Євросоюз вивчить можливості створення власної супутникової мережі для військової розвідки

Побачивши ставлення нової адміністрації США до європейської оборони, Брюссель вирішив вивчити можливість створення нової супутникової мережі для забезпечення військової розвідки - щоб не залежати насамперед від Сполучених Штатів.

Про це 15 березня, у суботу, пише Financial Times.

Система буде покликана частково замінити можливості США, після того як цього місяця президент Дональд Трамп призупинив обмін розвідданими з Україною, підкресливши залежність Європи від Америки.

«З огляду на зміни в геополітичній ситуації, Європейська комісія розглядає можливість розширення своїх супутникових можливостей для поліпшення підтримки геопросторової розвідки з метою гарантування безпеки», - заявив комісар з оборони і космосу Андрюс Кубілюс.

Нова супутникова мережа буде використовуватися для виявлення загроз, таких як переміщення військ, і для координації військових дій». Обговорення тільки почалися, але литовець сказав, що блоку потрібна мережа, яка доповнить інші програми, що використовуються для навігації та спостереження за Землею.

Вона повинна буде надавати оновлену інформацію частіше, ніж низькоорбітальний супутник Copernicus, який стежить за зміною клімату та стихійними лихами, але генерує зображення лише раз на 24 години.

Визнаючи, що проєкт буде дорогим і потребуватиме часу на створення, Кубілюс сказав, що запитає у країн-учасниць, чи хочуть вони «тимчасового комерційного підходу».

«Ми хочемо створити конкретну систему як урядову службу спостереження Землі. Вона матиме високі технології та високу доступність даних». За його словами, система працюватиме на низькій навколоземній орбіті. Для таких мереж потрібні десятки супутників.

За його словами, найкращі комерційні системи можуть відстежувати цілі та військові об'єкти з оновленням інформації кожні 30 хвилин.

Комісія також закуповує IRIS², свою власну багатоорбітальну широкосмугову мережу на низькій навколоземній орбіті. Цього року вона завершить програму Govsatcom, яка зв'яже системи держав-членів.

Кубілюс виступав напередодні презентації плану оборони наступного тижня. Комісія виділила державам-членам 150 млрд євро у вигляді позик і дасть їм змогу виключити деякі витрати на оборону зі своїх фіскальних правил, що дасть їм змогу виділити ще до 650 млрд євро.

План також дозволить державам-членам просити Комісію закуповувати зброю, об'єднуючи попит для отримання більш вигідних цін.

Комісія ще не визначила, яким чином слід обмежити витрати, але президент Урсула фон дер Ляєн заявила, що кошти мають бути витрачені на європейські товари.

За словами Кубілюса, до числа країн, на які поширюються ці повноваження, увійдуть Норвегія і, «сподіваюся», Великобританія. Питання про Туреччину «ще обговорюється», сказав він. Але він зазначив, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, який є ротаційним головою ЄС, зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом 13 березня, що є «видимим символом».

Він сказав, що ці кошти можуть бути використані для закупівлі зброї в України для її збройних сил. Вона коштує вдвічі дешевше за західну, «і, звичайно, це підтримує українську економіку», - сказав він.

За словами Кубілюса, у плані буде виділено стратегічні галузі, в яких країни ЄС занадто залежать від США. До них відносяться повітряні перевезення, дозаправка в повітрі, попередження та управління повітряним рухом. Крім того, в пріоритеті система протиракетної оборони, яка може обійтися в 500 млрд євро.

«Ми голі», - сказав він. «Чи будемо ми розвивати цю систему протиповітряної оборони кожна країна окремо, чи всі разом? Я вважаю, що краще мати спільну систему, щоб координувати дії, щоб покрити всю територію. Але це не нам вирішувати».

Справді, європейські урядовці прокидаються від реальності, на якій давно наголосив Дональд Трамп: США більше не хочуть бути головним гарантом безпеки ні для України, ні для континенту загалом. Для тих, хто пропустив цей меседж, Піт Хегсет, міністр оборони США, нагадав про це минулого тижня у промові, яка вразила багатьох європейців, і в якій він застеріг партнерів не вважати, що присутність американських військових у Європі буде «вічною».

Хоча Трамп не єдиний президент США, який критикує своїх союзників по НАТО, він перший, хто змусив Європу серйозно замислитися над тим, що їй доведеться робити, якщо США знімуть свій оборонний щит.

Таким чином, першочерговими завданнями для Європи є збільшення оборонних витрат, поліпшення протиповітряної оборони, заміна логістичного устаткування та іншої допоміжної техніки, яку надають американські військові, а також підвищення боєготовності європейських військ і підтримання ефективного ядерного стримування.