Голова КМВА Ткаченко – інструмент Банкової для витіснення Кличка з Києва

Повномасштабне вторгнення РФ до України трохи загальмувало бажання та можливість Банкової переформатувати під себе владу у Києві. Однак з іншого боку створення військових адміністрацій дало можливість контролювати столицю. І призначення на посаду голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка – один зі стратегічних кроків до мети Банкової, пише Інна Ведернікова у статті «Корупція в Києві. Хто замовив НАБУ бек-офіс Комарницького та до чого тут Банкова?».

Як пише авторка, якщо велика війна вплинула на Банкову стосовно амбіцій підім’яти під себе Київ. Але Банкова панічно шукала способи зайти до Києва хазяйкою.

«Введення 5 березня 2022 року військової адміністрації столиці, начальником якої став не Кличко, — перший тактичний крок ОПУ в новій військовій стратегії захоплення ресурсів (бюджет столиці у 2025 році — 90 млрд грн) й електорату (понад трьох мільйонів жителів) столиці», – додає авторка.

Інна Ведернікова додає, що кейс військових адміністрацій у громадах непрозорий, антидемократичний. Він виріс на основі протистояння центральної та місцевої влади протягом всієї повномасштабної війни. Адже повноваження місцевого самоврядування та держави на рівні громад закон чітко не розмежовує (теж саме стосується військових адмінстрацій), тож голова військової адміністрації поряд із мером стає господарем міста. Але попередники Тимура Ткаченка генерали Микола Жирнов і Сергій Попко до виконавчої влади не лізли. Однак Банкова вичікувала й готувала підґрунтя.

У лютому 2024 року у Верховній Раді створили тимчасову слідчу комісію щодо Києва. Завдяки їй ОПУ руками народних депутатів тримав Кличка в напрузі, розбираючи по кістках «проблеми Києва». А в грудні 2024-го, коли дуже сильно запахло виборами, замість Попка КМВА очолив Ткаченко – виходець з системи столичної влади. Він почав перебирати на себе всі повноваження.

«Коло замкнулося. І сьогодні на повну владу в столиці претендує «маріонетка» Банкової — виходець із корупційної системи Києва. На цьому тлі пости Тимура Ткаченка у Фейсбуці про створення робочої групи, яка почала розбиратися з проблемами корупції в Києві, розраховані, м’яко кажучи, на лохів. Причому з двох конкретних причин», – йдеться у статті.

По-перше, за даними ZN.UA, Ткаченко, який зараз відповідальний за безпеку столиці, покинув її в момент повномасштабного вторгнення та перебрався кудись на Закарпаття. У Києві тоді ще начальник департаменту благоустрою з’явився 15 березня 2022 року, а потім знову не з’являвся у місті аж до середини квітня.

По-друге, щодо корупції, з якою Ткаченко зібрався боротися, варто назвати лише одне ім’я — Ігор Полозун. Нині, як пояснила Ведернікова, це чинний голова Бучанської РДА, а колись — підручний Ткаченка в департаменті благоустрою КМДА. Саме за допомогою Полоуна Ткаченко у КМДА вирішував особисті питання. І це, за інформацією ZN.UA, зафіксовано в оперативних матеріалах НАБУ.

«Успіхів, як то кажуть, на новій ниві. А схему відбирання міста відпрацьовано на Чернігові, де після відсторонення від влади мера Атрошенка в.о. міського голови Олександр Ломако два роки боровся з головою військової адміністрації, але спершу суд віддав під військову адміністрацію бюджет (але це незаконно без рішення ВРУ, справа в касації), а потім влада, натиснувши силовиками, змусила Ломака піти у відставку. В Києві реалізується дуже схожий сценарій. З тією лише різницею, що тисне на Київ НАБУ», – підсумувала авторка.

Нагадаємо, джерело ZN.UA пояснювало, що ускладнення розслідування корупції в Києві полягає не лише у вивченні величезного масиву інформації детективами та збиранням доказів, а й у суміщенні посад мера, голови КМДА та Київради.

Ба більше, аби у Київраді відбувалися голосування, ведеться взаємний торг між фракціями та укладаються домовленості: ти — мені, я — тобі. Пиріг ділиться на частини руками Комарницького та його найближчих партнерів. Найбільш скривджені зараз — «слуги народу».

Ба більше, аби зафіксувати корупцію в Києві, потрібно все документувати ще на етапі планування. Тобто, коли готується тендер та обговорюються умови. Адже потім починав працювати механізм, налаштований ще за часів Леоніда Черновецького, через який дуже важко прив’язатися до конкретних грошей чи людей, пов’язаних із корупцією.