Мін'юст пояснив ефективні способи оскарження адміністративних рішень

У Міністерстві юстиції роз'яснили механізми оскарження рішень, ухвалених адміністративними органами.

За даними відомства, рішення, ухвалені адміністративними органами, не завжди відповідають інтересам особи. У таких випадках спірна ситуація вирішується через механізми оскарження – адміністративне та/або судове.

Адміністративне оскарження – це подання скарги в межах публічної адміністрації, зазвичай до вищого адміністративного органу або вищої посадової особи.

На відміну від судового оскарження, яке часто займає тривалий час і передбачає сплату судового збору, адміністративне оскарження є більш економним і оперативним способом. Воно не вимагає від особи глибоких юридичних знань чи допомоги юриста. Основною перевагою адміністративного оскарження є можливість досягнення бажаного результату за коротший термін і без зайвих витрат. Крім того, це дає змогу адміністративному органу легко виправити свою помилку за зверненням особи.

Право на адміністративне оскарження має особа, яка вважає, що:

1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням порушено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес;

2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси.

Процедурні рішення, як правило, оскаржуються після ухвалення адміністративного акта. Однак є виняткові випадки, коли процедурні рішення можуть бути оскаржені до прийняття адміністративного акта:

- Відмова у початку адміністративного провадження.

- Відмова у наданні статусу зацікавленої особи.

- Відмова у відводі посадової особи.

- Рішення про зупинення чи закриття адміністративного провадження.

- Відмова у доступі до матеріалів справи.

Бездіяльність адміністративного органу може бути самостійним предметом оскарження, якщо не прийнято акт у встановлений строк або орган зволікає з розглядом справи.

У Мін'юсті наголосили, що скаргу на ту ж саму дію, бездіяльність або адміністративний акт можна подати лише один раз, крім випадків, передбачених законом. Однак особа завжди має можливість судового оскарження.

Суб’єкт розгляду скарги

Скарги розглядає адміністративний орган вищого рівня або центральний орган державної влади, який делегував повноваження органам місцевого самоврядування.

Важливо зазначити, що у разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга може бути подана до того самого адміністративного органу, але тільки тоді, коли при ньому утворено комісію з розгляду скарг. Інакше скарга може бути подана тільки до суду.

Строки подання скарги

Для особи, яка була учасником адміністративного провадження - протягом 30 календарних днів з дня доведення адміністративного акта до її відома.

Для особи, яка не була учасником провадження, - 30 календарних днів з часу, коли вона дізналася або мала дізнатися про негативний вплив адміністративного акта на її права, свободи або законний інтерес.

Скарга на процедурні дії або рішення також подається протягом 30 календарних днів. Скарга на бездіяльність адміністративного органу може бути подана в будь-який час після спливу строку прийняття адміністративного акта.

У разі пропуску строку з поважних причин, можна подати клопотання про його поновлення - протягом 10 робочих днів із дня припинення обставин, що були поважною причиною пропущення строку, але не пізніше 1 року з дня прийняття адміністративного акта.

Строк подання скарги не вважається пропущеним у разі незазначення в адміністративному акті строку та порядку його оскарження.

Порядок подання скарги

Вагомою новелою є те, що ЗАП регламентує, що подання скарги за клопотанням особи зупиняє дію адміністративного акта, що оскаржується, окрім випадків визначених законами.

За загальним правилом, строк перегляду справи за скаргою не повинен перевищувати 30 календарних днів. Якщо протягом граничного строку вирішити справу за скаргою неможливо, то, за рішенням адміністративного органу, такий строк може бути одноразово продовжений, але не більше як на 15 календарних днів.

Рішення за скаргою

Після розгляду справи, суб’єкт розгляду може, зокрема:

- Скасувати повністю або частково адміністративний акт.

- Самостійно прийняти новий акт.

- Залишити скаргу без задоволення.

- Визнати дію адміністративного органу протиправною.

- Зобов’язати адміністративний орган усунути негативні наслідки.

В разі ненадання рішення за скаргою в установлений термін, скарга вважається задоволеною з дня, наступного за днем закінчення визначеного строку.