Винищувачі F-16, танки Leopard і майже 3 мільярди євро: як Данія підтримує Україну

23 лютого 2024-го року Україна підписала двосторонню безпекову угоду з Данією – Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Данією.

Ця угода стала першою безпековою угодою, укладеною з країною за межами "Групи семи" (G7) у рамках формалізації Спільної декларації про підтримку України, яку підписали 12 липня 2023 року країни G7. Раніше подібні безпекові угоди Україна вже підписала з трьома країнами "Групи семи" – Великою Британією, Німеччиною та Францією.

24 Канал продовжує серію матеріалів про безпекові угоди з Україною. Яку допомогу та в яких обсягах Україна отримала за рік від Данії – читайте далі.

Станом на 23 лютого 2025 року Україна уклала вже 29 двосторонніх безпекових угод, які передбачають військову допомогу для України, співпрацю в оборонно-промисловому комплексі, проведення навчань для українських військових, гуманітарну підтримку, санкції проти Росії та притягнення агресора до відповідальності.

А детальніше про підсумки року безпекової угоди з Данією – читайте на сайті Центру Дністрянського.

Які зобов'язання взяла на себе Данія в межах безпекової угоди

Положення безпекової угоди з Данією можна звести до 10 сфер двостороннього партнерства:

• Надання Україні озброєння і військової техніки.
• Співпраця в оборонно-промисловому комплексі (далі – ОПК).
• Використання заморожених російських активів для підтримки України.
• Навчання і тренування українських військових.
• Санкції проти Росії та її прибічників.
• Невійськова безпека і цивільний захист.
• Розмінування українських територій.
• Підтримка енергетичної інфраструктури.
• Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні України.
• Притягнення Росії до відповідальності.

Найбільш конкретні положення безпекової угоди охоплюють безпекове партнерство між Україною та Данією.

Данія зобов'язалась спрямувати щонайменше 1,8 мільярда євро на військову підтримку України протягом 2024 року, зокрема надаючи винищувачі F-16 і боєприпаси до них, а також посилюючи ППО, безпілотні спроможності та морську безпеку України.

Як і в яких обсягах Данія підтримувала Україну в 2024 році

Із 23 лютого 2024 року до 23 лютого 2025 року Данія регулярно виконувала свої зобов’язання за всіма 10 сферами співпраці, передбаченими безпековою угодою.

• Військова підтримка

У 2024 році Данія перевиконала план військової підтримки, закладений у безпековій угоді. Замість анонсованих 1,8 мільярда євро Данія спрямувала 2,8 мільярда євро на військову допомогу Україні. У такий спосіб Данія увійшла до п’ятірки світових лідерів серед усіх країн за обсягами військової підтримки України.

• Як співлідерка Коаліції авіаційних спроможностей Данія продемонструвала лідерство в наданні Україні винищувачів F-16. Україна вже отримала 12 із усіх анонсованих 19 винищувачів F-16 від Данії, які модернізовані за програмою Mid-Life Update (MLU). Ще 7 винищувачів Данія надасть протягом 2025 року.
• У межах Коаліції бронетехніки Данія надала Україні 8 танків Leopard 1A5 разом із Німеччиною, 14 танків Leopard 2A4 разом із Нідерландами, партію БМП CV90 спільно зі Швецією і замовила виробництво ще 40 БМП CV90.

₴
Данські F-16 / фото Danish Air Force

Протягом року Данія посилила й інші коаліції спроможностей: інвестувала 300 мільйонів євро в закупівлю САУ Caesar у межах Коаліції артилерії, зробила внесок у 400 мільйонів євро в закупівлю дронів українського та іноземного виробництва як учасниця Коаліції дронів, а також виділила понад 325 мільйонів євро на закупівлю зенітно-ракетних систем ППО для України.

• Співпраця в ОПК

Данія стала першою країною НАТО, яка почала інвестувати у виробництво зброї для Сил оборони України на території України.

У 2024 році Данія започаткувала "данську модель" – програму прямих фінансових внесків в ОПК України з боку Данії та інших країн. Пілотним проєктом у межах цієї ініціативи стала данська інвестиція в 50 мільйонів євро в розроблення 18 САУ "Богдана", які відразу після виробництва успішно надійшли до Збройних Сил України.

Загалом протягом 2024 року Данія, окрім цієї 50-мільйонної інвестиції, виділила 125 мільйонів євро на розвиток "данської моделі", зокрема вклала у виробництво українських ударних БПЛА, ракет, САУ та протитанкових комплексів.

Додатково до данських інвестицій в український ОПК на початку 2025 року "Укроборонпром" підписав меморандум щодо створення спільного підприємства на території України із данською оборонною компанією Weibel Scientific, яка спеціалізується на розробленні радіолокаційних станцій.

Частина з САУ 2С22 "Богдана", які Данія закупила для України

• Заморожені російські активи

Як країна – член Європейського Союзу Данія в жовтні приєдналась до рішення ЄС про надання Україні позики до 35 мільярдів євро як частини програми "Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine" (ERA) від G7. Ця програма ініційована країнами G7 і передбачає надання Україні кредитних коштів на суму 50 мільярдів доларів з доходів від заморожених російських активів, зокрема активів Центрального банку Росії.

Уже в січні 2025 року Україна отримала перший транш коштів від ЄС на суму 3 мільярди євро в межах програми ERA, завдяки чому вдалося покрити частину пріоритетних бюджетних видатків. Додатково ЄС спрямував майже 400 мільйонів євро в "данську модель" за кошт відсотків від заморожених російських активів.

• Навчання і тренування українських військових

У 2024 році щонайменше 8 команд інструкторів із Данії проводили загальновійськову підготовку українських військовослужбовців у межах програми Interflex на території Великої Британії.

Також Данія на одній зі своїх авіабаз підготувала щонайменше 20 українських пілотів винищувачів F-16 і близько 100 українських фахівців для обслуговування цих винищувачів.

• Санкції проти Росії та її прибічників

Данія долучилась до 3 комплексних пакетів санкцій ЄС, які були оголошені проти Росії протягом року імплементації безпекової угоди. Обмежувальні заходи здебільшого торкнулись військової галузі, важливих секторів російської економіки, енергетичного сектору Росії, а також фізичних та юридичних осіб, які відповідальні за воєнні злочини, зокрема за депортацію українських дітей.

Найбільш комплексним став 3-й пакет санкцій ЄС у 2024 році та 15-й пакет санкцій з початку повномасштабного вторгнення загалом. До санкційних списків увійшли 52 судна тіньового флоту Росії, хімічний завод, російські оборонні та судноплавні компанії, а також військова частина, відповідальна за обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві.

Данія також регулярно сприяла посиленню санкційного тиску ЄС на Росію. У січні 2025 року Данія приєдналась до ініціативної групи з 10 країн – учасниць ЄС, які підписали спільну Заяву щодо повної заборони імпорту трубопровідного та скрапленого природного газу з Росії до ЄС.

• Невійськова безпека і цивільний захист

Данія долучилась до двох головних колективних механізмів для зміцнення кібербезпеки України – IT-коаліції та Талліннського Механізму.

IT-коаліція, у якій Данія є однією з 17 держав-учасниць, акумулювала протягом 2024 року 482 мільйони євро на підтримку Міноборони України та ЗСУ у сфері зв’язку, ІТ та кібербезпеки.

Ще 200 мільйонів євро спрямували країни – учасниці Талліннського Механізму на посилення кіберстійкості України, зокрема на здатність України протистояти зловмисним кіберопераціям Росії.

• Розмінування

Данія спільно з 13 іншими країнами у 2024-му році профінансувала розмінування 35 тисяч квадратних кілометрів українських територій у рамках ініціативи ПРООН.

Також разом із урядами Японії, Швеції та ЄС Данія забезпечила 202 піротехнічні розрахунки ДСНС спеціалізованим обладнанням для розмінування та захисту.

• Енергетика

Данія є співголовою робочої групи з імплементації третього пункту Формули миру „Енергетична безпека“, тож відновлення енергетичної інфраструктури України є одним із пріоритетних напрямків допомоги з боку Данії.

За рік Данія виділила понад 30 мільйонів євро на відновлення енергетичної системи України після масованих російських атак і ще 380 мільйонів євро на підтримку критичної інфраструктури, що використовує відновлювальну енергетику.

Додатково в січні 2025-го року ДТЕК та данська компанія Vestas підписали угоду на 450 мільйонів євро щодо будівництва II черги найбільшої в Східній Європі вітроелектростанції – Тилігульської ВЕС у Миколаївській області.

• Гуманітарна підтримка та підтримка у відновленні

У 2024-му році Данія виділила 314 мільйонів євро на гуманітарну підтримку України. Із цих коштів Данія спрямувала 43 мільйони доларів у Данський експортно-інвестиційний фонд для підтримки понад 20 данських компаній, які готові інвестувати в Україну та здійснювати в Україні свою комерційну діяльність.

Ще 40 мільйонів євро данський уряд інвестував у підтримку приватного сектору, який бере участь у відбудові України. Зокрема одним із найважливіших данських інвесторів і платників податків в Україні є компанія Carlsberg Group, яка володіє трьома пивоварнями та сплачує понад 3 мільярди гривень податків та зборів щороку.

Данія також сприяє зміцненню євроінтеграційних спроможностей України. Наприкінці січня 2025-го року Данія, Литва та ЄС запустили ініціативу "Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС" та інвестували 14 мільйонів євро в підтримку українських інституцій на шляху до євроінтеграції в 2025-2027-х роках.

• Притягнення Росії до відповідальності

Данія сприяє притягненню Росії до відповідальності в межах двох ключових коаліцій – Коаліції зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та Міжнародної коаліції за повернення українських дітей.

У рамках першої коаліції всі країни-учасниці восени 2024-го року підписали спільну Заяву про найшвидше створення спеціального трибуналу для покарання найвищого військово-політичного керівництва Росії, а в лютому 2025-го року заклали правові основи для створення спеціального трибуналу шляхом визначення ключових положень "Проєкту статуту Шумана" – основного юридичного документу Трибуналу.

Додатково завдяки зусиллям Данії та інших країн-учасниць Міжнародної коаліції за повернення українських дітей у 2024-му році Україні вдалось повернути додому майже 600 депортованих Росією дітей.