30-денне перемир'я: наскільки воно реальне і на що чекати далі

Угоди, досягнуті між українською та американською делегаціями в Саудівській Аравії щодо 30-денного перемир'я, хороші вже хоча б тим, що Україна та США знову стали на шлях спілкування, а США відновили обмін розвідданими та надання військової допомоги Україні. Можливо, це й справді крок до мирних переговорів. Щоправда, й питань ці угоди викликали багато. Відповіді на них журналіст Коротко про дізнавався в українських політичних та військових експертів.

У чому цінність цих домовленостей та що вони дають Україні? Чому запропоновано лише один місяць?

Ігор Тишкевич, політичний аналітик:

- Перший важливий висновок – розблоковано переговорний трек Україна - США. Друге – вихід наших частин із Суджі у Курській області – це частина попередніх домовленостей. Третє – сам факт згоди Києва на перемир'я. І якщо Росія погодиться на перемир'я, то ми отримаємо зупинку бойових дій та отримаємо перепочинок. Але, найімовірніше, буде не одне, а кілька таких перемир'їв упродовж мирних переговорів. Хоча Росія в цей час і провокуватиме Україну на зрив перемир'я, щоб виставити її винною у цьому. Але загалом поки що однозначно не можна оцінювати цей процес. Позитив – це припинення вогню, а з іншого боку – це виклики для української зовнішньої політики.

Чому один місяць для перемир'я? Одного дня, тижня для цього буде мало. Більше вимагати – у нинішній ситуації є нереалістичним. Тому й зупинилися поки що на одному місяці.

Чи погодиться Росія на перемир'я і які можуть бути аргументи "за" і "проти"? Що далі?

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

- Для Путіна ці домовленості в Джідді – справді складний вибір та проблема. Якщо просто погодитися на перемир'я, це буде виглядати як прояв слабкості і перемога американців. І вже зараз у російських ура-патріотичних пабликах звучать заклики не погоджуватися на перемир'я. Але Путіну важливим є продовження переговорного процесу з Трампом. Тому найімовірніший сценарій, що Путін погодиться на мирні переговори, але з висуванням низки попередніх умов для України. Наприклад, Україна має вивести війська з Курської області. Це можуть бути неприйнятні для України вимоги – віддати Харків, Херсон, Запоріжжя. Але такі вимоги точно будуть.

Тривалість мирних переговорів залежить багатьох обставин. Наприклад, Трамп обмовився, що мир може бути досягнутий до Великодня. Чому? Тому що після Великодня – початок травня настає 100 днів правління Трампа, а для нього це сакральна дата. Щоб показати, що він досяг великих успіхів на міжнародному треку. Тому Трамп прагнутиме швидше припинити війну. І ми маємо спільну позицію в цьому питанні зі США.

Але для Путіна це проблема. Або він і далі заграватиме з Трампом, або президент США розчарується в російському диктаторові, і переговорний процес зайде в глухий кут. Є ще одна проблема – можуть домовитися про припинення вогню на 30 днів, а потім може повторитись історія з Мінськими угодами, коли це припинення постійно порушувалося російською стороною.

Чи зупинить це війну в перспективі?

Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:

- Позитив у тому, що представники США та України зустрілися та досягли певних домовленостей. Але це як у театрі: прийти та отримати номерок у гардеробі – лише початок процесу мирного врегулювання. Ми не знаємо, як відреагує Росія, чи піде вона на перемир'я та подальші кроки, чи ні. Вона може відмовитися від цього, погоджується чи погоджується, висуваючи неприйнятні умови. Москва може зволікати. Тому це буде дуже довгий процес, і миру найближчим часом не варто очікувати.

Яка перспектива вирішення територіальних суперечок?

Олександр Коваленко, військово-політичний експерт:

- Наразі ми продемонстрували перший крок для наших американських партнерів, що ми готові до першого етапу переговорів – припинення вогню. І американці залишилися задоволені цим і відновили постачання зброї та розвідданих Києву. Тому поки що мова про територіальні питання не піднімається. Так, ми знаємо, що Путін висуває вимогу віддати йому чотири наші області, і начебто і американці не виключають територіальних поступок Києва йому. Але! Наша делегація розіграла дуже цікавий маневр, перекинувши м'яч на поле Росії. Тепер Кремль повинен ухвалити чи не ухвалити перемир'я.

Але РФ зараз не готова до цього, бо має невирішені питання і в Курській області, і в Україні, де в неї застопорився наступ. Тобто Росія зараз не може піти на перемир'я, і ​​коли вона скаже «ні», то це вдарить по авторитету Трампа і лише розлютить його нарцисизм. Він може розчаруватися у Путіні. Тож у питанні територіальних поступок можуть відбутися серйозні зміни з боку американців.

Що ж до власне цього питання, то ми готові до територіальних компромісів. Ми віддаємо Росії частини її Курської області, а вони нам – частину Запорізької та Херсонської областей. Але головне - ні про яку віддачу наших територій не йдеться.

Чи збереже угода щодо рідкісноземельних металів свою значимість?

Ігор Рейтерович, експерт-міжнародник:

- Так, вона залишиться важливим елементом нашої співпраці із США. І цей договір буде підписано. Але це буде суто економічна угода, яка дуже вигідна Трампу мільярдами доларів доходів. Але там не буде жодних згадок щодо гарантій безпеки України. Це стане предметом окремих домовленостей, залежно від розвитку подій щодо врегулювання війни в Україні.

Америка нам знову друзі чи Трамп залишається й надалі непередбачуваним?

Тарас Загородній, експерт-міжнародник:

- Трамп може і хоче й надалі диктувати нам свої умови. Але на нього тисне як громадська думка всередині США, так і у світі. Проти нього починають виступати американські військові. Останній скандал – кузен віцепрезидента Ді Венса воював в Україні і заявив у прямому ефірі CNN, що США та Росія не можуть бути друзями. Він сказав: «я воював і бачив, що це абсолютно недоговороспроможні люди, і згодом вони стрілятимуть в американців». Віцепрезидентові Ді Венсу довелося виправдовуватися.

Окрім цього, і американська преса починає тиснути на Трампа, чого він дуже не любить. А він людина з гіпертрофовано збільшеним его, і коли йому показують, що він не головний, це виводить його з себе. Європейці підтримали Україну. Тому Трампу доведеться поступитися у відношенні до нашої країни.