MY.UAНовини
«Цифровізація освіти: інтерактивні підручники, захист НМТ, більше гаджетів і технологій у школах»
«Цифровізація освіти: інтерактивні підручники, захист НМТ, більше гаджетів і технологій у школах»

«Цифровізація освіти: інтерактивні підручники, захист НМТ, більше гаджетів і технологій у школах»

«Цифровізація освіти: інтерактивні підручники, захист НМТ, більше гаджетів і технологій у школах»

Інтерв’ю із заступником міністра освіти

Яку цифрову платформу створять спеціально для українських дітей, що живуть за кордоном? Як захищена від втручань система електронного тестування НМТ і що кажуть про неї міжнародні фахівці? Чи всі школи мають Інтернет і чому вчителям доводиться часом піратити програми для обладнання, яке закуплено школам? Усі ці питання нібито про різне, а насправді про одне — про цифровізацію освіти. Важливий, але малопомітний напрям її розвитку.

Багато хто вважає, що якщо в школі поставити комп’ютери та повісити на стіну плазму, це вже означає цифровізацію. Насправді це лише гаджети. Цифровізація — поняття набагато ширше. В епоху штучного інтелекту та шаленого розвитку технологій школи не можуть навчати дітей так, як вони це робили в минулому столітті. В освіті, як і в інших сферах суспільного життя, потрібен технологічний прорив, який забезпечує в тому числі і цифровізація.

Про те, як відбувається цифровізація у школах та які виклики доводиться долати, ZN.UA розпитувало заступника міністра освіти і науки з питань з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитра Завгороднього.

Цифровізація освіти в Україні — що це?

— Дмитре Володимировичу, ви як людина, котра відповідає в Міністерстві освіти і науки за цифровізацію, розкажіть, будь ласка, які напрями вона передбачає?

— Ми це розділяємо на п'ять складових, одна з яких — інфраструктура. Вона найбільш коштовна в плані фінансів, але без неї неможливі всі інші. Ми можемо хотіти зробити будь-які корисні речі, але якщо в школі немає Інтернету та комп'ютерів, цифровізації не буде. Друга складова — цифровий контент, цифрові освітні ресурси, тобто те, що має відображатися на всіх наших девайсах. Тут онлайн-курси, електронні підручники, мобільні застосунки тощо. Третя складова навчання вчителів і адміністрації. Ще з початку пандемії ми організовуємо онлайн- і офлайн-курси для вчителів, залучаємо великі компанії, такі як Google, Microsoft. Деякі курси розміщуємо на державних платформах, зокрема на «Дія.Освіта», деякі — на приватних платформах громадських організацій. Четверта складова цифровізації — цифрові послуги в освіті. Їх стає дедалі більше, ми над цим працюємо.

Наприклад, реєстрація на НМТ і подання заяв і документів на вступ. Намагаємося перевести в електронний вигляд роботу шкіл над звітами, журналами, оцінюванням. У нас є форми звітів, які виникли ще в Радянському Союзі, і ми намагаємося їх або прибрати, або спростити й перевести в електронний вигляд. І остання, п’ята, складова цифровізації — робота з даними. Це крок до того, що ми можемо взагалі побачити, що відбувається в сфері, і краще управляти процесами та ухвалювати рішення.

— Чи могли б ви назвати три найбільші досягнення цифровізації в освіті, якими ви пишаєтеся?

— Серед досягнень я назвав би забезпечення шкіл девайсами. Лише за час війни ми змогли знайти і доставити в школи більш як 270 тисяч ноутбуків, планшетів, різних пристроїв для вчителів і учнів. І це без використання коштів державного бюджету, з допомогою міжнародних партнерів. Наприклад, 50 тисяч ноутбуків нам подарувала компанія Google, ще майже 40 тисяч — компанія HP за сприяння Посольства України в США та Фундації Олени Зеленської. Вся інформація про те, від яких донорів отримувала кожна школа девайси, для кого і скільки, є на нашому інтерактивному дашборді. Ми намагаємося перш за все забезпечити гаджетами дітей із вразливих категорій (багатодітних і малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, зі статусом ВПО). Також прагнемо, щоб як мінімум у десяти регіонах України, де все ще є багато шкіл, в яких навчаються дистанційно або змішано, в шкільному інвентарі було достатньо багато різних гаджетів, якими вони могли б забезпечити участь в освітньому процесі всіх своїх учнів. Це Чернігівська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська, Одеська області.

Друге досягнення цифровізації в освіті — Всеукраїнська школа онлайн. На платформі вже є відеоуроки, тести та матеріали, які покривають шкільну програму 5–11 класів. Ви також можете почати вивчати там німецьку мову, а минулого року ми розробили і запустили курс кримсько-татарської. Маємо майже мільйон користувачів платформи та більш ніж 150 тисяч підписників нашого YouTube-каналу. Уроки використовують діти по всьому світу, а також на тимчасово окупованій території.

Третє досягнення — національний мультипредметний тест.

Коли почалася повномасштабна війна, майже одразу розпочалося обговорення, що ми будемо робити із ЗНО: проводити його чи скасовувати або відтерміновувати. І я вважаю величезною перемогою те, що вдалося зберегти формат зовнішнього незалежного оцінювання, що ми не повернулися до вступних іспитів. Це стало можливим тільки завдяки тому, що було знайдено цифрове рішення для проведення НМТ.

Тоді ми звернулися до всіх європейських країн, які мають досвід у проведенні такого роду іспитів у цифровому форматі, зокрема й досвід в організації міжнародного дослідження PISA. Усі були готові нам допомогти, але не в ті терміни, в які нам було потрібно. Крім того, в жодній із систем, які використовують в Європі, не існувало функціоналу, який нам був потрібен. Наприклад, нам треба, щоб іспити можна було переривати у разі повітряної тривоги і щоб у цей момент у всіх блокувався доступ до тестів. І щоб цим можна було керувати регіонально, бо в одному регіоні є тривога, в іншому іспит може тривати. Нам сказали, що ніхто досі з такими завданнями не стикався. Але ми розробили систему для проведення іспитів разом з ЮНІСЕФ, долучився ЮНЕСКО та швейцарські партнери. Зараз розробку та вдосконалення цієї системи для проведення іспитів в електронному вигляді фінансує Світовий банк. Ми використовуємо її не лише для НМТ, а й для іспитів при вступі в магістратуру: ЄДКІ, ЄВІ. Ми дуже потужно розвинули за цей час систему іспитів. Я особисто пишаюся цим проєктом. Надзвичайна команда Українського центру оцінювання якості освіти змогла організувати ці іспити по всьому світу. Я мрію про те, що через кілька років ми зможемо сказати, що у нас одне з найкращих таких рішень в електронних іспитах у світі.

Як захищають НМТ від втручань і списування?

— На початку електронного тестування бували нарікання учасників НМТ, наприклад, що сервер не витримує навантажень, що зависають комп'ютери. Чи вирішено зараз ці проблеми?

— Порівняно з тим, як проводився перший іспит 2022 року, зараз кількість проблем зведено до мінімуму. І це локальні проблеми, часто пов'язані не з системою, а з організаційними питаннями: з якістю зв'язку або комп'ютерів, які стоять в аудиторії тестування (а для тестувань використовують приміщення закладів освіти). Ми намагаємося це теж покращити, в тому числі і за рахунок девайсів від міжнародних партнерів. До речі, якщо казати про нарікання на роботу системи тестування, то ми спілкувалися з цього приводу з колегами з європейських країн. Серед них — і з лідером світового ринку, розробниками системи TAO Testing, яка використовується для PISA. Цю систему використовує багато країн, серед яких Франція, Італія, Швейцарія. І вони нам кажуть: якщо порівнювати ваші зауваження з кількістю зауважень, які ми отримуємо під час PISA, то у вас усе взагалі добре. А коли врахувати, що ви робите у стислі терміни щось дуже важливе для 250 тисяч дітей по 40 країнах світу (адже НМТ проводиться і для тих, хто за кордоном) одночасно, 20 разів поспіль — це взагалі добре.

Зараз архітектура системи електронних іспитів суттєво змінена, вона витримує значно більше навантажень, ніж два роки тому. У нас дуже багато людей складають іспити одночасно, і їхню кількість ми хочемо й надалі збільшувати. Це наш найперший пріоритет. Чимало міст проводять НМТ прямо в укриттях, наприклад Запоріжжя. І вони не роблять технічних перерв через повітряні тривоги. У Запоріжжі є дуже гарно обладнані укриття — це нові сучасні кабінети просто під землею.

Ще один виклик для нас — DDoS-атаки, які завжди відбуваються під час проведення тестувань. Ми про них знаємо, з нами співпрацюють українські спецслужби і про такі атаки попереджають заздалегідь. Працюємо над захистом системи електронного тестування.

Наскільки зараз захищена від втручань система тестування НМТ онлайн? Чи можна в неї зайти ззовні і виконати тест за студента (такий випадок був у минулому), чи можна списати?  

— Будь-яка цифрова система у світі, будь-який цифровий продукт — це постійна боротьба між антифрод (команда або система, яка відстежує шахрайські дії та запобігає їм) і тими, хто намагається знайти вразливі місця програми. Щороку є люди, які намагаються обійти правила, списати, але вони так чи інакше потрапляють у поле зору організаторів тестування і дискваліфікуються. Загалом порушники у нас дуже креативні люди, вони використовують кожного року дедалі нові і нові способи для недоброчесності. Однак ми ведемо постійну роботу із удосконалення захисту системи тестування, деталі якої не будемо розкривати.

У нашу систему електронного тестування буде складно зайти ззовні. Ба більше, під час тестування працює команда фахівців, що стежить за його проведенням: це працівники Українського центру оцінювання якості освіти та команда розробників. Під час тестування вони спостерігають, чи є незвичайні активності на якомусь із комп'ютерів. Відстежується кожна сесія кожного учасника тестування. І якщо щось помічають, інформація передається спостерігачам, які перебувають в аудиторії, де стоїть комп'ютер з підозрілою активністю. Це дуже високотехнологічна історія, в якій ми розуміємо тисячу варіантів того, що абітурієнти придумали за ці роки, намагаючись обійти тестування.

Чи всі школи забезпечені Інтернетом?

— Як ви зауважили, цифровізація освіти неможлива без інфраструктури, передусім без інтернет-зв'язку в кожній школі і, бажано, в укритті (і тут потрібна оптоволоконна мережа). Яка зараз ситуація із забезпеченням шкіл Інтернетом?

— Зараз в Україні ситуація з покриттям якісним Інтернетом непогана. Є проблеми лише в віддалених гірських школах, і ми все ще ведемо дискусії, чи потрібно в цих школах встановлювати Starlink або ж приєднувати їх до оптоволоконного Інтернету. За нашими даними, 96% шкіл мають доступ до Інтернету, із них 22% підключені до мережі Інтернет дротовим широкосмуговим доступом зі швидкістю 100 і більше Мбіт/с. Перед вторгненням 99% усіх шкіл країни були підключені до Інтернету різної якості (кращої чи гіршої), проте зараз маємо частину шкіл на прифронтових територіях, де взагалі немає зв’язку, що й вплинуло на зниження охоплення.

Насправді питання забезпечення Інтернетом можна розділити на дві складові. Перша — наявність якісного Інтернету в населеному пункті та будівлі закладу. Друга — покриття. Якщо Інтернету немає в населеному пункті, очевидно, його немає і в школі. І це точно не питання директора школи, воно більш глобальне. Для того щоб збільшити покриття швидкісним Інтернетом по країні, до повномасштабного вторгнення Міністерством цифрової трансформації реалізовувалася програма «Інтернет-субвенція». Тоді ж по школах розвезли тисячі роутерів.

Інтернет у сучасному світі — це базова послуга, як опалення, електроенергія. Якщо ми, громада, купуємо школі інтерактивні дошки і комп'ютери, то маємо також подумати про те, що без Інтернету все це працювати просто не зможе.

Разом з тим держава повинна забезпечити, як це було до війни, доступ до якісного Інтернету там, де ринок послуг операторів цього не робить. Наприклад, є якесь село, куди оператор не хоче тягнути за 200 тисяч гривень оптоволокно, тому що там немає клієнтів. От у цій ситуації держава має забезпечити якісний зв'язок на якусь віддалену територію, і цим активно займається Міністерство цифрової інформації. Але утримання цього зв'язку потім — вже відповідальність громад.

Чи з’являться у нас електронні підручники та чому школи піратять програми?

— Щодо цифрового контенту в школах. Я спілкувалася з учителями, вони кажуть: ось нам дають, наприклад, методичні комплекси, інтерактивні дошки. Але щоб усе це працювало, потрібне програмне забезпечення. І його надають розробники або спонсори, тільки не назавжди, а на термін від одного до трьох років. А потім доведеться купувати це самим, і грошей немає. Тому школи просто піратять програми.

— Погоджуюся, є така проблема. Ми нещодавно мали щодо цього дискусії.

Щодо вашого питання, то тут насправді є кілька позицій. Перша — наші міжнародні партнери, такі як Unicef, для прикладу, не оплачують для нас ліцензій на програмне забезпечення. Це їхня принципова позиція. При цьому нам оплачують розробку чогось, що стає державною власністю. Це теж принципова позиція. Ми, наприклад, за час війни дуже розвинули нашу платформу «Всеукраїнська школа онлайн». І це не єдиний продукт, яким ми займаємося.

Станом на зараз у нас немає механізму, який передбачав би, що держава закуповує ліцензоване програмне забезпечення або передає на нього гроші школам. І немає грошей у державному бюджеті на такі закупівлі, так само, як і в деяких громадах. Як варіант, треба шукати гранти, і ми над цим працюємо. В тому числі спілкуємося з експертами та всіма зацікавленими сторонами щодо пошуку додаткових рішень.

При цьому на ринку є безліч продуктів, які громада може собі купити. Наприклад, місто Львів щорічно закуповує систему управління навчанням, в якій є електронні журнали, щоденники, певний контент і таке інше. Так само Львів купує інтерактивні дошки і паралельно — програмне забезпечення для них. Це місто, для якого такі питання в пріоритеті, і воно має для цього бюджет.

— Чи з’являться в нас електронні підручники? Тому що зараз є тільки PDF-копії паперових. А хотілося б справжніх електронних — щоб у них був не лише текст із правилами та поясненнями, а й різний мультимедійний контент: відео, аудіо, інтерактивні завдання. Все в одному місці. Такі підручники можна постійно оновлювати й осучаснювати, на відміну від паперових.

—Так, зараз ми маємо електронні версії паперових підручників. Але не можна сказати, що електронних підручників у нас зовсім немає. Розробляються електронні інтерактивні додатки до підручників, тобто це вправи, ігри, які допомагають краще опанувати програму. Це два різні поняття — е-підручник та електронний інтерактивний додаток до нього, вони дещо відрізняються за вимогами (вимоги до електронного підручника тут, вимоги до додатка тут. — О.О.). Але і те, і те існує давно. Насправді підручників із електронними додатками багато і від різних видавництв. Протягом війни більшість із них була у вільному доступі, але також є ті, що продаються, і їх купують батьки або приватні та державні школи.

Держава все ще не купує електронних підручників, а до 2025 року не купувала й електронних додатків до них. З цього року підручники закуповуватимуть у видавництв тільки разом з інтерактивними електронними додатками. Я впевнений, що (оскільки це перша спроба) ми побачимо різні продукти. Відштовхуючись від цього, проаналізуємо, зробимо висновки та надаватимемо рекомендації щодо вдосконалення таких додатків. І цей напрям завдяки ринковій конкуренції розвиватиметься.

Але насправді державі не потрібно чогось купувати, щоб це почало існувати. Ви можете просто ввести в пошуковику Google «електронні підручники» й побачити: є багато рішень, які відповідають тому, що ми в законодавстві називаємо електронними підручниками. Це інтерактивні застосунки та сайти, які дають змогу пройти шкільну програму або якусь її частину. Більшість із таких додатків створено для початкових класів, де вже реалізується реформа «Нова українська школа». Розробники застосунків часто не хочуть вкладати гроші в розробки для дев’ятого чи десятого класу, розуміючи, що програма там зміниться за кілька років. Водночас вони готові вкладати зараз у сьомий-восьмий клас.

Моя особиста думка: електронний підручник — це дуже широке поняття, й це може бути умовно, наприклад комп’ютерна гра або чат-бот, у якому ви спілкуєтесь зі штучним інтелектом, що намагається вас навчити якихось конкретних тем. Це ж теж елементи електронного підручника. Щодо мультимедійного контенту — в наших паперових підручниках він теж є. Ви відкриваєте підручник, і там написано: «Хочеш дізнатися більше? Ось QR-код». Переходите — й там, умовно, є якесь відео.

У більшості європейських країн, із якими ми спілкувалися та які спочатку рухалися до того, щоб електронний підручник замінив паперовий, відмовилися від цієї ідеї.

Школи дедалі активніше цифровізуються — стає більше гаджетів, програм, вчителі й класи реєструються на певних електронних платформах. Але хто має все це координувати, ремонтувати, налаштовувати? У школах, на відміну від бізнесу, немає посади системного адміністратора та програмного інженера. Вчителі інформатики та фізики вже стогнуть від цього додаткового неоплачуваного навантаження.

— Загалом громади коштом органів місцевого самоврядування можуть запроваджувати такі посади з відповідною доплатою, й часто це роблять. Як заступник міністра освіти, який відповідає, крім цифровізації, також за професійно-технічну освіту, хочу сказати, що посада фахівця з інформаційних технологій вже з’явилась у штатних розкладах закладів профтехосвіти. Ми хочемо, щоб її було запроваджено в усіх великих закладах освіти. Сподіваємося, що це також вдасться зробити. Але повірте, зараз дуже складно реалізовувати будь-що, пов’язане з грошима. Особливо коли ми розуміємо, що таке нововведення збільшує видатки на утримання всієї системи освіти. Наприклад, посаду фахівця з інформаційних технологій ми вводили не в усіх закладах профтехосвіти, а лише в тих, де навчається більш як 400 учнів. Таких закладів загалом в Україні близько 250. Тобто загалом це дає змогу Україні найняти додатково 250 людей. Якщо казати про заклади загальної середньої освіти — я не знаю, для шкіл якого розміру ми зможемо ввести таку посаду, але гадаю, що це буде додатково близько 10 тисяч робочих місць.

Центр досконалості освітніх технологій — що це й для чого?

— Нещодавно МОН повідомило про те, що відкривається платформа «Центр досконалості освітніх технологій». Яким є її завдання?

— Це проєкт Міністерства цифрової трансформації, що передбачає співпрацю з МОН та ЮНІСЕФ. У межах стратегії WINWIN передбачено розвиток різних напрямів інновацій: медичні технології, штучний інтелект тощо. Зокрема й технології у сфері освіти. Стратегія передбачає, що під кожен із напрямів має запрацювати певний аналітичний центр технологій у цій сфері, який розроблятиме свою галузеву стратегію і шукатиме найкращі рішення й найкращих фахівців. Це буде формат think tank, тобто аналіз рішень, політик, іноземного досвіду, організація співпраці з компаніями, які працюють в Україні в цій сфері, допомога їм із контактами, аби вони, наприклад, могли потенційно щось експортувати до інших країн у межах побудови в Україні бренду технологічного лідера. Так, уже є декілька країн у світі, які використовують технологію сервісу «Дія». Уряд веде переговори з іншими країнами щодо цього.

Ми обговорювали, що, наприклад, у межах Центру досконалості освітніх технологій ми теж могли б проаналізувати, чи маємо рішення, які теж можемо поширювати як досвід у майбутньому, і що для цього потрібно. А з іншого боку — важливо розуміти, з якими ключовими проблемами в цій сфері ми стикаємося, який нам потрібен іноземний досвід, що допоможе вирішити ці проблеми.

Нова освітня платформа для українців за кордоном — як це допоможе їм здобути українську освіту?

— Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмічова анонсувала створення освітньої платформи для дітей, які навчаються за кордоном. Розкажіть, будь ласка, про це нововведення.

— Створення такої платформи планується відповідно до нового Закону «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо визнання результатів навчання, здобутих громадянами України за кордоном». Цю платформу буде створено для дітей, які зараховані до шкіл в інших країнах, але хочуть продовжувати навчання в українській школі або здобувати знання з українознавчого компонента освіти (мови, літератури, історії), якого не дає школа за кордоном.

От, наприклад, ви як батьки живете за кордоном і думаєте над тим, як зарахувати дитину до якоїсь школи в Україні. Ми хочемо зробити цей вибір зручнішим для вас. Вивести вам каталог шкіл, які такі послуги надають (це можуть бути й приватні, й комунальні, й державні школи), щоб ви могли обрати ту, яка вам підходить.

Наше стратегічне завдання — охопити взаємодією з українською системою освіти якомога більше дітей, які зараз живуть за кордоном. Нам важливо також зрозуміти, хто займається викладанням українознавчого компонента в інших країнах, і залучити ці освітні осередки до співпраці. Вони також будуть у переліку навчальних закладів, у яких можна вивчати українознавчий компонент.

Про майбутнє цифровізації освіти

Якими є перспективи цифровізації освіти в Україні?

Я думаю, що загалом ми живемо на самому початку цифровізації системи освіти і попереду у нас буде дуже багато нового. 

У найближчі роки  у всіх закладах освіти будуть освітні інформаційні системи, й серед них державна освітня система МРІЯ, пілотування якої вже завершується. Вже цього року вона активно запроваджуватиметься в тих школах, які досі не використовують жодного такого цифрового рішення. За допомогою цієї системи школи зможуть адмініструвати процеси. А для батьків і дітей створено застосунок, щоб вони бачили, що відбувається в закладі освіти, та могли спілкуватися з учителями. Згодом систему МРІЯ буде поширено на заклади дошкільної та позашкільної освіти. Це дозволить закладам освіти та управлінцям всіх рівнів отримувати систематизовані дані про те, що відбувається та аналізувати їх. 

  До того ж Всеукраїнська школа онлайн розвиватиметься як бібліотека цифрового контенту. Крім онлайн-курсів, тут з’являться підручники, електронні додатки, додаткові матеріали для школярів і вчителів. Також засобами платформи плануємо здійснювати експертизу підручників та всіх інших матеріалів. Для експертизи ми вже закладаємо використання штучного інтелекту. Це дозволить вийти на принципово новий рівень роботи з навчальними матеріалами, зробити перевірку більш об'єктивною, та реально порівнювати зміст підручників з нашими стандартами, науковими дослідженнями, ефективними підходами. В майбутньому, це зробить шкільний контент більш індивідуалізованим. Але це мабуть тема окремої великої розмови. 

Вкрай важлива дебюрократизація процесів у загальній середній освіті. Ми працюємо за двома основними напрямами: нормативним і технічним. Нормативний передбачає внесення змін до нормативно-правових актів, що регламентують документообіг і звітність у школах. Наша мета — максимально зменшити паперову роботу для вчителів, перевести більшість процесів у цифровий формат, позбавивши педагогів зайвої адміністративної роботи та вивільнивши більше часу для навчання дітей.

Технічний напрям реалізується через цифрові рішення. Одним із ключових інструментів стане система АІКОМ. Окрім того, ми продовжуємо цифровізацію інших адміністративних процесів та послуг у сфері освіти. Це ЄДЕБО (для онлайн-вступу до університетів, коледжів і профтехів, а також для електронного ліцензування закладів освіти), НМТ (для проведення національного мультипредметного тесту та інших форм оцінювання в цифровому форматі) та інші цифрові сервіси, що спрощують взаємодію учасників освітнього процесу.

Ще один важливий вектор — оновлення матеріально-технічної бази шкіл. У межах державної підтримки, зокрема субвенції «Нова українська школа», громади можуть закуповувати комп’ютерне та мультимедійне обладнання для закладів освіти, що сприятиме створенню сучасного навчального простору.

Ми також продовжуємо розвивати цифрові навички освітян. Це безперервний процес, адже технології постійно змінюються. Якщо раніше основний фокус був на методиках дистанційного та змішаного навчання, то сьогодні ми бачимо зростання запитів на навчання з використання штучного інтелекту в освіті, кібербезпеки, цифрової гігієни тощо.

Майбутнє освіти — за персоналізованим та інтерактивним навчанням. Це означає, що кожна дитина здобуватиме знання у зручному форматі, у власному темпі, з використанням найкращих світових практик. Цифрова трансформація уможливлює це — вона відкриває перед освітою нові горизонти, стирає бар’єри та створює умови, за яких якісне навчання доступне кожному, незалежно від місця проживання чи обставин. Ми рухаємося до освіти майбутнього — гнучкої та інтерактивної.

 

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Усі ми живемо всередині чорної діри: телескоп Джеймса Вебба натякнув на дику теорію
Фокус
2025-03-17T08:57:09Z
Процесори Intel Panther Lake затримуються до 2026 року — нова дорожня карта
ITC
2025-03-17T08:52:20Z
God of War випускає безплатне оновлення Ragnarök і класичні скіни Кратоса до 20-ї річниці
ITC
2025-03-17T08:46:55Z
Google Assistant остаточно замінять на Gemini
24tv
2025-03-17T08:33:31Z
В Японії випустили перші у світі натрій-іонні павербанки: вони морозостійкі та не вибухають
24tv
2025-03-17T07:45:04Z
Відбувається щось дивне: у центрі Чумацького Шляху темна матерія знищує сама себе
Фокус
2025-03-17T07:36:29Z
Користувачі Bluesky обговорюють плани щодо використання їхніх даних та навчання ШІ на їх публікаціях
InternetUA
2025-03-17T07:31:05Z
Китай готовий розкрити секрети надр Землі: новий корабель може пробурити найглибшу діру в океані
Фокус
2025-03-17T07:30:53Z
Салат на Великдень, який затьмарить будь-яку страву: шикарний рецепт із 5 інгредієнтів
GlavRed
2025-03-17T07:27:06Z
Ось 5 причин, чому розсада не проростає: виправити помилку дуже просто
24tv
2025-03-17T08:57:41Z
Насолода у горщику: болгарський гювеч – ви сьогодні ж виймете глиняний посуд
24tv
2025-03-17T08:45:47Z
Як тривога може стати вашим сильним союзником
360ua.news
2025-03-17T08:15:23Z
4 прикмети про гроші, які потрібно знати, щоб залучити фінансову удачу
24tv
2025-03-17T08:06:11Z
Весняна обрізка: які дерева та чагарники краще не чіпати, навіть якщо так зробили сусіди
Знай
2025-03-17T07:51:33Z
Як потрібно робити на кухні у 2025 році: трендові поради від дизайнерів
24tv
2025-03-17T07:42:44Z
Найкраща з усіх можливих: смажена картопля "по-сільському" – улюблений рецепт
24tv
2025-03-17T06:30:08Z
Раки – стирайте пил із минулого, Леви – вам дуже треба відпочити: гороскоп тижня для чоловіків
24tv
2025-03-17T04:57:28Z
Магія процвітання: замовляння для багатства та достатку, який одразу наповнить ваш гаманець купюрами
Знай
2025-03-17T04:51:25Z
Заради грошей одесит застрелив товариша та його бабусю
Украина Криминальная
2025-03-17T08:42:52Z
На Дніпропетровщині сталася моторошна аварія за участі бійців MMA
24tv
2025-03-17T08:42:17Z
У Вишневому сталася аварія з перекиданням маршрутки
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:18:26Z
В Україні засудили жінку за публікацію в Telegram розташування блокпостів
InternetUA
2025-03-17T07:58:29Z
Одещина знову була під атакою дронів: там зайнялася пожежа, є постраждалий
24tv
2025-03-17T07:57:01Z
Росія вдарила по Україні 174 дронами. Є пошкодження інфраструктури, виникли пожежі
Лига
2025-03-17T07:46:55Z
У Києві судитимуть чоловіка, який через конфлікт підпалив двері знайомої
Украина Криминальная
2025-03-17T07:27:33Z
На Харківщині внаслідок пожежі в будинку загинула родина з 10-річною дитиною
Комсомольская правда
2025-03-17T07:25:38Z
На Одещині росіяни пошкодили дитсадок, на Херсонщині – авто швидкої допомоги
Комсомольская правда
2025-03-17T07:22:40Z
Раньєрі: Я радий за Довбика, тому що для нього було важливо перервати свою засуху і показати таку гру
Football.ua
2025-03-17T08:46:18Z
Україна — Бельгія: прогноз букмекерів на матч Ліги націй
Football.ua
2025-03-17T08:28:47Z
Рома – Кальярі 1:0 Відео гола та огляд матчу Серії А
Football.ua
2025-03-17T08:22:35Z
Юна українська шпажистка здобула "золото" на Гран-прі, здолавши у фіналі олімпійську чемпіонку
24tv
2025-03-17T08:18:17Z
Гол Мессі та асист Альби допомогли Інтер Маямі обіграти Атланту
Football.ua
2025-03-17T08:04:26Z
"Я досі вбивця королів": чемпіон світу зробив сміливу заяву перед можливим реваншем проти Усика
24tv
2025-03-17T07:51:07Z
Лестер — Манчестер Юнайтед 0:3 Відео голів та огляд матчу АПЛ
Football.ua
2025-03-17T07:40:48Z
Ребров: В протистоянні проти Бельгії важливо не думати лише про першу гру
Football.ua
2025-03-17T07:25:40Z
Сімеоне: Це — максимум із того, що наразі є в Атлетіко
Football.ua
2025-03-17T07:22:32Z
Окупанти пошкодили інфраструктуру у 2 районах Дніпропетровщини: є проблеми зі світлом
24tv
2025-03-17T08:55:38Z
Зеленський присвоїв звання Героя України загиблому пілоту F-16 Олексію Месю
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:54:15Z
У Києві 18-23 березня відбудуться ярмарки: де можна купити недорогі продукти
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:51:09Z
Ситуація на фронті: що відбувається на Покровському та інших східних напрямках
24tv
2025-03-17T08:45:57Z
Минулої доби внаслідок обстрілів Харківщини постраждало п’ятеро громадян
Мій Харків
2025-03-17T08:31:01Z
РФ масовано обстріляла Сумську область: загинула жінка
ZN UA
2025-03-17T08:24:36Z
Росія атакувала 174 дронами, сили ППО збили 90 ворожих БпЛА
Комсомольская правда
2025-03-17T08:15:10Z
Відключення води у Львові 17 березня: мешканців попередили про аварійні роботи
Политека
2025-03-17T08:01:25Z
Синоптикиня повідомила, коли в Україну повернеться тепло
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T07:57:59Z
Ані Лорак одружилася з нащадком африканських шаманів: що відомо про нового обранця зрадниці
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:51:30Z
Продажі квитків на «Мікі 17» обвалились на 60% у другий вікенд — Warner Bros. планує цифровий реліз
ITC
2025-03-17T08:46:23Z
4 культові фільми на Netflix, які тримають в напрузі аж до фінальних титрів
24tv
2025-03-17T08:42:55Z
Мені п*здець, – Потап емоційно прокоментував чутки про розлучення з Каменських
24tv
2025-03-17T08:27:39Z
Не відпустять вас від екрану: 10 найкращих серіалів-трилерів
Вива
2025-03-17T08:12:34Z
Степан Гіга опублікував відео з концерту та потішив шанувальників
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:00:37Z
Павло Зібров шокував зізнанням, що брехав про свій вік: скільки насправді йому років
24tv
2025-03-17T07:15:36Z
"Збрехав я": Павло Зібров розкрив свою грандіозну брехню заради грошей
GlavRed
2025-03-17T06:27:37Z
Куди сходити у Києві протягом 17-23 березня: перелік культурних подій
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T06:03:24Z
Армія США випробовує українські далекобійні безпілотники
InternetUA
2025-03-17T08:46:21Z
Пенсія в Україні для УБД: скільки можуть отримати військові
Политека
2025-03-17T08:33:52Z
Росіяни на Херсонщині не задоволені темпами призову й вимагають посилити мобілізацію, – АТЕШ
24tv
2025-03-17T08:30:30Z
У США створили прототипи революційних літальних апаратів: що це за розробки
InternetUA
2025-03-17T08:28:54Z
"Цілий рік": Дмитро Комаров зробив важливу заяву
GlavRed
2025-03-17T08:27:12Z
Ці 5 фактів про День Святого Патрика змінять ваше уявлення про свято
24tv
2025-03-17T08:21:48Z
Росія відновила польоти літаків дальньої розвідки А-50У після втрати двох машин
Фокус
2025-03-17T08:21:46Z
Навчання європейських військових буде для ЗСУ основною діяльністю після закінчення війни — захисник "Каспер"
ZN UA
2025-03-17T08:19:18Z
"Там суцільний треш": у сервісних центрах МВС прикормлений банк дере зайві комісії
Знай
2025-03-17T08:12:01Z
Провінції Канади потерпають від спалаху небезпечної інфекційної хвороби
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:45:17Z
Сезон черемші. Зміцнює імунітет, заміняє аптечні вітаміни, вважається суперфудом
Комсомольская правда
2025-03-17T08:04:25Z
Як куріння під час вагітності впливає на здоров’я майбутніх синів: нове дослідження
24tv
2025-03-17T07:09:30Z
Магнітна буря 17 березня: яка її потужність
TSN
2025-03-17T07:06:10Z
Щоденне вживання кави може знизити ризик розвитку раку
Portaltele
2025-03-17T05:07:31Z
Глава МОЗ США пропонує захищатися від кору материнським молоком
1News
2025-03-17T03:39:11Z
Звичка, яка збільшує ризики серцево-судинних захворювань
24tv
2025-03-16T21:36:46Z
Вчені виявили фрукт, який може знизити ризик депресії
TSN
2025-03-16T21:21:09Z
Різкі зміни ваги вбивають
360ua.news
2025-03-16T20:15:55Z
Тарас Качка: Є інтрига – чи продовжить ЄС автономні торговельні заходи для агропродукції України?
Agravery
2025-03-17T08:51:56Z
У Львівському аеропорті озвучили терміни ймовірного відкриття
24tv
2025-03-17T08:36:29Z
Завалить урожаєм: чим підживити малину навесні
GlavRed
2025-03-17T08:27:05Z
1 долар – тисячі місцевих банкнот: яка валюта світу найдешевша
24tv
2025-03-17T08:27:00Z
Енергетичне партнерство: Євросоюз готовий до розширення імпорту біометану з України
Хвиля
2025-03-17T08:15:51Z
На українських ринках ростуть ціни на помідори: яка причина
24tv
2025-03-17T08:06:36Z
Доходи українських банків за рік суттєво зросли: топ-10
ГЛАВКОМ NET
2025-03-17T08:04:15Z
Китай випереджає США в гонитві зя ядерний синтез, що дасть повне енергозабезпечення розвитку ШІ
InternetUA
2025-03-17T08:01:14Z
Як підвищити прибутковість агропідприємства та оптимізувати витрати?
AgroPortal
2025-03-17T08:00:28Z
Через золото: з електричних суперкарів почали красти логотипи
AutoGeek
2025-03-17T08:06:04Z
Тепер і електричний: дебютував абсолютно новий Mercedes-Benz CLA
ЗаРулем
2025-03-17T08:03:03Z
У Києві з’явилася нова експозиція старовинних авто
Топ Жир
2025-03-17T07:45:33Z
Турецькі розробники представили перший вітчизняний безпілотний гелікоптер Alpin
InternetUA
2025-03-17T07:40:08Z
В Україні обрали 10 фіналістів акції “Автомобіль року в Україні 2025”
AutoGeek
2025-03-17T07:09:14Z
Жеребець-виробник: японці зібрали унікальний спорткар з Nissan, Maserati та Porsche
Знай
2025-03-16T20:51:33Z
Українець зібрав електрокабріолет у стилі Austin Healey
360ua.news
2025-03-16T19:24:37Z
Знаковому автомобілю Fiat виповнилося 75 років
AutoCentre
2025-03-16T18:07:57Z
Обдеруть як липку: механік назвав одну річ, яку не можна говорити у майстерні
24tv
2025-03-16T15:00:55Z
В Угорщині заявили про небажання підтримати новий пакет допомоги Україні від ЄС
ZN UA
2025-03-17T08:58:03Z
Примус РФ до перемир'я: Сибіга назвав головні важелі США
GlavRed
2025-03-17T08:54:54Z
Антимонопольний комітет Туреччини розпочав розслідування щодо Netflix, Disney та Amazon
Детектор М
2025-03-17T08:49:37Z
Ілон Маск проти Трампа? Tesla та SpaceX скаржаться на мита
ITC
2025-03-17T08:46:17Z
Президент чи нянька: у мережі завірусилися нові кадри Трампа із сином Маска
24tv
2025-03-17T08:45:32Z
Сибіга про участь ООН та ОБСЄ у моніторингу перемир'я: Був негативний досвід, треба обговорювати
Лига
2025-03-17T08:42:27Z
Рубіо розповів про плани "А" і "Б" щодо завершення війни в Україні
Комсомольская правда
2025-03-17T08:42:07Z
Рубіо: після запровадження мит США можуть укласти торгівельні угоди з країнами
Европейская правда
2025-03-17T08:42:03Z
Глава МЗС Литви назвав 5 елементів, без яких неможливий справедливий мир для України
Европейская правда
2025-03-17T08:40:13Z