Сяде за ґрати чи збаламутить Балкани? Що очікує друга Росії

Звістка про те, що президента Республіки Сербської Мілорада Додіка засудили на рік тюремного ув’язнення й наклали на нього шестирічну заборону обіймати політичні посади, сколихнула не тільки Боснію і Герцеговину (БіГ), а й Європу. На Західних Балканах виникла криза, що може закінчитися розпадом БіГ і глобальним потрясінням.

За що покарали Додіка?

26 лютого суд БіГ визнав Додіка винним у неповазі, виявленій до Верховного представника Крістіана Шмідта (що є кримінальним злочином), і виніс вищезгаданий вердикт. Вирок не є остаточним, його можна оскаржити в Конституційному суді, що станеться не раніше, ніж за місяць-два. А відповідно до національного законодавства, винний може офіційно відкупитися від тюремного ув’язнення, сплативши 17 тис. євро.

Хоча Додіка формально покарали лише за неповагу до Верховного представника, процес був спрямований проти його багаторічного сепаратизму та погроз зруйнувати цілісність БіГ. Далекого 2005 року тодішній Верховний представник попередив Додіка про можливу заборону політичної діяльності за заклики провести референдум про вихід ентитету з БіГ. Але покарання не було. Додік, убачивши в цьому слабкість Верховного представника, ставав дедалі сміливішим, а словесні погрози почав підкріплювати діями проти цілісності БіГ, про що ZN.UA вже неодноразово розповідало (тут і тут). Виявивши неповагу до Шмідта, Додік перетнув «червону лінію», створивши реальну загрозу Дейтонським мирним угодам і Конституції БіГ.

Тому обвинувальний вирок Додіку слід розглядати також як захист цих двох наріжних документів, які забезпечують і гарантують цілісність БіГ, а також як попередження союзникам Додіка про те, що ігри закінчилися, суд стоїть на захисті держави Боснія і Герцеговина.

Виклики крихкому світу в БіГ

Сепаратизм, який породжує страх, — страшна зброя, особливо в руках досвідченого популіста. Додік є прикладом цього. Підтримуючи сепаратизм криками про те, що сербів «кривдять», Республіку Сербську хочуть знищити, він знає, що всі народи мирно живуть поруч, але це йому невигідно. Президент РС не хоче бачити, скільки сербів щоранку приїздять на роботу до Сараєва (який жах — але ж там повно мусульман!) або до Мостара (а там — хорвати!). Збереження міжнаціонального миру в країні було одним із викликів, що супроводжували судовий процес.

Здавалося, що після оголошення рішення суду президент РС розпочав останній бій із ворогами, які його оточили, — так часто він сипав погрозами. Ще до початку засідання 26 лютого наш «герой» заявив: після обвинувального вироку РС вийде зі складу БіГ, яка «припинить існувати».

Влада РС продовжила законотворчість, штампуючи незаконні рішення та «закони», переписуючи Конституцію ентитету. В РС заборонили діяльність поліції, спеціальних служб, прокуратури, фіскальних органів єдиної держави. Обговорюють вихід сербських підрозділів із єдиних Збройних сил БіГ. Якщо ці рішення почнуть імплементувати, зіткнень між центральними й ентитетськими силовими структурами не уникнути.

Додік знову закликав сербів вийти з усіх спільних державних інституцій. Тих, хто відмовився, публічно назвав зрадниками, яких слід піддати остракізму, поширюючи листівки з їхніми світлинами та прізвищами.

Це і є державний переворот і свідчення того, що постдейтонівська БіГ переживає найглибшу кризу. Такого серйозного безпекового виклику для країни та регіону не було за всі повоєнні роки.

Не всі в РС підтримують Додіка. Урядова коаліція фактично розвалюється, припиняючи співробітництво з одним із членів — Союзом вільних соціал-демократів Додіка. Лідер Хорватської демократичної співдружності не згоден із його сепаратизмом, який перешкоджає євроінтеграції. А чимала частина населення РС не проти, щоби Додік пішов на пенсію.

Лідер ентитету не зміг би перетворитися на агресивного сепаратиста, який прагне зруйнувати БіГ і дестабілізувати Західні Балкани, якби не мав підтримки кількох політиків — Владіміра Путіна, Александара Вучича, Зорана Мілановича та Віктора Орбана (лідерів РФ, Сербії, Хорватії й Угорщини відповідно). Не дивно, що всі вони підтримали Додіка й цього разу. Як і друг Дональда Трампа Руді Джуліані, який з’явився в Баня-Луці в цей період. Їхні заяви перед початком завершального засідання інакше як втручання й тиск на суд розцінити не можна. Це продовжилося й після винесення вироку, який «група підтримки» Додіка назвала «полюванням на відьом», «порушенням суверенітету» РС, «підштовхуванням БіГ до нових потрясінь». Росія ж попросила провести надзвичайне засідання РБ ООН щодо ситуації в БіГ 6 березня.

Активізувалася й не зовсім сусідня до БіГ Угорщина: на початку року Додік зустрівся з прем’єром Орбаном і керівниками Міністерства закордонних справ і торгівлі, щоб обговорити питання розширення двостороннього співробітництва. Історично це можна пояснити — Австро-Угорщина окуповувала БіГ із 1878 року до Першої світової війни, а нині неабияк зацікавлена в розширенні своєї присутності тут.

Але вельми важко пояснити, чому від 48 до 300 (різні джерела називають різну кількість) бійців контртерористичного центру Угорщини в цивільному одязі й невеликими групами з пересувним командним центром прибули на маневри до РС через різні прикордонні переходи саме перед судовим процесом. Навіщо досвідчений дипломат, держсекретар зовнішньополітичного відомства Левенте Мадяр на зустрічі з Додіком зробив низку некоректних заяв, зокрема про нібито «неправильне» ставлення до сербів у БіГ?

Не дивно, що після всього цього міністр оборони Зукан Хелез заборонив посадку угорського військового літака, а член президії Желько Комшич заявив, що запросив угорського посла...

Чого слід очікувати БіГ?

Додік, одержавши відстрочку до набрання вироком чинності, ринувся в останній бій. Він заявив, що запросив керівництво другого ентитету — Федерації Боснії і Герцеговини (ФБіГ) — на «обговорення майбутнього» Дейтонської угоди, а Вучичу запропонував створити конфедерацію РС і Сербії. Він і далі погрожує референдумом про незалежність РС, створенням фінансової і податкової системи ентитету. Його метання свідчать про те, що Додік не має чіткого плану подальших дій.

А тим часом він опинився сам на сам зі своїм сепаратизмом. Ніхто, й насамперед Вучич, не хоче жодних відокремлень і конфедерацій. Не до того йому: понад три місяці тривають протести, й кінця їм наразі не видно. Косово — гостріша проблема, ніж Додік із його фантазіями. І Вучич не жертвуватиме підтримкою Заходу заради Додіка.

Росія продовжує впливати на промови й учинки Додіка та його оточення. Але її можливості обмежує агресія проти України, яка забирає сили, гроші, час, а також фінансово-економічна ситуація, що дедалі погіршується.

США нині в хаосі від діяльності нового президента, якому тепер не до БіГ. Наразі Держдепартамент оголосив позицію Штатів, визнавши постанову суду, й запевнив, що США протистоятимуть спробам місцевих лідерів підірвати безпеку й стабільність.

Євросоюз, який був надмірно терплячим до ігрищ Додіка, вже підтримав рішення суду й закликав забезпечити цілісність і стабільність у БіГ. Ну, а EUFOR невипадково збільшили свій контингент — їхні патрулі, а також бронемашини дедалі частіше можна зустріти в містах РС.

Серед важливих áкторів варто згадати й Туреччину, яка динамічно розширює свою присутність у БіГ і не зацікавлена в дестабілізації. Її політика «мирного повернення» на Західні Балкани не передбачає війни. Хоча й Туреччина, і країни Перської затоки не проти бачити в Європі мусульманську державу.

Щоб зберегти мир у БіГ, Верховному представникові та його союзникам слід стати рішучішими і як перший крок скасувати всі нещодавно ухвалені антиконституційні рішення й покарати причетних. Боннські повноваження дозволяють це зробити.

Проте й політики БіГ нарешті мають одуматися та взяти на себе відповідальність за майбутнє держави не тільки на словах, а й спільно працювати над цим, відкинувши суперечності й особисті інтереси.

А що Додік? Найімовірніше, відкупиться від тюремного ув’язнення й, можливо, захоче переїхати до Белграда — на його щастя, сербський паспорт і немаленька вілла там у нього є. Можливо, для нього було б непоганим варіантом піти у відставку і з політики за власним бажанням, що дало б змогу зберегти обличчя та, ймовірно, пом’якшило б рішення Конституційного суду.

Але ж ні. Надії на стабілізацію ситуації виявилися марними. Учора Додік підписав закони, які забороняють діяльність загальнодержавних органів (силових структур) на території Республіки Сербської.