Фінансова грамотність у школах: необхідність чи черговий предмет «для галочки»?

Україна вже понад тридцять років є незалежною, але в нашій освіті досі живе радянська традиція: готувати слухняних найманих працівників, а не підприємців. Школи, коледжі та університети здебільшого вчать, як стати хорошим спеціалістом, але не як створити власну справу, знайти інвестора чи організувати команду. Тобто це вишкіл добрих працівників для підприємств або установ. Запитайте випускника, про що він мріє після навчання, — найпопулярнішою буде відповідь: «Шукати роботу, де дадуть (запропонують) хорошу зарплату». «Візьмуть», «дадуть», «запропонують»… У світі, де економіка тримається на стартапах, інноваціях і малому бізнесі, ми досі живемо в реаліях пострадянського мислення.

Однак заради справедливості варто зазначити, що в нашій освіті почалися зрушення — в Україні з’являються підприємницькі університети та інкубатори стартапів. Але це — у вищій освіті. А що ж школа? В ній також закладено чималий потенціал для того, щоб виростити покоління підприємців, які змінять економіку країни. Систему треба переналаштувати так, аби дитина думала про те, як вона може створити власну справу, які має ідеї, яку команду потрібно для цього зібрати, які знання й де варто здобути. Та як здійснити це переналаштування?

У чому недолік ідеї з уроками фінансової грамотності?

Міністерство освіти і науки України наказом №235 від 19 лютого 2021 року запровадило в школах предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» для учнів 8-х і 9-х класів. Звісно, це крок уперед, який відкриває нові можливості. 2024 року почалося його пілотне впровадження, а з 2025-го цей курс обіцяють зробити обов’язковим. Але чи дасть він той ефект, якого всі очікують? Маю сумніви щодо цього. Як показує досвід, заважатимуть кілька чинників.

Оскільки немає підготовлених учителів, які спеціалізуються саме на фінансовій грамотності, ці уроки зазвичай стають додатковим навантаженням для педагогів, яким бракує годин. І доплата, яку за них отримує вчитель, є невеликою, а отже, навряд чи стимулюватиме до творчих пошуків. Зробити так, щоб один педагог зосередився саме на викладанні фінансової грамотності та підприємництва, і це був його основний предмет, складно. Оскільки фінансова грамотність викладається в кожному класі раз на тиждень, для того, щоб назбирати вчителю годин на одну ставку, потрібно, аби в школі було хоча б чотири чи п’ять паралельних 8–11 класів. А це до снаги лише окремим школам у великих містах.

За таких умов викладання предмету «фінансова грамотність і підприємництво» перетворюється на чергову формальність, яка лише збільшує непотрібне навантаження на школяра (адже в його розкладі з’являється додатковий урок), але не вирішує питання виховання ініціативних, підприємливих громадян.

«Компанія» для учнів

Чи є вихід із цієї ситуації? Звісно, є! Його підказує нам міжнародний досвід. Зокрема досвід тих організацій і країн, які давно займаються підприємницькою освітою школярів. Львівщина першою, а згодом й інші області України мали змогу розпочати співпрацю з однією з таких міжнародних організацій, яка спільно з департаментами освіти різних регіонів України впроваджує програму «Компанія» для учнів.

Ця програма, відома у світі як JA Company Programme, є найпопулярнішою в Європі з навчання молоді підприємництву. Генеральний директорат Європейської комісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСБ визнав «Компанію» зразком передової практики у сфері підприємницької освіти для молоді. Щороку майже 400 тисяч учнів у Європі проходять навчання за матеріалами цієї програми та, що важливо, створюють понад 30 тисяч власних навчальних мінікомпаній.

В Україні ця програма схвалена Міністерством освіти і науки. Її матеріали створені фахівцями Junior Achievement USA й адаптовані до українського законодавства провідними вітчизняними компаніями фінансового сектору.

Отже, як усе відбувається на практиці? На початку навчального року учні об’єднуються в команди (від двох до десяти осіб), генерують бізнес-ідеї і на основі однієї з них створюють власну навчальну компанію та протягом року вчаться керувати нею.

Важливою особливістю цієї програми є те, що організатори залучають до наставницької діяльності досвідчених підприємців. Волонтер-підприємець консультує учнів протягом року щодо реалізації їхньої бізнес-ідеї. Згодом здобувачі освіти беруть участь в організованих ГО «Junior Achievement Україна» таборах підприємництва та ярмарках. Додатково організація залучає молодь до міжнародних заходів — онлайн-таборів, хакатонів, ярмарок і найбільшої в Європі онлайн-виставки навчальних мінікомпаній Virtual Expo.

ГО «Junior Achievement Україна» забезпечує заклади освіти методичною підтримкою, навчальними ресурсами та доступом до онлайн-платформи з усіма матеріалами курсу. Педагоги, які викладають програму «Компанія», проходять спеціалізовані безкоштовні тренінги.

Наприкінці навчального року мінікомпанії, створені школярами, беруть участь у конкурсі «JA Компанія року», де презентують власні бізнес-ідеї та демонструють результати діяльності. Журі конкурсу обирає найкращу мінікомпанію, що представляє Україну на найбільшому конкурсі молодіжного підприємництва в Європі Gen-E.

Успіхи школярів Львівщини

У Львівській області ми почали реалізовувати програму «Компанія» з 2022/2023 навчального року в закладах професійно-технічної освіти. Згодом було долучено заклади фахової передвищої освіти, а також у межах пілотного проєкту — школи. За три роки кількість освітніх закладів — учасників проєкту зросла вдвічі — з 23 до 45. Кількість зареєстрованих учнівських мінікомпаній також збільшилася вдвічі — з 27 до 51 проєкту, що свідчить про ефективність програми.

За цей час команди школярів Львівщини брали участь у Національних відборах та конкурсах проєктів мінікомпаній і продемонстрували чудові бізнес-ідеї. Так, команда NOVIA з Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну міста Львова посіла друге місце на Національному відборі кращої навчальної мінікомпанії «JA Компанія року 2023» з бізнес-ідеєю змінного вишиваного мерчу. Особливість такої продукції в тому, що принт із вишивкою кріпиться на одяг за допомогою кнопок. А отже, клієнт може змінювати образ щодня й завжди залишатись у тренді моди. Цю бізнес-ідею розробила команда дівчат, які мріяли стати дизайнерками одягу та кравчинями.

А яких тільки мінікомпаній не запропонували інші коледжі та професійні училища! Тут і виготовлення продукції (корисних солодощів, екоторбинок, екоблокнотів, тортів і десертів, статуеток і прикрас), і послуги (наприклад, з аналізу води). Є чим пишатися.

Команда FeelTouch із Новояворівського вищого професійного училища виборола перше місце й титул найкращої учнівської JA-компанії 2024 року в Україні, а її мінікомпанія Wound Body виграла в номінації «Наймасштабніша бізнес-ідея».

Учасники FeelTouch вирішили допомогти людям з інвалідністю (зокрема особам із травмами рук, паралічем або втратою верхніх кінцівок) керувати гаджетами. Адже це невід’ємна частина нашого життя, а зважаючи на те, що чимало людей отримали інвалідність у зрілому віці, вони не можуть повноцінно працювати, спілкуватися, відпочивати без технологій у світі технологій.

Мінікомпанія Wound Body розробила й виготовила аналог комп’ютерної миші, яка не вимагає твердої поверхні та дає змогу переміщувати гаджети в просторі. Перш ніж розпочати роботу над ідеєю, команда здійснила аналіз ринку та бізнес-ідей конкурентів. Словом, усе як у дорослих компаніях.

Ця команда зі Львівщини представила Україну на найбільшому європейському конкурсі молодіжного підприємництва Gen-E, що відбувався на острові Сицилія (Італія), та здобула бронзу серед інноваційних бізнес-проєктів 2024 року.

Загалом минулого року Україна посіла друге місце на найбільшій онлайн-виставці молодіжного підприємництва Virtual Expo 2024 за кількістю мінікомпаній, що представили свою продукцію та ідеї міжнародній аудиторії. Це свідчить про величезний підприємницький потенціал української молоді. Потенціал, який недостатньо реалізується в школах через певні налаштування системи освіти та проблеми, зазначені вище.

Як можна застосувати міжнародний досвід в Україні?

Ми вже маємо успішні приклади навчання підприємництва в українських школах, та це лише початок. Такі ініціативи, як програма JA Company Programme, працюють у форматі експерименту й охоплюють обмежену кількість навчальних закладів. Щоб зробити підприємництво частиною освітнього процесу в усій країні, потрібні масштабні зміни. Які саме?

Очевидно, що більш як столітній досвід організації Junior Achievement вартий уваги та широкого впровадження. Але припустімо, що на його основі ми розробили власну програму на кшталт «Компанії» й навіть змогли забезпечити залучення всіх шкіл до неї. Добре? Так, але це буде лише половина справи.

Для того, щоб завершити всю архітектуру культивування підприємницької ініціативи та фінансової грамотності в школі, потрібно зробити ще один крок — стимулювавши підприємницьку ініціативу учнів і студентів, створити для них можливості реалізовувати свої ідеї. І тут може стати в пригоді досвід Південної Кореї, де навчальні заклади мають змогу в позаурочний час безкоштовно надавати своє майно для роботи студентських фірм і компаній. Але така можливість дається лише раз і на термін, не більший, ніж три роки.

Звісно, підприємницькі ідеї та результати їх утілення будуть різними. Одні студентські чи учнівські фірми виростуть і стануть успішними. Інші — закриються, але в них молодь набуде важливого досвіду. А вільне майно закладів освіти, якого зараз багато з огляду на демографічні тенденції, працюватиме як майданчики для свого роду бізнес-інкубаторів.

Країна, яка навчає своїх дітей ініціативності, інноваційності та відповідальності за власне майбутнє, має всі шанси стати економічним гравцем світового рівня.