За оцінками експерта з китайської організованої злочинності Мартіна Пурбріка, річний дохід від онлайн-шахрайства у світі перевищує 500 млрд дол. Це ставить його в один ряд з незаконною торгівлею наркотиками.

За даними ФБР, у 2023 році збитки від інвестиційних афер у США зросли на 22% до понад 12,5 млрд дол.

“Це набагато більше, ніж збитки від квартирних крадіжок чи викрадення автомобілів. Сума, найімовірніше, серйозно занижена, оскільки багато жертв не подають заяв у поліцію”, – каже колишня прокурорка США Ерін Вест.

За її словами, реальна сума, яку щороку крадуть в американців, становить близько 50 млрд дол. Вест вважає, що жертвою онлайн-шахрайства щорічно стає один із ста американців.

Чи не найвідомішою жертвою схеми “забою свиней” вважається гендиректор невеликого банку Heartland Tri-State Bank в американському штаті Канзас Шан Хейнс, який втратив не лише власні кошти, а й 47 млн дол., які належали установі.

Як керівник Heartland Tri-State Bank та ексголова Асоціації банкірів Канзасу 53-річний Шан Хейнс мав би знати все про ризики онлайн-шахрайства. Зразковий сім’янин і за сумісництвом пастор місцевої церкви він не здавався схильним до необачних вчинків. Як досвідчений інвестор Хейнс, на перший погляд, не потребував сумнівних схем швидкого збагачення – він уже заробив багато грошей, торгуючи криптовалютами на азійських біржах.

Проте був один нюанс: банкір мав адміністративні проблеми з репатріацією дивідендів з Азії до США, тож потребував додаткових коштів, щоб розібратися з документами та повернути свої мільйони додому. Коли “інвестиційний радник з Австралії” у соцмережах запропонував йому “вигідну інвестиційну можливість”, той погодився.

За майже шість місяців Хейнс переказав на шахрайські анонімні крипторахунки (які виглядали як справжні) не лише власні заощадження та кошти, відкладені на оплату навчання доньки в коледжі, а й кошти своєї церкви та 47 млн дол. банку Heartland Tri-State. Проте обіцяного прибутку він не отримав.

Для фінустанови збитки виявилися фатальними: Heartland Tri-State став одним з п’яти банків, які збанкрутували у Сполучених Штатах у 2023 році. Проте навіть після того, як у справу втрутилося ФБР, пред’явивши Хейнсу звинувачення в розкраданні, він не одразу змирився з тим, що його обдурили скамери. Зрештою, банкір визнав провину і відбуває 24-річний термін ув’язнення.

Як з’ясували прокурори, Хейнс став жертвою схеми “забою свиней” наприкінці 2022 року. Він почав “купувати криптовалюту” після спілкування з “інвестиційним радником” у WhatsApp. Шахрай направив його на фальшиву криптобіржу, на якій банкір “відстежував” свій фейковий баланс.

У травні 2023 року Шан почав переказувати кошти з Heartland Tri-State Bank на рахунки, контрольовані шахраями, стартувавши з 5 тис. дол. Через два тижні він зробив ще два перекази по 1,5 млн дол.

З часом суми зростали: Хейнс розпорядився, щоб банк спочатку переказав на криптогаманець двома платежами 6,7 млн дол., а потім – ще 10 млн дол.

Під впливом неправдивих заяв Хейнса співробітники Heartland Tri-State обійшли власну політику щодо переказів і лімітів, схвалюючи його транзакції. “Провідна роль гендиректора в банку і авторитет у суспільстві сприяли небажанню співробітників Heartland ставити під сумнів або повідомляти про ймовірні шахрайські дії раніше”, – пояснили прокурори.

Відмивання грошей і диверсифікація

Один із способів боротьби із “забоєм свиней” – відстежувати рух коштів. За даними аналітичної компанії Chainalysis, яка прослідкувала рух криптовалюти ошуканого банкіра Хейнса, злочинна мережа передала відмивання вкрадених у нього грошей на аутсорс через платформу Huione Guarantee.

Huione Guarantee – це китайськомовна онлайн-платформа, створена у 2021 році нібито для торгівлі нерухомістю та автомобілями. Насправді ж вона обробляє сотні мільярдів “чорних” доларів на рік і належить злочинному камбоджійському конгломерату Huione Group.

Після відмивання рух коштів стає важче відстежити. Хоча недавні розслідування свідчать, що ці гроші – поруч.

У 2023 році Сінгапур почав масштабну боротьбу з відмиванням грошей: поліція вилучила майно, золоті злитки, готівку та інші активи на понад 2 млрд дол. Шахрайські гроші виводяться і за межі Азії. Прокуратура країни звинуватила китайських шахраїв у відмиванні грошей в американських банках.

Мережі, які обдурюють американців, таких як банкір Хейнс, диверсифікують свою діяльність, займаючись кібератаками з вимогами викупу та крадіжками персональних даних.

“Ці синдикати стають дедалі більш витонченими суб’єктами кіберзагроз, вони використовують шкідливе програмне забезпечення для викрадення інформації. Вони часто продають отриману інформацію в Інтернеті іншим шахраям та кіберзлочинцям.

Такі мережі наймають людей з навичками аналізу даних і програмістів”, – підкреслив представник Управління ООН з наркотиків і злочинності Джон Войцик. Тож цілком імовірно, що крах Heartland Tri-State Bank – це не пік “забою свиней”, а лише початок.

Як виявити шахрайство

Схему “забою свиней” можна виявити за допомогою простих маркерів: як правило, встановлення контакту починається з випадкових пропущених дзвінків чи повідомлень через додатки для знайомств з фальшивими профілями.

Також “червоними прапорцями” можуть бути несподіваний романтичний інтерес з боку незнайомців та запити на особисту інформацію.

Після входження в довіру шахраї пропонують “вигідну” інвестицію: занадто хорошу, аби бути правдою. Для неї використовуються шахрайський сайт або додаток, який виглядає як справжній, з прогресивним зростанням мінімальних інвестиційних порогів.

Аби уникнути шахрайства, фахівці радять перевіряти профілі підозрілих осіб. До того ж, шахраї уникають розголошення номера у Whatsapp і надають перевагу додаткам, де їхній номер прихований, таким як Telegram або Wechat. А також – уникають відеодзвінків. Крім того, аби захистися від онлайн-шахраїв, експерти радять обмежити поширення персональної інформації в інтернеті. Ключова порада – ніколи не переказувати гроші новим знайомим: шахраї можуть попросити надіслати гроші, щоб оплатити їх приїзд у гості.

У Meta радять додавати двофакторну чи селфі-ідентифікацію перед входом в акаунт, перевіряти повідомлення на наявність орфографічних помилок, а також ретельно вивчити походження того, що може здатися “вигідною інвестиційною пропозицією”.

Автор: Олексій Павлиш

Джерело:  Економічна правда