"Путін тягне час": Times про те, чи закінчить диктатор війну

За інформацією аналітика видання, багато російських чиновників вважають, що кінцеву мету Путіна – встановлення повної гегемонії над Києвом – найкраще досягти політичними засобами.

Зіткнувшись з пропозицією 30-денного припинення вогню в Україні, Володимир Путін робить те, що вміє найкраще – тягне час.

Про це пише британський політолог Марк Галеотті у статті для The Times.

Цей підхід не демонструє, що Путін не серйозно ставиться до миру. Натомість це підкреслює те, що, незважаючи на всю його публічну публічну персону, Путіну незручно приймати жорсткі рішення, особливо коли він змушений швидко реагувати.

"Від розв'язання питання про те, як впоратися з убивством опозиційного політика Бориса Нємцова, скоєним 2015 року на замовлення лідера Чечні Рамзана Кадирова, до розв'язання дилем COVID, коли немає простих відповідей, Путін намагається ухилитися або відтягнути рішення", – зазначає Галеотті в своїй статті.

Незважаючи на те, що американсько-українська пропозиція про припинення вогню насправді є лише засобом відкрити простір для попередніх мирних переговорів – по суті, розмови про переговори є великими ставками для Путіна.

Відмова від пропозиції про припинення вогню може викликати негативну реакцію з боку США. З іншого боку, прийняття пропозиції може призвести до протесту ультранаціоналістів у Росії, які обурюються будь-якими поступками. За словами аналітика, крайніх націоналістів у Росії небагато, але вони мають непропорційний політичний вплив і налаштовані радикалізувати ветеранів так званої "СВО", кажучи їм, що вони "отримали ножа в спину".

Як каже оглядач, Путіну потрібно достатньо часу, щоб зрозуміти нову ситуацію.

Експерт The Times припускає, що Путін не обов'язково виступає проти будь-якої угоди. Останніми тижнями, наприклад, диктатор був готовий зробити те, чому раніше опирався: відволікти сили з фронту на Донбасі до бойових дій на Курщині, дозволивши українцям здійснити деякі обмежені контратаки на сході. Це означає, що він передбачає припинення вогню і хоче бути абсолютно впевненим, що жодна російська територія не залишиться окупованою, коли бої припиняться і лінії фронту будуть заморожені.

Перемир'я дозволило б Україні перегрупуватися та переозброїтися, але воно дало б такий самий шанс Росії. У той час як Москва стверджує, що українці виграють найбільше, оборонний аналітик у Києві оцінив, що українцям заважає "брак живої сили, тоді як росіяни можуть ротувати свої сили, а також використовувати паузу, щоб перенаправити їх, щоб відновити ініціативу на Донбасі".

Прийняття 30-денної угоди ні до чого не зобов’яже Путіна – знову ж таки, переговори можуть бути збиті тисячею придирок – але це зменшить можливість того, що Трамп стане вважати його, а не президента Зеленського, головною перешкодою для миру, каже Марк Галеотті.

Політичні засоби підкорення України

За інформацією аналітика, багато російських чиновників вважають, що кінцеву мету Путіна – встановлення повної гегемонії над Києвом – найкраще досягти політичними засобами. Повне військове завоювання України зараз немислиме. Однак, як сказав один інсайдер російського міністерства закордонних справ, "як тільки війна закінчиться і українці вимагатимуть все більшої допомоги на відновлення та швидкого вступу до Європейського Союзу, тоді Європа втомиться від своїх "героїчних друзів".

"Однак чи буде Путін надто нервовим, щоб зробити наступний крок і розпочати переговори? Його армії просуваються вперед, хоч і з величезними втратами, і хоча технократи в його уряді попереджають про зростаючу економічну шкоду, спричинену поєднанням санкцій, інфляції та надмірних витрат на оборону, він схильний применшувати значення економіки", – пише експерт.

Пряники та батоги Трампа

Досі Трамп концентрувався на тому, щоб змусити українців, як він вважає, підкоритися, розмахуючи при цьому пряниками, такими як потенційне ослаблення санкцій проти Росії. Однак у Москві є серйозні побоювання, що незабаром він може застосувати батіг.

В оточенні Путіна пам'ятають, що у свій перший президентський термін Трамп зайняв жорсткішу лінію щодо Кремля, ніж Обама (у тому числі відправив в Україну протитанкову зброю Javelin і атакував союзника Росії Асада в Сирії крилатими ракетами).

Занепокоєння викликає не так посилення економічних санкцій, як попередження Трампа про те, що він "рішуче розглядає" нові заходи доти, доки не буде досягнуто згоди про припинення вогню та остаточного миру. На практиці можливості для ескалації без заподіяння невідповідних збитків західним економікам невеликі.

Разом проти Європи

Швидше, ризик полягає в тому, що буде втрачено історичне вікно можливостей для формування нового союзу з Вашингтоном проти Європи. Трамп, як відомо, вважає, що "Європейський союз був створений для того, щоб зіпсувати життя США", і зараз залучений до торгової війни з цим блоком. Тим часом Москва зображує європейців як розпалювачів війни, які прагнуть витрачати життя українців лише для того, щоб зашкодити Росії.

З точки зору Кремля, останні події наголошують на слабкості Європи. "Коаліція охочих" Стармера не сприймається всерйоз, оскільки передбачуване розміщення миротворців чи спостерігачів за припиненням вогню залежатиме від згоди Росії на угоду, яка першою припинить бойові дії, та від підтримки США, що фактично надає право вето і Вашингтону, і Москві.

Один високопоставлений європейський військовий, який раніше був налаштований дуже оптимістично щодо потенційної ролі в конфлікті, тепер звучить набагато стриманіше:

"Теоретично ідея чудова", — зітхає він, — "але чим більше ми дивимося на практичні аспекти, тим більше здається, що Європі ще багато років до того, щоб мати необхідний потенціал і авторитет.

Опрацювання варіантів

При всьому своєму абсолютному контролі над Росією Путін політично обережний. Тому, наслідуючи звичну тактику, Кремль використовує російські ЗМІ для вивчення думки громадськості та еліти з приводу різних варіантів.

Але це працює в обох напрямках. Відчуваючи, що Путін не визначився, різні інтереси у свою чергу використовують суспільні дебати, щоб вплинути на нього. У міру того, як оточення президента звужується, а ланцюжок наближених, що контролюють доступ до нього, стає все більш непроникним, одним із кращих та останніх способів дістатися до нього стає щоденний дайджест преси.

Ультранаціоналістичний телеканал "Царгород", наприклад, представляє будь-яку паузу в бойових діях як зраду і стверджує, що "має бути лише один варіант мирного договору — на тих умовах, які Путін давно висунув".

Тим часом у діловій пресі мусуються потенційні вигоди від зняття санкцій та повернення іноземних компаній на російський ринок.

Путін наполягає на більшому

За словами Галеотті, це класичний гамбіт Москви — уповільнювати чи зводити нанівець переговори, чіпляючись до кожного пункту. Дипломати Путіна точно знають, як на практиці відкинути перемир'я, при цьому вдаючи, що вони віддані створенню непорушної угоди.

Однак якщо російський диктатор вирішить прийняти американсько-українську пропозицію, то, намагаючись додати умови, Путін також сподівається сформувати майбутні очікування. За словами одного британського дипломата, "будь-які поступки зараз, наприклад, обмеження постачання зброї в Україну, Кремль просто привласнює, а потім вимагатиме більшого, коли справа дійде до мирних переговорів".

Диктатор все ще зволікає

Не відкидаючи відразу угоду про припинення вогню та вживаючи символічних заходів, таких як згода на прохання Трампа пощадити життя українських військ, нібито оточених під час Курської операції, Путін виграє час. Не бажаючи, щоб його асоціювали з невдачею, він буде сповнений рішучості витіснити Україну з Росії до того, як буде досягнуто будь-якої угоди.

Але його поява минулого тижня у Курській області у військовій формі (досить незручне) показує, наскільки він упевнений у тому, що ця частина процесу майже завершена. Потім настане час ухвалення рішень.

Навіть у Москві ніхто до ладу не знає, що він у результаті зробить. Є побоювання, що його паралізують ризики з обох боків.

Експерт припускає, що Білий дім навряд чи довго терпітиме зволікання диктатора. Як сказав у суботу вранці один із політичних оглядачів-ветеранів:

"Ми всі зараз живемо в прискорений час Трампа, і чим довше Путін тягне час, тим більша ймовірність того, що він упустить можливість. Він зробив паузу. Одному Богу відомо, що тоді станеться".

Раніше Володимир Зеленський закликав США не піддаватися на спроби Росії затягнути початок перемир’я.

• Україна фактично змирилась із замороженням нинішньої лінії фронту – Іndependent
• Миротворці в Україні: скільки військових відправлять західні країни – Стармер
• Путін ще не вирішив, як продовжувати війну проти України: Клімкін сказав, які у диктатора варіанти