Провал зустрічі з Трампом використали для атаки на Зеленського, а трагедію на полігоні – на військове командування. Зведення інформаційної війни 1-7 березня 2025 року

Українська спільнота найбільшу увагу приділяють меседжам Д. Трампа та інших партнерів України. Частина дописів  аналізують реакцію росіян на міжнародний порядок денний, цитують пропаганду.

Хороші новини – підтримка Великою Британією, економіка РФ занепадає.

Погані новини – обстріли, загиблі, спроба наступу росіян на Сумщину, трагедія на полігоні на Дніпропетровщині, некрологи, ненависть до росіян, критика В. Зеленського Д. Трампом, все ще обговорення самої конфліктної зустрічі, зупинка американської допомоги, обговорення загроз цього, таємні домовленості Д. Трампа та В.Путіна, пропозиції проведення переговорів в Стамбулі або Мінську.

Неоднозначні – плани чергової зустрічі з американцями, заяви Е. Макрона про підтримку України, інші сподівання на Європу, пропозиції перемир’я (нібито якісь з них підтримані й В. Зеленським), російська пропаганда, сміх над росіянами, ворожий наступ триває.

Провал зустрічі з Д. Трампом стає приводом для критики влади. Лунають аргументи про незалучення професійних дипломатів для порозуміння з адміністрацією Д. Трампа. А також меседжі щодо фатальності самого вибору В. Зеленського для українців – з нагадуванням його ж слів «я ваш вирок» у контексті всіх попередніх епізодів вторгнення (Буча, Маріуполь тощо) та з додаванням побоювань щодо можливих наступних складнощів у війні через втрату підтримки США, яку складно замінити аналогами (розвідка, ППО, зв’язок), а тому доведеться це компенсувати життями мобілізованих. Є закиди на адресу солідарних з В. Зеленським співвітчизників: мовляв, вони ще не розуміють глибини прірви, в яку потрапили. Поширюються меседжі на сторінках, що декларують прихильність до «Євросолідарності», цьому офіційні спікери «ЄС» транслюють помірковану риторику, не вдаються до звинувачень В. Зеленського, натомість акцентують на пріоритеті підтримки Сил оборони. Подекуди тривають збори підписів за зняття санкцій з П. Порошенка. Загалом домінує теза про недостатню світову підтримку. Курсують обговорення як самої зустрічі, так і окремих її епізодів – показ Д. Трампу фото українських полонених (зі слідами катувань), запитання про відсутність костюма у В. Зеленського (окремі користувачі пригадують, що В. Черчилль так само вбирався в однострій під час Другої світової). Характерно, що за підсумками кількох днів тема світової непідтримки випереджала навіть увагу до обстрілів (які зазвичай лідирують у воєнному масиві повідомлень). Інфопростір збурює класичний набір тез трампівської адміністрації про «небажання миру» з боку В. Зеленського.  Паралельно з боку західних інтелектуалів (Ф. Фукуяма, Т. Снайдер) та політиків – тези про фактичне загравання з РФ й намагання її використати в глобальному протистоянні з Китаєм за рахунок інтересів України. 

Підтримка з боку Європи та частини американського політикуму дещо компенсує настрої, зіпсовані Д. Трампом та його командою. Сплеск негативних емоцій після неконструктивної зустрічі Д. Трампа та В. Зеленського дещо врівноважений словами підтримки з боку низки європейських лідерів (У. фон дер Ляєн, К. Стармер, очільники окремих держав-членів ЄС) та загалом контекстом зустрічі в Лондоні. Частина заяв супроводжується й певними діями, до прикладу – з боку країн Британської Співдружності, дві з яких (Канада та Австралія) заявили про нові пакети допомоги. Частина політичного істеблішменту та академічної спільноти підтримує Україну й у США, причому незалежно від поглядів (до прикладу, солідарні республіканець Д. Болтон та демократ-соціаліст Б. Сандерс). У Вермонті, куди поїхав відпочивати Д. Венс, відбулася стихійна акція протесту. «Другом Д. Трампа» у Європі помітно виступає лише В. Орбан, а от меседжі А. Дуди та М. Рютте сприймаються неоднозначно (підтримка України, але й твердий заклик до примирення з Д.Трампом). Саміт європейських лідерів щодо війни в Україні додає багато позитиву в соцмережі, радість посилюється через заяви про допомогу від різних європейських країн – через новини про нову надану зброю, меседжі лідерів Франції, Великобританії тощо. При тому проросійські сторінки і канали дуже сердяться на Європу за підтримку і сподіваються, що Польща приєднається до Словаччини та Угорщини у підтримці Росії. Пізніше увагу соцмереж привернув виступ президента Франції (напередодні саміту ЄС) – з акцентами передусім на загрозі з боку РФ для цілого континенту (мобілізація ще 3 млн людей, виробництво танків тощо), але й з сигналами про необхідність збереження підтримки України, про можливість розміщення ядерної зброї для захисту всього ЄС, про збереження суб’єктності Європи у відносинах зі США та РФ.

Ураження полігону на Дніпропетровщині: від масового розгону до комунікації командування. По Фейсбуку через профілі без особистих даних або з ознаками бот-акаунту йде масове поширення ролика з критикою командування ЗСУ від І. Мосійчука. Офіційні коментарі з цього приводу з’являються лише на наступний день. Пізніше розгону таких повідомлень не зафіксовано, в масиві переважає офіційна реакція М. Драпатого та ДБР щодо з’ясування причин трагедії. Окремі індивідуальні користувачі висловлюють свої емоційні реакції: переважно нарікають на радянщину у війську й безвідповідальність командування, яке досі застосовує практику шикувань.

Мирні ініціативи Зеленського сприйняті з неоднозначними емоціями. Заяви Президента України про план мирних переговорів розходяться новинними порталами без радості, але і без критики, зі змішаними емоціями. Прості користувачі поки що не сприйняли цей меседж з довірою.

Історії, часом вигадані, про неповагу до військового присутні в соцмережах. Глобально українці пишаються ЗСУ, допомагають, милуються досягненнями – але на цьому тлі звичними стають історії й про неповагу. Новини про військового, що вимушений був ночувати на вокзалі. Літературні емоційні розповіді про зневагу в кафе – вигадані, але зі спробами залучення авдиторії до діалогу.

Емоції українців

Гнів присутній в 45,6% публікацій про війну – найбільший гнів на Трампа, кожна його заява додає в соцмережі гніву, який тримається там із самого початку тижня, від зустрічі Зеленського і Трампа. Також тримається гнів на росіян, який посилюються після всіх великих обстрілів українських міст.

Тривога – 14,7% – на початку тижня тривожились через можливу зупинку допомоги від США, і перестали тривожитись, коли допомога була зупинена. Постійна тривога – через ситуацію на фронті, обговорюють наступ на Куп’янськ, прорив кордону на Сумщині, під кінець тижня більше тривоги через Курщину. Також під кінець тижня тривожніше чекають на нові російські атаки, які вона тепер готує.

Радість – 10,9% – щодня радість через світову підтримку, нові заяви європейських лідерів, кілька хвиль радості – через вдалі удари по тилах, через постійне зростання втрат росіян та знищену техніку.

Сум – 9,7% – обстріли Кривого Рогу, удар по полігону на Дніпропетровщині, хроніка перших днів повномасштабного наступу, спогади. Велика частка військових некрологів.

Гордість – 6,9%.

Надія – 5% – на початку тижня тримається надія на замирення з Трампом, потім вона згасає, лишається надія на світову підтримку, час від часу – спалахи надії на те, що Росія дуже слабка, її економіка не витримає війни.

Сміх – 2,8%.

Вдячність – 2,5%.

Втома – 1,8% – на початку тижня при бурхливому обговорені Трампа і сварки з Зеленським майже повністю зникає, а потім стрімко зростає, більше втоми – від жінок, частіше її висловлюють під вечір, до кінця тижня тримається постійно. 

Для довідки: згідно з методологією дослідження CAT-UA щодня за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів — загалом понад 300 тис. дописів, за 50 ключовими пошуковими словами — у мережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok.

Із цього масиву повідомлень, написаних користувачами з України, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Похибка вибірки складає не більше 3%. Дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією — у середньому 85% від загальної кількості — і визначаються висловлені ними емоції на основі протоколів кодування. Адже моніторинг включає й користувачів з окупованих територій, де окупанти створюють свій контент.

Громадська організація CAT-UA протягом трьох років досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби путінського режиму його зруйнувати.