/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Ff05e4af158a92992430f39c74ba2cb8e.jpg)
"Анексія Гренландії відбудеться" - Трамп
Коротко:
Президент США Дональд Трамп переконаний, що анексія Гренландіївідбудеться. Про це він заявив на пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте в Овальному кабінеті.
"Я думаю, що анексія Гренландії відбудеться. Нам доведеться укласти угоду щодо Гренландії", - сказав він.
Трамп сказав Рютте, що це "необхідно для міжнародної безпеки", а не просто безпеки.
Як пише The Wall Street Journal у матеріалі від 13 березня, Трамп розглядає можливість приєднання Гренландії до території США, не виключаючи при цьому військового втручання. Згідно з джерелами в Білому домі, питання про придбання острова залишається на порядку денному адміністрації, а тиск на Данію продовжує зростати.
За даними видання, представники адміністрації США заявили про готовність обговорювати з Данією збільшення американського військового контингенту на острові та укладення контрактів із гірничодобувними компаніями. Однак сам Трамп "відмовляється виключати військові шляхи придбання Гренландії", що підтверджує серйозність його намірів.
Одне з джерел повідомило, що в Білому домі активно обговорюють можливі механізми, які дадуть змогу Вашингтону роздобути цей стратегічно важливий регіон.
Автори публікації також помітили одну цікаву деталь, яка свідчить про особливий інтерес Трампа до 11-го президента США Джеймса Полка, за часів якого американська територія значно розширилася за рахунок анексій і воєн. Ходять чутки, що американський президент якось заявив своїм гостям, що "захоплюється Полком, оскільки той отримав багато землі".
Наприкінці лютого глава Білого дому навіть переніс його портрет до Овального кабінету, що стало символічним жестом, який підкреслює його експансіоністські амбіції. Ба більше, цей портрет був буквально виміняний у Конгресу на зображення Томаса Джефферсона, яке раніше висіло в Білому домі.
Заяви Дональда Трампа про Гренландію - що про це відомо:
Як повідомляв Главред, раніше Трамп у своєму різдвяному привітанні натякнув на можливість "приєднання" до США Гренландії, Канади і Панамського каналу. Що стосується Гренландії, Трамп акцентував увагу на важливості острова для американської національної безпеки.
Риторика Трампа про Гренландію, Канаду і Панаму - частина ширшої стратегії, завданням якої є посилення позицій Штатів на міжнародній арені, говорила прес-секретар республіканця Анна Келлі. Ці слова - сигнал для РФ і Китаю.
Трамп хоче купити Гренландію, щоб розширити історичну спадщину США, написали журналісти Reuters. За їхньою інформацією, Трамп не має наміру використовувати для цього військову силу.
Інші новини:
Гренландія - що про неї відомо
Гренландія стала данською колонією 1814 року, а 1953-го була визнана частиною Королівства Данія. Через 20 років вона навіть вступила до Європейського економічного співтовариства (прообраз нинішнього Євросоюзу), але пізніше покинула його. Після референдуму 1979 року Данія передала острову право самоврядування, а 2009-го - ще більше влади.
Зараз Гренландія - це автономна територія і по суті окрема країна. Поряд із Данією та Фарерськими островами є однією з трьох країн, які входять до складу королівства. За Копенгагеном залишаються сфера міжнародних відносин, оборона і контроль за валютною політикою. Усі внутрішні політичні та економічні питання Гренландія вирішує самостійно.
Площа Гренландії перевищує 2 млн квадратних кілометрів, і це найбільший острів на Землі, який омивають води Атлантичного та Північно-Льодовитого океану. Розташований на північному сході Північної Америки і з точки зору географії належить до неї. Але політично досі вважається Європою.
США зробили щонайменше дві серйозні спроби отримати контроль над Гренландією.
Перша спроба була в другій половині XIX століття. Тоді держсекретар США Вільям Сьюард (прихильник територіальної експансії) також робив ставку на спроби вирвати Канаду з рук Британської імперії, а його політика призвела до купівлі Аляски у Російської імперії. Але вона також включала намір придбати Гренландію та Ісландію.
Колишній міністр фінансів Роберт Дж. Вокер 1867 року дізнався, що Данію можуть схилити продати обидва острови, коли вів перемовини щодо купівлі данських колоній у Карибському морі у Вест-Індії. Сьюард доручив підготувати звіт про ресурси Гренландії та Ісландії, але його надії зруйнувалися, коли в Сенаті провалилося голосування за угоду щодо данської Вест-Індії. Через 50 років ці колонії все ж будуть викуплені і стануть Віргінськими островами США.
Другу спробу було зроблено після Другої світової війни, коли нацистська Німеччина окупувала Данію під час шестигодинної операції в березні 1940 року. Рік потому данський посол у США, який не підпорядковувався окупаційному уряду, підписав угоду про розміщення американських баз на Гренландії.
За час військової окупації США побудували на острові кілька об'єктів. А після війни ідею купівлі обговорювали настільки серйозно, що, згідно з опитуванням Gallup, 1946 року 33% американців підтримали варіант із придбанням за 1 млрд доларів. У підсумку Данія відхилила заявку і запропонувала Гренландії статус повноправного члена королівства, а не колонії.