Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного 2—4 березня — резюме

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Повний огляд цих днів читайте тут.

Вступ

2—4 березня на фронті більшість зусиль ворога була зосереджена на Курському напрямку, інтенсивні бої точилися також на Покровському, Лиманському і Торецькому. У телемарафоні зі згаданих напрямків канали приділили сумарно найбільше уваги Покровському і Торецькому, але дуже мало уваги приділили Курському і Лиманському. В ефірі Першого каналу Суспільного більше уваги було до Покровського і Курського напрямків, натомість не приділили досить уваги Лиманському і Торецькому.

У зовнішньополітичній тематиці найважливішими з подій були саміт лідерів у Лондоні й припинення американської військової допомоги Україні з 4 березня. На відміну від Першого каналу Суспільного, телемарафон висвітлював ці події нерівномірно (різні канали по-різному), а експертиза можливих наслідків була набагато ґрунтовнішою і різнобічнішою на Першому каналі Суспільного.

У звітні дні в телемарафоні найбільше грубо порушували стандарти відокремлення фактів від думок і достовірності, в ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні було більше, ніж зазвичай, порушень стандарту достовірності.

3—9 березня у гостьових студіях телемарафону, як і раніше, було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу», представників «Голосу» та «Європейської солідарності» в телемарафон традиційно не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного представлення владної та опозиційних фракцій парламенту як завжди було збалансованим.

2—4 березня більшість проявів політичного піару в телемарафоні була на каналах «Рада» і «Ми — Україна». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару в ці дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

2—4 березня, за інформацією Генштабу, найвищою інтенсивність бойових дій була на Курщині (всі три дні тут було до третини всіх боєзіткнень на фронті, по 29—30 щодня). Наступними за інтенсивністю боїв були Покровський напрямок (до 21 боєзіткнення на добу), Лиманський (до 15) і Торецький (до 14). На  всіх інших напрямках фронту кількість боєзіткнень не перевищувала 9 на добу.

У телемарафоні учасники сукупно найбільше висвітлювали події на Покровському (один фронтовий репортаж і 8 обговорень з гостями), Торецькому (пряме ввімкнення, репортажний сюжет і 5 обговорень з гостями), Куп’янський (репортаж і 4 обговорення) і Харківський (5 обговорень). На двох останніх напрямках кількість боєзіткнень у ці дні не перевищувала 3 на добу. Натомість найінтенсивнішому напрямку — Курському — в телемарафоні приділили обмаль уваги (лише 3 обговорення з гостями). І так само мало уваги приділили Лиманському напрямку, де інтенсивність боїв у ці дні була дуже високою (один репортаж і два обговорення). Ситуації на фронті у звітні дні найбільше уваги приділяли редакції ICTV та СТБ, «Інтера» й «Ми — Україна».

Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше кликали речників (15 разів) і військових-фронтовиків (10 разів). Експертів запрошували лише два рази. Багато фронтових репортажів було в ці дні в ефірах каналів ICTV та СТБ (3 сюжети й пряме ввімкнення воєнкора), один репортажний сюжет із фронту був у ефірі каналу «Інтер», інші учасники марафону в ці дні фронтових репортажів не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги приділили в ці дні Покровському (пряме ввімкнення воєнкора і 6 обговорень з гостями), Куп’янському (6 гостьових студій) і Курському напрямкам (5 гостьових обговорень). Іншим напрямкам, зокрема Лиманському і Торецькому, приділяли менше уваги. У гості говорити про фронт найчастіше кликали в ці дні речників різних підрозділів (10 разів), по 5 разів запрошували військових-фронтовиків і експертів. У звітні дні зробили з фронту репортажний сюжет і пряме ввімкнення.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

У звітні дні всі події зовнішньополітичної тематики стосувалися різкого розвороту зовнішньої політики США щодо російсько-української війни. Найбільшими ж подіями у ці дні послідовно стали саміт у Лондоні 2 березня, припинення військової допомоги Україні від США з 4 березня і план переозброєння Європи й посилення України від президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Телемарафон висвітлював ці та інші зовнішньополітичні події нестабільно. Одні канали приділяли їм певну уваги, інші майже не висвітлювали: як, наприклад, ICTV з СТБ майже не звернули уваги на ідею Стармера і Макрона про місячне перемир’я, озвучену 3 березня, або ж канал «Ми — Україна» взагалі приділив мінімум уваги зупинці американської військової допомоги 4 березня). Натомість Перший канал Суспільного всі ці події тримав чітко у фокусі уваги та давав своїй аудиторії набагато більш кваліфіковану і різнобічну експертну оцінку.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ ТА БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

З найбільших за масштабами атак ворога по цивільних об’єктах були атака по маршрутці в Херсоні 2 березня й удар «шахедом» по житловому будинку в Харкові 3 березня. Цього разу сумарно телемарафон більш повно і оперативно висвітлював обидві події, ніж Перший канал Суспільного.

Теми / події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного:

• Міністр фінансів США Скотт Бессет каже, що угода щодо українських копалин наразі не обговорюється (3 березня).
• Суд продовжив на два місяці арешт народному депутату Євгену Шевченку за підозрою у держзраді (3 березня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

• ГУР: Україну звинувачують у провокації війни між Азербайджаном і Вірменією (2 березня).
• Уряд розширив бронювання працівників для мобільних операторів та інтернет-провайдерів (4 березня).
• The Economist: Без поставок ракет Patriot більша частина України зазнає таких же руйнувань, як у Харкові (4 березня).
• Сенатор-республіканець Табервіл: Рішення про долю України прийматимуть лише Путін і Трамп (4 березня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 2—4 березня

Тут згадано лише найбільш грубі порушення стандартів, які були лише в матеріалах за основними темами.

Телемарафон:

У ефірах каналу «1+1» стандарт достовірності найбільше грубо порушували суто абстрактними псевдопосиланнями. Стандарт точності найчастіше порушували невідповідністю тексту і картинки. Усі грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Стандарт повноти інформації порушували недостатнім поясненням компетентності гостей-експертів. Було і порушення стандарту оперативності — репортажно подавали 3 березня подію, яка відбулася 28 лютого.

В ефірах каналів ICTV та СТБ стандарт достовірності найбільше грубо порушували узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності — як і завжди, невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ. Стандарт відокремлення фактів від думок найбільше грубо порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Було більше, ніж зазвичай, грубих порушень стандарту повноти інформації, зокрема часто в підводках до гостей чи до прямих ввімкнень не було коректних відповідей на запитання «де?».

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності найчастіше грубо порушували невідповідністю між текстом і відео в БЗ і прямих ввімкненнях. Стандарт відокремлення фактів від думок найчастіше грубо порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Було грубе порушення стандарту балансу думок, коли гість критикував КМДА.

В ефірах каналу «Рада» стандарт достовірності найбільше порушували, роблячи суто абстрактні псевдопосилання. Стандарт відокремлення фактів від думок найбільше грубо порушували емоційними оцінками журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Найбільше порушень стандарту повноти інформації було пов’язано з повною відсутністю інтершуму в БЗ.

В ефірах каналу «Ми — Україна» стандарт достовірності найбільше порушували узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Стандарт відокремлення фактів від думок найчастіше грубо порушували суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Стандарт повноти інформації порушували як недостатнім представленням експертів, так і відсутністю інтершуму на відео в БЗ. Було грубе порушення стандарту балансу думок — незбалансована ведучими критика КМДА гостем каналу.

В ефірах Першого каналу Суспільного стандарт достовірності найбільше грубо порушували суто абстрактними псевдопосиланнями. Стандарт точності — випадковим відео «ілюстрували» розмови з гостями. Стандарт доступності найбільше порушували скриншотами, які неможливо прочитати на екрані телевізора.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 3—9 березня

Депутати у телемарафоні:

Цього тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 14 разів (попереднього тижня було 16 запрошень). Як і завжди, домінували представники владної фракції партії «Слуга народу» — вони отримали 11 запрошень, це майже 79% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг» в ефірі телемарафону двічі були представники «Батьківщини» й одного разу — представник депутатської групи «За майбутнє». Їх запрошували винятково в ефіри каналу «Рада», інші учасники марафону запрошували лише представників владної фракції «Слуги народу». Представників опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» у телемарафоні протягом цього тижня не було. В ефіри «1+1» та «Інтера» цього тижня народних депутатів не запрошували. Двічі в телемарафоні гостював цього тижня лише представник «Слуги народу» Олексій Леонов, усі інші нардепи побували в телемарафоні по одному разу.

Представництво Офісу президента продовжує бути значним. Радник керівника ОП Сергій Лещенко побував в ефірі телемарафону 4 рази, сумарно ж мав 45 хвилин ефіру. Його колега Михайло Подоляк був в ефірі телемарафону двічі, сумарно мав 35 хвилин ефіру. По одному разу гостювали в телемарафоні уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк і заступник керівника ОП Ігор Брусило.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Народних депутатів протягом звітного тижня Суспільний мовник запрошував лише 16 разів (попереднього тижня депутатів запрошували 28 разів). Найчастіше в ефірі каналу були представники владної фракції партії «Слуга народу» (6 разів), ще одного разу ведучі казали, що «ми кликали представників фракції “Слуги народу”, на жаль, поки що в ефірі їх не буде» (в обговорення теми, що Україна може не отримати транш МВФ, якщо не підвищить акциз на тютюнові вироби). Представники опозиційних фракцій були в ефірі 10 разів: 4 гості-депутати від «Європейської солідарності» та по 3 гості-депутати від «Батьківщини» й «Голосу». Двічі в ефірі каналу побували депутати Богдан Кицак від «Слуги народу» і Ярослав Юрчишин від «Голосу» (щоправда, в обох випадках він гостював не в дискусійних студіях, а як голова парламентського Комітету з питань свободи слова). Всі інші нардепи були в гостях по одному разу.

4. Прояви політичного піару в телемарафоні 2—4 березня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 10 проявів політичного піару. По 4 прояви було в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна». По одному прояву — в ефірах ICTV та СТБ і каналу «Інтер». В ефірі «1+1» проявів політичного піару в ці дні не було. Найбільшим бенефіціаром позитивного піару був президент Володимир Зеленський. Обидва прояви негативного піару стосувалися столичної влади, але без персоналізації.

В ефірах Першого каналу Суспільного у звітні дні проявів політичного піару не було.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 2—4 березня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів я не зафіксував. Ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.