Вчені підтвердили 19-річну теорію про сонячні спалахи за допомогою супутника NASA Iris

Вчені підтвердили 19-річну теорію про формування сонячних спалахів, спостерігаючи «ковзаюче» перез’єднання магнітного поля Сонця. Міжнародна дослідницька група, до якої входить астрофізик з Університету штату Орегон, підтвердила теорію про механізм виникнення сонячних спалахів, висунуту 19 років тому. Їхнє відкриття, яке порівнюють із блискавичними рухами відомого мультяшного хижака, дає нове розуміння цього потужного сонячного явища. Розуміння сонячних спалахів є ключовим для прогнозування космічної погоди та зменшення її впливу на технології та людську діяльність, пояснює Ванесса Політо, науковий співробітник Коледжу наук Університету штату Орегон.

«Сонячні спалахи можуть вивільняти величезну кількість енергії – у 10 мільйонів разів більше, ніж енергія, що вивільняється під час виверження вулкана», – зазначає Політо. «Вони можуть спричиняти красиві полярні сяйва, але також серйозно впливати на космічне середовище, порушувати комунікації, становити загрозу для астронавтів і супутників у космосі, а також впливати на електромережі на Землі».

Ковзаюче перез’єднання – раніше не спостережене явище

«Ковзаюче» перез’єднання ліній магнітного поля Сонця – явище, що отримало свою назву на честь безумних переслідувань Койота Вайлі за Дорожнім Бігуном із відомого мультфільму – було виявлено за допомогою спектрографа NASA IRIS (Interface Region Imaging Spectrograph), супутника, призначеного для вивчення атмосфери Сонця. Спостереження крихітних яскравих утворень у сонячній атмосфері, які рухаються з небаченими швидкостями – у тисячі кілометрів за секунду, – відкриває нові можливості для глибшого розуміння процесу виникнення сонячних спалахів, найпотужніших вибухів у Сонячній системі. Французький астрофізик Гійом Оланьє з Паризької обсерваторії ще у 2005 році розробив концепцію ковзаючого перез’єднання, але підтвердити її досі не вдавалося.

Прорив у дослідженнях

Донедавна вчені не могли точно виміряти швидкість так званих «ядер» сонячних спалахів – маленьких яскравих зон у межах основних спалахів, де відбувається інтенсивне вивільнення енергії. Однак завдяки новим методам високочастотного спостереження, які фіксують зображення кожні дві секунди, вдалося зафіксувати ковзаючий рух ядер, що переміщуються зі швидкістю до 2600 км/с (1600 миль/с).

Вплив на астрономію та астрофізику

«Маленькі яскраві структури, які спостерігав IRIS, показують дуже швидкий рух «слідів» магнітного поля Сонця під час спалаху», – пояснює Політо, заступниця головного дослідника місії IRIS. «Сонячні спалахи та магнітне перез’єднання – це явища, які спостерігаються не лише на Сонці, а й на інших зірках та навіть в астрофізичних об’єктах у всьому Всесвіті, таких як пульсари та чорні діри. Оскільки Сонце – найближча до нас зірка, ми можемо детально вивчати ці процеси, як це продемонструвало наше дослідження».

Що таке сонячний спалах?

Сонячний спалах – це раптовий інтенсивний викид випромінювання, спричинений швидким вивільненням накопиченої магнітної енергії. Енергетичний вихід одного спалаху еквівалентний вибуху мільйонів водневих бомб одночасно. Спалах охоплює весь електромагнітний спектр – від радіохвиль до гамма-променів. Часто спалахи супроводжуються корональними викидами маси (CME) – величезними хмарами плазми, що викидаються з корони Сонця. Ці події можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин.

👉 Це відкриття допоможе краще прогнозувати сонячну активність і її вплив на Землю.