Покровський напрямок. ЗСУ провчили росіян

Друзі, як обіцяв, коротко по ситуації на Донбасі. Дуже характерна виходить картина, яка дає відчути загальну «температуру по лікарні» на всьому фронті.

Отже, по Покровську того тижня вже писав, зараз принципово нічого не змінилося. Окупанта зупинили, міцно провчили одразу у кількох місцях і вибили з їхніх же позицій. Вони не йдуть у глуху оборону, мабуть, команди згори вже в істеричній формі – «Оточити Покровськ за всяку ціну».

І нехай нікого не обманює зниження кількості штурмів на деяких ділянках в офіційних зведеннях. Кількість залишається кількістю без поправки на час. Один штурм може на якійсь ділянці тривати кілька годин. Або всю ніч. Тож штурми на Покровському тривають 24 на 7. Просто немає результатів. А іноді негативний, коли ЗСУ вибиває противника з їхніх позицій.

Причину такого становища я теж вказував ще місяць тому. Постійні штурми з великими втратами рано чи пізно «сточать» ресурси противника і його резерви. Наступати стане просто ніким. Я тоді вислухав багато повчальних коментарів про те, що ресурсів у Росії нескінченна кількість, і вони ніколи не скінчаться. Практика показала – скінчаться. Велике населення не дорівнює великій боєздатній, екіпірованій армії.

Додайте до цього постійні удари по їхній прифронтовій логістиці. Це теж дуже відчутно, коли неможливо підвезти швидко новий БК. А зберігати його на нулі, тим більше під час спроби наступу – таке собі задоволення.

Туди теж дуже швидко прилетить добрий дрон. Замасковані склади обчислюються протягом доби і часто швидше. І навіть якщо є резерви – їх ще потрібно довезти до нуля цілим. А це проблема. Якщо в повітрі постійно висять наші «очі». А вони скрізь – така тактика себе виправдовує.

Був варіант, що для посилення тиску на північ і південь від Покровська перекинуть із Костянтинівського 8-му армію. Там залишать 51-шу, нехай продовжує тиснути, наступ на Констаху відкладається, все на Покровськ.

Але тут вороже командування потрапило у свою ж «пастку брехні». Вони заздалегідь доповіли, що вже «звільнили» Торецьк, майже взяли Часів Яр, що ЗСУ розбиті й деморалізовані. Дорогу на Констаху відкрито. Ось і ухвалили нагорі рішення – нехай 8-а армія йде і бере Констаху. Раз уже всі підходи під контролем і ЗСУ розбиті.

З таким радісним настроєм підрозділи 8-ої армії рвонули вперед і... вперлися в реальність. Торецьк не взято. Часів Яр майже зовсім не взятий. ЗСУ на місці, тримають оборону і контратакують. Не деморалізовані.

Ба більше, ці самі «розбиті» ЗСУ розібрали і доїдають ту саму 51-шу армію, яка, згідно зі звітами, «всіх перемогла». Ось і доводиться 8-ій армії зараз не штурмувати Костянтинівку зі свіжими силами, а замінювати 51-шу в поточних боях на тих самих позиціях. Це не наша пропаганда, про це з болем пишуть російські «воєнкури». І цього разу не брешуть.

Резюмую – противник надірвався на Покровському напрямку. Сточив наступальний потенціал. А підкріпити ніким, бо решта зазнають не менш важких втрат на Костянтинівському напрямку і пов'язані жорстокими боями у Курській області. У потрібний момент свіжих резервів не виявилося, а відкушений шматочок виявився занадто великим. І мордочка починає тріщати...