Місцеві царьки чи росіяни? Хто стоїть за вбивством одеського активіста

Зранку 14 березня в Одесі пострілом у голову було вбито громадського активіста і політика Дем’яна Ганула. Він був також волонтером, який допомагав Збройним силам України. Соратники і прихильники убитого пов’язують злочин з активізацією проросійських сил в Одесі. Примітно, що злочин стався неподалік будівлі обласного управління СБУ, біля якої у 2009 році було скоєне гучне вбивство активіста-націоналіста Максима Чайки. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження «за фактом вбивства одеського громадського діяча», а глава МВС заявив, що бере розслідування справи під особистий контроль. Під вечір правоохоронці повідомили, що підозрюваного у вбивстві затримано. Ним виявився 46-річний дезертир. Примітно, що під час убивства злочинець, як і його спільник, не приховували обличчя, що зафіксувала камера відеоспостереження.

Хто такий Дем’ян Ганул і що думають про зухвалий злочин його знайомі і соратники у матеріалі «Главкома».

Хто такий Дем’ян Ганул

Дем’ян Ганул народився на Кіровоградщині у 1993 році. Він був громадським активістом, керівником громадської організації «Вуличний фронт», яка займається боротьбою з незаконними забудовами. Брав участь у Революції гідності в Одесі та протистоянні 2 травня 2014 року в Одесі. Ганул також керував силовим блоком одеського осередку руху «Правий сектор» з 2014 по 2016 рік. У 2016 році одеські депутати намагалися передати приватному підприємству Літній театр (територію Міського саду). Ганул з побратимами намагалися цьому завадити, протест переріс у сутички з поліцією. Його було обвинувачено в організації масових заворушень. Разом із ним до відповідальності було притягнено також активістів Сергія Стерненка та Ігоря Бея. Політик, а нині військовий Андрій Білецький намагався взяти Ганула на поруки, проте безуспішно, на активіста було накладено покарання у вигляді домашнього арешту. У 2020 році Ганул балотувався в депутати міської ради Одеси від партії «Національний корпус» Андрія Білецького, однак партія не подолала 5% бар'єр.

Відомо також, що Ганул виступав ініціатором декомунізації та дерусифікації в Одесі. Восени 2024 року разом із побратимами Владиславом Балінським і Єгором Доровських вони розбили зображення Леніна на площі 10 квітня.

Траплялися у активіста й конфлікти на мовному ґрунті. Зокрема, восени 2024 року на одному з блокпостів він зробив зауваження працівникам ТЦК нібито за російську мову спілкування. Того ж року в соцмережах він посварився з одеським блогером Максом Рудадою, який, перебуваючи у Львові, нібито спілкувався російською і «просував російські наративи». Мав він конфлікти і з місцевими активістами, зокрема із Дмитром Єгоренком, який багато років боровся проти роботи нелегальних точок з продажу цигарок, писало видання Zmina.

Неодноразово погрожували

У 2020 році невідомі спалили автомобіль Ганула. Інший автомобіль активіста невідомі обстріляли пізніше того ж року неподалік села Визирка, на Одещині.

Про те, що йому погрожують, Ганул писав у соцмережах, а також звертався до СБУ. У 2000 році навіть збирався переїхати до Києва, оскільки переймався за безпеку родини, бо ніхто в Одесі не міг його захистити.

Як розповіли «Главкому» соратники убитого активіста, через якийсь час після регулярних погроз і залякувань у 2020 році атаки на Ганула припинилися, тому ідея переїзду до Києва відпала як неактуальна. Проте перерва у погрозах була недовгою – вони поновилися за кілька років. Тривали і у 2023-му, і у 2024-му роках. Зокрема, у 2023 році Ганула побили люди у військовій формі, з якими він зустрівся, аби обговорити волонтерські питання.

На своїй сторінці у Telegram активіст у серпні 2024 року писав, що після однієї з акцій в Одесі із захисту честі військових він отримав погрози. Також до мережі інтернет потрапила особиста інформація щодо рідних Ганула, за його вбивство була призначена винагорода у $10 тис. Активіст звернувся до правоохоронців, про що написав у соцмережах. Також він писав, що правоохоронці повідомили йому про відкриття кримінального провадження за статтею «погроза вбивством».

Що кажуть соратники Ганула і небайдужі

Думки знайомих з убитим активістом і просто небайдужих до жахливого злочину розділилися. Одні вважають першопричиною вбивства конфлікт з нечистими на руку одеськими забудовниками, інші – що показове вбивство у День добровольця є замовленням із Росії, аби показати проукраїнським активістам, що так буде з кожним.

Журналістка і блогерка Анна «Агава» Тесленко вважає, що причиною вбивства міг бути конфлікт із місцевими не чистими на руку бізнесменами. «Я би радила слідству копати в сторону бізнесу, якому він заважав. Можете мене закидувати помідорами, але він точно більше заважав «чесним» бізнесменам, ніж ваті. Подивіться його стрічку, як активіста…».

Проте більшість переконана, що убивство – це дії Росії, спроба залякати усіх активних проукраїнських людей. Адвокат, член робочої групи при одеській ОВА з виконання закону про деколонізацію Артем Карташов у дописі на своїй сторінці у Facebook написав, що бачить російський слід у вбивстві. Мовляв, в Одесі досить вільно себе почувають проросійські перефарбовані і не дуже персонажі як, наприклад, мер міста Геннадій Труханов, а вбивства і напади спіткають саме послідовних проукраїнських діячів. На підтвердження своїх слів юрист згадує, що раніше були приклади нерозкриття замахів, а саме невстановлення їхніх замовників. «Жоден із замахів 2017-2018 років в Одесі не розкрито в частині посередників та замовників, розслідування вели як поліцейські, так і слідчі органів безпеки», – пише адвокат. За його словами, Ганул був однаково незручним як для зовнішнього ворога – РФ, так і для внутрішнього – звичайного одеського корупціонера чи колабораціоніста.

Подруга загиблого, військова Світлана Олішевська написала у Facebook, що шокована убивством, яке сталося посеред дня. У коментарі «Главкому» вона висловила переконання, що «вуха» злочину ростуть з Росії, саме звідти було замовлення. Той факт, що убивця і співучасник злочину не приховують свої обличчя, які потрапили в об’єктиви камер спостереження, вона вважає показовим. Мовляв, виконавців затримають, але потім обміняють у Росію. А відкриті обличчя убивць – це сигнал усім активістам, що їх убиватимуть і надалі. «Ми спілкувалися з ним (з Ганулом). Він казав, що це (погрози) не рівень місцевих царків і прибацаного мера. Це росіяни. Це не рівень конфліктів через пляж, чи якусь забудову», – каже Олішевська. За її словами, Дем’ян називав у розмовах імена принаймні двох людей, які йому погрожували, і яких він знав особисто. Але розкривати їх на час слідства подруга загиблого не стала, як і стверджувати, що вони причетні до злочину. Олішевська лише додала, що вони пов’язані з Росією. 

Одеський активіст, керівник благодійного фонду «Пліч-о-пліч» Олег Михайлик сам у 2019 році зазнав замаху на вбивство. Куля пробила йому руку і застрягла у легені між ребрами. Але активісту тоді пощастило, він вижив, хоча і пережив клінічну смерть. Михайлик схиляється до думки, що, попри конфлікти з місцевими забудовниками, справжній замовник убивства Дем’яна Ганула, ймовірно, з Росії. «Для мене Дем’ян Ганул дуже неоднозначний персонаж, але те, що людина була проукраїнською, – це точно. Він разом зі своїми хлопцями не лякалися іти проти місцевих мафіозі, забудовників, структур під вивісками охоронних, за якими люди виконували замовлення», – розповів Михайлик у розмові з «Главкомом». За його словами, Одеса продовжує бути нашпигованою «ждунами» чи агентами під управлінням російської влади. «Досі на волі «комендант Антимайдану Бесарабії» Віталій Барвіненко. Скоріше за все тут (у вбивстві) зійшлися інтереси проросійської мафіозної спільноти і спецслужб РФ», – розмірковує активіст. Михайлик також розповів, що не так давно невідомі спалили евакуаційний автобус, що належав благодійному фонду, який він очолює. Проте замовників не встановили. За словами Михайлика, в Одесі дуже багато людей, хто ненавидів Ганула. Але не за те, що начебто він щось «кришував» та брав участь у бізнес-розбірках, а за те, що мав жорстку, радикальну проукраїнську позицію.  

Колишній соратник загиблого по «Правому сектору», відомий одеський громадський активіст і блогер Сергій Стерненко, який сам у 2018 році пережив замах, констатує: нинішнє убивство показало, що ніхто з активістів не захищений. «Ніхто з нас не є у безпеці. Росіяни полюють на українських активістів, волонтерів, громадських діячів. Кілька місяців тому ми також виявляли стеження за мною. Особи, які його організували, перебувають за кордоном і працюють на російські спецслужби», – написав Стерненко у Facebook.

Михайло Глуховський, «Главком»