Цілі міста у Китаї залишаються безлюдними і забруднюють навколишнє середовище

За останні півстоліття у Китаї було побудовано близько 500 нових міст, частина яких залишається незаселеними і серйозно забруднює навколишнє середовище.

Станом на 2021 рік, понад 17% міських будинків, зведених за останні 20 років, залишались незаселеними. І хоча офіційні дані з цього питання відсутні у загальному доступі, ці цифри з 2021 року, без сумніву, продовжують зростати.

За деякими оцінками, наразі у Китаї від 20 до 65 млн житлових будинків залишаються незаселеними. Результати нового дослідження, опубліковані у журналі Nature Communications, вказують на те, що загалом пустуючі будинки щорічно викидають в атмосферу 55,81 млн тонн вуглекислого газу, що складає 6,9% від загального обсягу викидів житлового фонду Китаю. Це вище, ніж у таких країнах, як Португалія та Монголія.

Економічний підйом і масштабна урбанізація свого часу допомогли Китаю стати другою за обсягом економікою світу. У період з 2001 по 2020 роки у країні було побудовано 11,47 млрд кв метрів міської житлової площі, що складає майже половину від загального обсягу у всьому світі за цей період.

Переважна більшість нових будинків знаходилась у межах міст, оскільки керівництво країни прагнуло переселити мешканців із сільської місцевості. Це спровокувало стрімке збільшення інвестицій у нерухомість та тенденцію, коли власники житла почали розглядати його більше як актив, ніж як місце для життя.

Подібне вже відбувалось у США до фінансової кризиси 2008 року та у Японії у 80-х роках минулого століття. Спекулятивні інвестиції сприяли виникненню великих пузирів, які згодом лопалися, залишаючи по собі наслідки масштабних економічних потрясінь. 

У рамках нового дослідження, науковці з Університету Цінхуа в Пекіні Хефан Чжен та його колеги розглянули вплив великої кількості незаселених будинків на навколишнє середовище. Вуглецевий слід цих будинків має принаймні 2 постійних джерела. 

Цемент, сталь та інші будівельні матеріали, що використовувались під час зведення цих будинків, складають переважну частину забруднення, яке потрапляє у навколишнє середовище. Кожен квадратний метр нового житла викидає в атмосферу сотні кілограмів вуглекислого газу.

Ще одним джерелом забруднення виступає тепло. Навіть, якщо у цих будинках ніхто не проживає, багато з них споживають енергію. На півночі Китаю централізовані системи опалення працюють по всьому місту. Велика кількість незаселених будинків залишаються підключеними до системи опалення, витрачаючи велику кількість енергії. Протягом 2020 року ці пусті дома виробили стільки ж вуглекислого газу, скільки ціла країна середнього розміру.

Це не базується на підтверджених офіційних даних. Натомість дослідники розробили власну систему на базі глибокого навчання із метою оцінки об’єму не задіяного житла у міських районах Китаю. 

Автори дослідження зібрали дані з великої онлайн-платформи лістингу житла та проаналізували 1,2 млн оголошень щодо продажу нерухомості в 56 великих містах Китаю у період з 2020 по 2021 рік. Вони використовували алгоритм глибокого навчання ResNet-50 та класифікували нерухомість, як заселену або незаселену за фотографіями приміщень, завантаженими продавцями, розділяючи повністю мебльовані, частково мебльовані та повністю порожні будинки. 

Для уточнення власних оцінок вони скоректували потенційні зрушення, зокрема, відмінності у ймовірності продажу між зайнятими та невикористовуваними будинками. За результатами досліджень було встановлено, що станом на початок 2021 року 17,4% усіх будинків, побудованих у період з 2001 по 2018 рік, залишались незаселеними. 

Китай — далеко не єдина країна, у якій спостерігається криза із великою кількістю побудованих та незаселених будинків. Багато країн намагаються вирішити проблему великих обсягів будівництва та низького попиту на нову нерухомість. У США загальний рівень побудованої та не реалізованої житлової нерухомості складає близько 11-12%. Мільйони будинків залишаються порожніми у Японії, що пов’язано із загостренням демографічної кризи та скороченням попиту на нерухомість у сільській місцевості.

У низці європейських країн, таких як Іспанія та Італія, існує велика кількість вторинної житлової нерухомості, яка простоює більшість часу протягом року. Однак ситуація у Китаї виглядає зовсім інакше, оскільки більша частина незаселеного житла у цій країні була зведена зовсім нещодавно. У Китаї ця проблема виникла внаслідок надмірних темпів будівництва. Окрім цього китайська економіка потребує продовження будівництва, оскільки масштаби урбанізації продовжують зростати.

Велика кількість житла, що не використовується, в Китаї є результатом поєднання політичних стимулів, економічних спекуляцій та неузгодженості міського планування. Зокрема деякі інвестиції, схоже, були помилковими.

Найбільша кількість нейзанятих будинків знаходиться у невеликих містах, тоді як у Пекіні та Шанхаї кількість вільних будинків складає однозначні цифри. Між тим у таких містах як, Сіань та Чунцін, порожніми залишаються близько чверті житлової нерухомості. 

Якщо керівництво Китаю налаштоване на скорочення кількості шкідливих викидів, зменшення не зайнятого житла має стати пріоритетом. Автори дослідження підкреслюють, що найпростішим варіантом є введення податку на об’єкти нерухомості, що не використовуються. Це позбавить змоги власників житла використовувати його у спекулятивних цілях і змусить або здавати в оренду, або виставляти це житло на продаж. 

Деякі міста могли б запропонувати стимули для перетворення квартир у доступне житло або державні орендні одиниці. Однак це видається складнішим. У будь-якому разі, якщо Китай націлений на скорочення обсягів забруднення навколишнього середовища, він має вирішити проблему великої кількості вакантних будинків.  

Дослідження опубліковане у журналі Nature

Джерело: ZMEScience