"Типова російська тактика": що говорять американські експерти про позицію Путіна у мирних переговорах

Реакція Кремля на запропоноване американською та українською сторонами 30-денне припинення вогню була очікуваною, і є типовою російською тактикою ведення переговорів.

Про це заявили опитані Голосом Америки експерти різного політичного спрямування.

Більшість із опитаних оглядачів вірить, що адміністрація Трампа застосує тиск на Путіна, аби він вийшов на більш прийнятні для України позиції. У четвер президент Росії Володимир Путін сказав, що РФ згодна з пропозиціями припинити бойові дії на 30 днів, "але є нюанси".

"РФ згодна з пропозиціями припинити бойові дії, але які призводять до довгострокового миру і усувають причини кризи. Росія - за перемир'я, але є нюанси, зокрема Курська область", — сказав він під час прес-конференції після зустрічі із очільником Білорусі Олександром Лукашенком.

Путін заявив, що ці 30 днів Україна може використати для посилення своїх позицій тоді, коли наразі армія РФ нібито "наступає майже скрізь". Він назвав питання верифікації контролю за порушенням режиму вогню на всій лінії фронту складним та висловив готовність телефонувати Трампу, щоб обговорити запропоновану американцями ідею перемир'я.

Тактика затягування часу

Відповідь Путіна - це тактика втягнення США та України у тривалу дискусію, поки Росія продовжує атакувати українців, вважає Пітер Доран, старший співробітник Фонду захисту демократій.

"Путін висловлює підтримку запропонованому США 30-денному припиненню вогню в Україні, але наполягає на обговоренні невирішених деталей. Це тактика, спрямована на те, щоб втягнути Америку та Україну в тривалі дискусії, тоді як Росія продовжує атакувати українців і відмовляється повертати вкрадених дітей країни".

Девід Креймер, колишній високопосадовець Державного департаменту та виконавчий директор Інституту Джорджа Буша-Молодшого, нагадує, що основною причиною конфлікту є те, що Путін вдерся в Україну. Об’єктивно, він міг би її усунити, припинивши війну, каже він, але Путін має на увазі, звичайно, інше.

"Для Путіна усунення першопричин потребує зміни керівництва України, визнання окупованої Росією території (включно з частинами, які вона навіть не окупувала), постійного нейтралітету для України, демілітаризації України та відсутності європейських військ для забезпечення режиму припинення вогню", - сказав Креймер.

Він говорить, що американська сторона має відхилити ці вимоги та продовжувати чинити тиск на Росію.

"Путін, швидше за все, затягуватиме це, продовжуючи без потреби щодня вбивати українців. Треба чинити тиск на російську сторону, щоб припинити війну, яку розпочав Путін".

Метою Путіна, говорить директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Гербст, є продовжувати воювати, не дратуючи Трампа.

"Він прямо каже Трампу "так", але потім, коли доходить до нюансів, як він це називає, він насправді каже: "Ні, ми маємо спочатку отримати над усім контроль, перш ніж я погоджуюся на припинення вогню".

"Реакція Путіна не дивна для тих, хто розуміє його спосіб дій та російську тактику та стратегію переговорів", - говорить Метью Бойз, старший науковий співробітник Інституту Гудзона. Бойз працював у Державному департаменті США понад 30 років, у тому числі обіймав посаду заступника помічника держсекретаря в Бюро з європейських і євразійських справ, що контролює політику США щодо Центральної Європи, від час першого президенства Дональда Трампа.

Бойз вважає, що росіяни розіграли сценарій "добрий поліціянт – поганий поліціянт", де в ролі поганого поліціянта виступив радник Путіна із національної безпеки Юрій Ушаков, який фактично відхилив пропозицію.

Перед розмовою Путіна з Трампом, каже Бойз, Віткофф має змусити російську сторону чітко роз’яснити, у чому полягають їхні "деталі та нюанси", що є як основним елементом підготовки зустрічі на найвищому рівні, так і може стати її основною перешкодою.

Тиск Трампа на Росію

Більшість опитаних Голосом Америки експертів переконана, що Адміністрація Трампа готова застосовувати жорсткі кроки й далі, аби змінити поведінку росіян.

13 березня речник Міністерства фінансів США підтвердив, що Вашингтон припинив дію ліцензії, яка дозволяє проведення енергетичних операцій з російськими фінансовими установами, зокрема з центральним банком Росії. Термін дії ліцензії закінчився 12 березня, і її дію не продовжили.

Як вказує Метью Бойз, Міністерство фінансів США дає сигнал про готовність застосовувати санкції проти Росії, зокрема, не продовживши дію ліцензії, яка дозволяє європейським банкам виконувати операції, що стосуються російських енергоносіїв.

"Це означає, що Європа не може купувати російську енергію. Адміністрація Трампа, ймовірно, пішла на цей крок, щоб дати зрозуміти, що це не перешкода, щоб створити важіль впливу та продемонструвати, що вона серйозно налаштована на хорошу угоду", - переконаний Бойз.

Аналітик Атлантичної ради Джон Гербст вважає, що США мають збільшити економічний тиск на Росію та надіслати більше озброєння в Україну. Це було б сигналом Путіну, що "він більше не зможе досягати успіхів на полі бою, а отже, настав час вести переговори про серйозне припинення війни".

Старший науковий співробітник Інституту Брукінгса та колишній посол США в Україні Стівен Пайфер до цих двох важелів, які могла б використати адміністрація Трампа, додає третій – конфіскацію заморожених російських активів.

"Трамп мав би сказати до G7: "Давайте зараз розпочинати конфіскацію заморожених активів російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів і передамо їх до фонду, який Україна могла б використовувати як для оборони, так і для фактичного відновлення того, що було зруйновано під час війни".

Наразі немає ознак, що Вашингтон має намір це робити. Пайфер сподівається, що "адміністрація буде більш охоче використовувати палиці, щоб тиснути на росіян, аби вони зайняли більш розумну позицію".

Креймер каже, що можливе також введення додаткових санкцій проти країн, які допомагають Росії обходити чинні санкції.