Covid-19: п’ять років по тому. Усе було не так, як нам казали напочатку?

Уперше про появу коронавірусу заговорили наприкінці 2019-го, і ця дата вписана в офіційну назву захворювання – coronavirus disease 2019, або Covid-19. Але про пандемію коронавірусу ВООЗ оголосила у березні 2020-го. Увесь світ і Україна зокрема стикнулися з безпрецедентними карантинними обмеженнями, адже влада майже кожної країни впроваджувала ті чи інші превентивні заходи, щоб зупинити поширення хвороби.

Але в українців шок від ковіду тривав менше всіх – до четвертої години ранку 24 лютого 2022 року. Бо потім нам навіть стали у пригоді і звичка до вимушеного сидіння у чотирьох стінах (тільки тепер йшлося про укриття від обстрілів), і онлайн-навчання для дітей та всілякі інші обмеження. Ми навчилися жартувати над першими двома роками пандемії та майже із ностальгією згадувати часи, коли проблемою було шукати маски, вакцину і уникати зайвих контактів. 

Один з таких жартів був про те, що Україна першою перемогла коронавірус. Насправді ми просто навчилися його ігнорувати – на тлі повномасштабного вторгнення Росії епідемія видавалася куди меншою бідою.

Але решта світу, котра не стикалася із щоденним виттям сирени та регулярними обстрілами, окупацією та звірствами російських терористів, продовжувала рефлексувати на тему ковіду. І навіть дійшла висновку, що все було не так, як нам казали напочатку. Саме про це далі детальніше. 

В усьому винен… Байден і Компартія Китаю

Ще у 2022-му Палата представників Конгресу США сформувала спеціальний комітет з вивчення Covid-19. Комітет засідав два роки і наприкінці 2024-го поділився воістину сенсаційними висновками. Та перш, ніж перейти до них, зауважимо, що комітет складався в основному з республіканців – опонентів чинного тоді президента Джо Байдена. Тож Байдену очікувано «дісталося на горіхи» – за неправильно проведену політику з протидії пандемії та безглузді (з точки зору авторів звіту) рішення і кроки.

Але більше за Байдена завинив Китай. Бо у своєму звіті комітет дійшов висновку, що Піднебесна навмисно вводила в оману увесь світ. Коронавірус не є інфекцією природного походження, як це стверджувалося спочатку. Не кажани і не екзотичні для нас тварини – панголіни – були поширювачами вірусу. У Конгресі США доходять висновку: цей вірус – справа людських рук. Так, він дійсно вперше проявив себе у китайському Вухані. Але не на місцевому ринку, де хтось нібито продав м'ясо інфікованої тварини, а у лабораторії з дослідження атипової пневмонії. 

При цьому ніхто не каже, що китайці спеціально розробляли біологічну зброю. Вони просто вивчали природу різних збудників, але щось «нахімічили» і стався, як сказано у звіті, «лабораторний інцидент». Коронавірус вирвався на волю та й пішов гуляти Вуханем, а згодом – й світом. Влада ж КНР винна у тому, що дозволяла собі брехати про природне походження хвороби.

Але на природному походженні коронавірусу наполягав і американський лікар Ентоні Фаучі, колишній головний інфекціоніст США. Це дуже цікавий персонаж, який спочатку був відданим соратником Дональда Трампа – настільки відданим, що навіть брав участь у штурмі Білого дому 6 січня 2021 року. До речі, одним зі своїх останніх указів Джо Байден помилував 84-річного ескулапа.

Але згодом сталося так, що Фаучі почав дратувати Трампа – той якраз перехворів на ковід (мова про жовтень 2020-го) і квапився повернутися до роботи, але Фаучі наполягав на карантині тощо. Тож зараз республіканці Трампа вважають Фаучі «людиною Байдена» і покладають на нього відповідальність за поширення дезінформації. 

А дезінформація, між іншим, полягала не лише у тому, як було визначено джерело коронавірусу. Суцільним обманом начебто була і потреба носити маски та дотримуватися соціальної дистанції, вважає комітет Конгресу. А локдауни взагалі зашкодили економіці та психічному здоров'ю американців, змусивши їх «відмовитися від найважливіших елементів здорового та фінансово стійкого життя».

Підвела і вакцина від ковіду – причому будь-яка, незалежно від назви та виробника.

«Всупереч обіцянкам, вакцина від Covid-19 не зупинила поширення або передачу вірусу», – йдеться у звіті. Далі його автори традиційно звинувачують адміністрацію Байдена у тому, що вона «примушувала здорових американців дотримуватись вимог з вакцинації, які порушували особисті свободи, завдавали шкоди бойовій готовності та ігнорували медичну свободу… на підтримку своїх політичних рішень».

Утім, за версією авторів звіту, у штангу вдарив не тільки Байден, а й Всесвітня організація охорони здоров’я.

«Відповідь ВООЗ на пандемію Covid-19 виявилася повним провалом, оскільки вона піддалася тиску Комуністичної партії Китаю і поставила політичні інтереси Китаю вище за свої міжнародні зобов'язання», – наполягає комітет.

Він, одначе, обходить своєю увагою два питання. Перше: як у такому разі слід було протидіяти хворобі, яка забрала 15 млн населення Землі? І друге: навіщо Трамп у 2020-му надіслав російському диктатору Путіну дефіцитні на той час тести на коронавірус, якщо небезпека останнього була перебільшена?  

І щоб завершити сюжет із Трампом, додамо, що президент США скасував обов’язкове щеплення від ковіду учнів та студентів. А очільником міністерства охорони здоров'я призначив Роберта Кеннеді-молодшого, відомого своїми антивакцинаторськими заявами. Отож, нинішня позиція американської влади щодо коронавірусу є зрозумілою. Але це ще не кінець історії. 

Від ажіотажу до судового позову

Та якщо коронавірус мав лабораторне походження, то виходить, що ринок тварин у Вухані реабілітовано. Натомість скандал охопив фармацевтичний ринок, про що повідомляє Reuters. Компанію Pfizer, чиї вакцини ще донедавна вважалися найбільш дієвими, звинувачують у приховувані інформації про можливі ускладнення після щеплення. 

Власне, ефективність вакцин та безпека їхнього застосування ставилися під сумнів відразу після їх появи на ринку. Вакцини «підозрювали» у негативних наслідках. У світі, й Україні зокрема, виник цілий рух проти щеплення, а його адептів почали йменувати «антиваксерами» або ще лаконічніше – «антиваксами».

І все-таки було одне обґрунтоване обвинувачення: вакцини, і не лише від Pfizer, а й від інших виробників (AstraZeneca, Moderna, J&J), викликали чимало нарікань від лікарів і науковців через те, що на той час ще не пройшли всього циклу клінічних досліджень. Окремі виробники, той же Pfizer, запропонували абсолютно нові РНК-вакцини, дія яких на людський організм була не до кінця вивчена.

У зв’язку із цим влітку 2024 року влада штату Канзас (США) подала позов проти компанії Pfizer, звинувативши її у приховуванні даних про ускладнення від ковідної вакцини та її ефективність. При цьому, повідомляє Reuters, після застосування вакцини Pfizer у вагітних жінок траплялися викидні, а багато пацієнтів, зокрема, хлопчиків-підлітків, після вакцинації отримали проблеми з серцем – міокардити та перикардити.

Відтак генпрокурор Канзасу Кріс Кобах звинуватив компанію у спотворенні інформації про ефективність вакцини «з метою заробітку на людях». Його обвинувачення у Pfizer рішуче відкинули, але тепер – справа за судом.

І це вже не перший інцидент, пов’язаний з вакцинами. У травні минулого року інший виробник – компанія AstraZeneca – повідомив, що відкликає свою вакцину від коронавірусу у всьому світі. Офіційна причина буцімто така: через перевиробництво оновлених типів вакцин і зниження на них попиту немає сенсу тримати у продажу препарат.

Але за декілька місяців до цього AstraZeneca визнала, що її вакцина може в окремих випадках викликати небезпечне для життя ускладнення – формування тромбів й зниження рівня тромбоцитів у крові (так званий синдром TTS).

У Високому суді Лондона у лютому 2024 року розглядалися доказові матеріали щодо цієї вакцини, і тоді виробник змушений був підтвердити ризики ускладнень, хоча й зауважив, що вони траплялися «дуже рідко». Та, як з'ясував суд, у Великобританії з синдромом TTS було пов'язано щонайменше 80 смертей. Позови проти фармкомпанії подали понад 50 постраждалих та родичів померлих після вакцинації британців.

Свого часу Україна була змушена утилізувати близько двох мільйонів доз вакцини AstraZeneca, але не через сумніви у її ефективності, а через завершення терміну придатності. Загалом же наш МОЗ жодних сумнівів у доцільності щеплення не висловлював. Єдине, що зазначено на сайті міністерства зараз, так це те, що нині громадянам достатньо лише раз вколоти вакцину, а у повторній дозі для більшості людей (за рідкісними винятками) потреби нема.

При цьому Центр громадського здоров’я при МОЗ інформує, що з початку пандемії від коронавірусу вакцинувалися майже 36 млн громадян. При цьому перехворіли на ковід 5,8 млн людей, а померли – майже 114 тисяч. 

А тепер згадаємо, як все починалося п’ять років тому.

12 фактів про ковід, його перебіг в Україні та обмеження, з якими ми стикалися

1. Worldometers – можливо, найпопулярніший сайт 2020-го

Так само, як ми зараз відстежуємо інформацію про повітряні тривоги та встановлюємо відповідні застосунки, на початку пандемії особливим попитом користувалися ресурси, де в режимі реального часу оновлювалася інформація про кількість хворих на ковід та статистика різних країн.

Одним з таких сайтів був Worldometers. Нині його розділ, присвячений ковіду, вже не працює. У травні 2023-го ВООЗ оголосила про завершення пандемії коронавірусу – Worldometers ще майже рік відстежував відповідні дані, а згодом припинив це робити.

2. Маски, гумові рукавички та санітайзери у дефіциті 

Найбільшим попитом у 2020-му користувалися маски для обличчя та засоби індивідуальної гігієни та дезінфекції. І те, і те миттєво зникло з продажу. Оскільки носіння масок було обов’язковим, багато хто шив їх вручну з марлі абощо. Ціна ж на аптечні маски злетіла 70 копійок до 10-12 грн. Зараз, у березні 2025 року, одноразова маска знову має прийнятну ціну коштує – залежно від кількості шарів та виробника – від 90 копійок до 2 грн за штуку.

3. Коронавірус «лікували» цинком

Оскільки у 2020-му ніхто – включно із вченими та медиками – не знав, як протидіяти коронавірусу (власне, ліків проти хвороби не винайдено й досі, фармацевти пропонують лише вакцини та препарати для нейтралізації наслідків хвороби), інтернетом ширилися найнеймовірніші «домашні» рецепти.

Одним з ефективних засобів боротьби з вірусом доморощені знавці називали цинк.

4. Вся Україна була поділена на чотири зони

Зелена, жовта, помаранчева та червона зони відповідали чотирьом рівням епідеміологічної небезпеки. Регіони України змінювали колір залежно від того, скільки хворих припадало на 100 тис. населення. У кожній зоні були впроваджені свої обмеження, наприклад, у червоній зоні була дозволена робота лише банків, АЗС, аптек, ветеринарних та продовольчих магазинів. Найкраще жилося зеленій зоні – там, окрім носіння масок, обмежень не було. Тож громадяни відстежували, коли їхній регіон змінить колір.

5. Мегажорсткий карантин

У 2020-му українська влада запровадила карантин спеціальним законом, а у 2023-му його скасувала. Правила карантину були жорсткими та абсурдними. Заборонялось виходити з дому без службової або будь-якої крайньої потреби. Дітям до 16 років не можна було перебувати на вулиці без супроводу дорослих. Водночас дорослі не могли переміщуватися містом у кількості більше двох людей. Під «табу» потрапили навіть парки, сквери та будь-які зони відпочинку – там було заборонено перебувати. Очікувалось, що громадяни цілими днями сидітимуть вдома і так уникнуть інфікування.

6. Великі штрафи порушникам карантину

У березні 2020 року Верховна Рада встановила штрафи (від 17 до 32 тис. грн) за самовільне залишення місця обсервації (карантину) та навіть ввела кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил. На той момент типовими були новини ось такого штибу: «1 квітня 2020 року чоловіка, який перебував у приміщенні продуктового магазину без маски, Зарічний районний суд міста Сум притягнув до адміністративної відповідальності та наклав на нього штраф в розмірі 17000 грн». До честі судів треба зазначити, що вони, як правило, у більшості випадків обмежувалися попередженнями.

7. Люди… «ставали» тваринами

Оскільки вільно гуляти під час локдауну було дозволено лише власникам собак, самі собаки також ледве не стали дефіцитом. Сусіди позичали їх один в одного, аби спокійно пройти вулицею. Несмішна ситуація стала також приводом для жартів: за кордоном, де діяли такі ж правила, люди на знак протесту почали вигулювати будь-яких тварин – кіз, свиней, свійську птицю тощо. Українці виявилися більш законослухняними, а от європейці виходили на двір з іграшковими песиками та котиками, та ще й самі перевдягалися у костюми тварин.

8. Школи перейшли на онлайн-навчання

На початку пандемії 90% шкіл по всьому світу були закриті. А в Україні навесні 2020 року всі без винятку навчальні заклади перейшли на дистанційне навчання. Це був досвід, який підготував українських учнів до життя в умовах війни, проте сам по собі він мав негативні наслідки. Школярі стали гірше навчатися, рівень знань різко впав, у дітей почалися проблеми з концентрацією уваги, їхній психологічний стан почав викликати занепокоєння, відзначали експерти.

9. Усі ганялися за вакцинами: мода на Pfizer 

У 2021 році в Україні розпочалося масове щеплення від коронавірусу. Влада закупила вакцини та забезпечила ними населення безкоштовно. Але спочатку на вакцинацію стояли значні черги, тож зробити щеплення без проблем та нервів не випадало. У пріоритеті у громадян були вакцина німецької компанії Pfizer-BioNTech, далі йшли шведсько-британська AstraZeneca та американська Moderna. Значно меншим попитом користувалася китайська вакцина CoronaVac – на неї погоджувалися неохоче, але часто вибору просто не було. 

10. Щоб отримати сертифікат про вакцинацію, доводилося довго крутити головою

Але пройти вакцинацію означало зробити тільки пів діла. Для роботи у державних закладах, медичних установах, поїздок за кордон громадянам був потрібен сертифікат про щеплення. Його можна було «підтягнути» у «Дії». Проте у 2020-2021 роках цей застосунок ще був доволі недосконалим. Для реєстрації у ньому доводилося довго й марудно повертати обличчя на різні боки. Фейсбучні історії того часу – то гнівні, то написані з гумором розповіді про те, як хтось годинами «крутив головою».

11. Прикрий інцидент у Нових Санжарах

Складно повірити, що цей епізод мав місце в Україні, котра вже за два роки – під час повномасштабного вторгнення – демонструватиме і єдність, і емпатію, і взаємопідтримку. Але що було, те було: 20 лютого 2020 року у селищі Нові Санжари на Полтавщині спалахнули справжні протести проти прибуття туди українців з Вуханя. Наші співгромадяни, яких пандемія застала у КНР, поверталися додому, але спочатку вони мали пройти карантин. Для цього їх вирішено було розмістити у медичному закладі у Нових Санжарах. Але місцеві жителі проявили до співвітчизників неочікувану агресію – мешканці Санжар закидували автобус з пасажирами камінням. Дісталося й поліції, яка була вимушена втрутитися. 

12. Коронавірус посприяв одній лав-сторі, яка завершилася весіллям

Втім, із ковідом пов’язана і одна романтична історія. Блогерка Анастасія Зінченко – «Настя з Вуханя» – записала жалісливе відео, у якому розповіла, що не може покинути сумнозвісне місто через свого песика. Розставатися з улюбленцем Настя не планувала, але й виїхати разом із ним з Китаю не могла – не дозволяли місцеві правила. Ситуацію взявся розрулювати тодішній очільник Державної міграційної служби Максим Соколюк. Місія з порятунку песика та його господині пройшла настільки вдало, що Зінченко та Соколюк невдовзі побралися. Якийсь час пара виставляла «щасливі фото» у соцмережах, а у 2024-му все стихло. Подейкували, що закохані розлучилися, проте, причина, можливо, в іншому. Минулого року Соколюк отримав підозру від НАБУ та САП – ексголові міграційної служби інкримінують незаконне збагачення. Після цього Настя взагалі закрила свої профілі у соцмережах.

P.S.

Станом на зараз коронавірус нікуди не зник і фіксується по цей день. У перший тиждень березня 2025 року, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, було зареєстровано 500 підтверджених випадків Covid-19. З цей період померла лише одна людина. Летальних випадків фіксують у рази менше, ніж це було раніше. Ймовірно, вакцинація таки дається взнаки.

Наталя Лебідь, «Главком»