Рецензія на фільм «Ідеальний хижак» / The Bayou

13 березня в прокат вийшов британський фільм жахів «Ідеальний хижак», в якому група вцілілих після авіатрощі намагатиметься вижити в луїзіанських болотах, що кишать алігаторами. Що воно за звір такий, цей черговий жахастик про ікласту небезпеку під водою і на суші, як завжди, читайте в огляді нижче.

«Ідеальний хижак» / The Bayou

Жанр трилер, жахи
Режисери Танелі Мустонен, Бред Вотсон
У ролях Атена Стрейтс, Мадалена Араґан, Еліша Епплбаум, Мохаммед Мансарай, Ізабель Бонфрер, Девід Ньюман
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Студентка біологічного факультету Кайл разом з друзями відправляється у Флориду, щоб там розвіяти прах свого трагічно загиблого брата. Розпочинає цю подорож компанія на автівці, а згодом, діставшись одного непримітного летовища, вони долучаються до інших пасажирів бюджетного чартерного рейсу. Та у повітрі з літаком трапляється якась біда, і нещасні зазнають аварії прямо посеред болотистої місцевості Луїзіани, де їх вже зачекалися кровожерливі алігатори.

На початковому етапі невдачливі мандрівники обов’язково завітають на заправку, і тут досвідчений глядач напевно подумає про те, що якраз зараз має з’явитися якийсь занедбаний дід-реднек, щоб видати репліку-дві, котрі слугуватимуть застереженням для безтурботних студентів. І вуаля, буквально через хвилину у кадрі справді миготітиме такий персонаж. Цей епізод якнайкраще характеризує усе кіно, з тим застереженням, що воно не тільки до болю передбачуване, а ще й нескінченно крінжове.

Коли ж герої займуть свої місця в літаку згідно з придбаними білетами і ми познайомимося з усіма дійовими особами, не складе жодних труднощів здогадатися, кого з присутніх зжеруть першим. Якщо не рахувати зовсім епізодичного другого пілота, так воно і станеться. А ще ви будете реготати, або навпаки, ридати крокодилячими сльозами вже хоча б від причини, внаслідок якої трапилася авіатроща.

Виходячи з цього, якщо ви, кінороби, задумали накачати алігаторів метамфетаміном, чи що там виробляють ті суворі луїзіанські наркоділки, та побудувати на цьому історію, можна було видати легковажний комедійний треш у дусі «Ведмедя під кайфом». В такому кіно абсурдні, дикі ситуації, відсутність здорового глузду і очевидна бюджетність не те що допускаються, а при грамотному підході вітаються. Навіть в посередньому «Лейк-Плесід: Озеро страху» була присутня рятівна іронія.

Однак творці «Ідеального хижака», за мізерності творчої фантазії та ресурсів на створення свого шедевра, вирішили погратися у серйозне, навіть драматичне кіно. З щемливими сценами самопожертви, трагічною передісторією головної героїні та сумнівною динамікою стосунків всередині багатостраждального колективу. Сказати, що такий підхід виявився помилковим — нічого не сказати, настільки погано це написано і зіграно.

У ті рідкісні моменти, коли на сцену таки виходять місцеві порушники спокою, на диво намальовані більш-менш пристойно, відчувається хоча б якась напруга. Втім, ситуацію це не рятує. При всьому бажанні співпереживати ніби як приреченим недоумкам аж ніяк не вийде, щобільше, деякі з них поводять себе так, що поволі починаєш вболівати за рептилій. Чесне слово, краще вже передивитися яких-небудь «Хижаків» з Каєю Скоделаріо, ніж витрачати час на це. Там принаймні з динамікою і напругою було все гаразд.

Його персонажі порожні, нерідко тупі і абсолютно не цікаві, а ситуації — геть позбавлені саспенсу та суцільно абсурдні. З його локалізованої назви напевно потішиться один войовничий прибулець, який не здригнувся позмагатися із самим Шварценеггером у 80-ті. Фільм ніскілечки не працює ані як виживач, ані як горор/трилер. Та й подана уся ця нісенітниця з таким насупленим виразом обличчя, що навіть алігатори під наркотою здебільшого сумують.