Рецензія на фільм «Електричний штат» / The Electric State

14 березня на платформі Netflix прем’єрувався науково-фантастичний пригодницький мегаблокбастер «Електричний штат», сюжет якого заснований на однойменному графічному романі Саймона Столенхага 2018 року. Оскільки в режисерське крісло вмостилися брати Руссо, які працювали над супервидовищними «Месниками», а бюджет стрічки сягнув вражаючих $320 млн, принаймні з візуальної точки зору проєкт виглядав багатообіцяльно. Втім, критики дружно знищили новинку, в той час, як початкова реакція глядачів виявилася куди більш прихильною. Хто ж з двох сторін цього одвічного кінобатлу має рацію — пропонуємо розібратися в огляді нижче.

Плюси:

класні дороговартісні спецефекти; фінальний акт чудово пожвавлює дійство і дозволяє майже не жалкувати про витрачений час; нехай поверхнева, але все ж присутня тут драматична складова пішла на користь;

Мінуси:

комусь точно не сподобається, що кіно надто дитяче; суцільно шаблонне і перенасичене слабеньким гумором оповідання; цікавих персонажів, навіть серед роботів, які виглядають здебільшого дивно і безглуздо, просто немає;

6/10

Оцінка
ITC.ua

«Електричний штат» / The Electric State

Жанр науково-фантастичний пригодницький екшн
Режисери Ентоні Руссо, Джо Руссо
У ролях Міллі Боббі Браун, Кріс Пратт, Джонатан Ке Кван, Стенлі Туччі, Вуді Норман, Джейсон Александер, Мартін Клебба, Джанкарло Еспозіто
Ролі озвучили: Вуді Гаррельсон, Ентоні Макі, Браян Кокс, Дженні Слейт, Алан Тьюдік, Генк Азарія, Колман Домінго, Біллі Гарделл
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Альтернативні 90-ті. Людство скинуло усю непривабливу рутину на роботів — ті безперервно гарують перукарями, офіціантами, мерчендайзерами, поштарями, чорноробами і ще бозна-ким. Та одного разу металевим рабам уривається терпець, і вони, як неважко здогадатися, влаштовують повстання машин. З екранів телевізорів лунають тривожні новини, Білл Клінтон рішуче налаштований дати відсіч оскаженілим бляшанкам, невідворотно наближається війна.

Через два роки від початку конфлікту вирішальну роль відіграє винахідник Ітан Скейт. Його новітня технологія дозволила з’єднати людський розум з механізованими тілами дроїдів, змінивши хід війни на користь людства. Тепер нищити ворогів можна віддалено, не виходячи з дому, без людських втрат. У підсумку це допомогло придушити опір повсталих, і лідеру ботів Містеру Арахісу довелося підписати акт про капітуляцію.

Тим часом юна Мішель, яка внаслідок трагічної автотрощі втратила усю родину, зустрічає незнаймого робота, який по-бамблбівськи натужно стверджує, що у ньому знаходиться розум її загиблого молодшого брата Крістофера, а сам хлопець насправді живий. Тож дівчина кидається на пошуки родича, заручившись підтримкою малоймовірного союзника — колишнього ̶В̶а̶р̶т̶о̶в̶о̶г̶о̶ ̶Г̶а̶л̶а̶к̶т̶и̶к̶и̶ військового, а нині контрабандиста Джона Д. Кітса.

Після масштабних марвелівських баталій і доленосних клацань пальцями справи у братів Руссо пішли не те щоб гладенько, що підтверджує і їхнє повернення в Marvel, можливо, в майбутньому корисне для обох сторін. А поки кінороби перекочували на стримінг і на початках навіть збавили епічні блокбастерні оберти. Але жоден з подальших проєктів не можна назвати вражаючим.

Спецпроєкти

Кримінальна драма «Загублене серце» (2021) з Томом Голландом, яку транслював Apple TV+, мала своїх прихильників, однак сьогодні про неї мало хто згадає. А 200-мільйонний бойовик «Сіра людина» (2022) з Раяном Гослінгом та Крісом Евансом, котрий прем’єрувався вже на Netflix, пропонував нехай дорогий, але механістичний бездушний екшн, що позбавляв простору для емоцій як тамтешніх зіркових виконавців, так і глядача.

Напевно, зваживши на цей фактор, брати-режисери та сценаристи Крістофер Маркус та Стівен Макфілі, які також працювали над «Сірою людиною», спробували наділити «Електричний штат» хоч якоюсь душею, не дивлячись на вагому присутність роботів. І це без іронії можна вважати кроком вперед.

Та не варто сильно сподіватися: з сюжетного погляду це і досі шаблонне, слабеньке кіно, яке вмить вивітрюється з голови. Власне, декого воно може засмутити через його відверту дитячість, тож якщо хтось раптом очікував похмурого фантастичного сетингу з понівеченими металевими гігантами на дальньому плані — того неминуче очікує розчарування. Руссо аж зі шкіри пнуться, щоб зробити абсолютно безпечне, безневинне сімейне кіно з обов’язковим перегином у легковажність та крінжовий гумор.

З іншого боку те, з яким завзяттям англомовні критики рознесли фільм, і ті жалюгідні 19% на Rotten Tomatoes аж ніяк не хочеться називати заслуженими. Так, притомну історію чи похмуре, більш доросле її бачення сюди не завезли. Так, під час першої половини не гріх й заснути. Так, роботи дивні. Так, Кріс Пратт вчергове видає партію напівклоунського Зоряного Лорда, а Міллі Боббі Браун — ще та драматична акторка. І так, в загальному це нісенітниця, над якою добряче порегочуть шанувальники торішнього «Марс-Експресу».

До речі, з цього випливає цікавий нюанс — у наші парадоксальні часи науково-фантастичний мультфільм здатен бути куди більш дорослим і багатошаровим, ніж тематично близьке кіно з живими виконавцями.

Та навіть за таких умов «Електричний штат» може претендувати на один перегляд. Все-таки фінальний акт виглядає більш-менш захопливо, не кажучи вже про якісний CGI. А вищезгадане намагання авторів піддати драматизму дійсно йде на користь.

Особливо актуальною новинка буде для тих, хто прагне не заморочуватися і шукає легкого сімейного дозвілля біля екрана у вихідний день. Суб’єктивно від себе: краще в комфорті подивитися цей фільм вдома, ніж тягнутися в кіно на абсолютно провальний «У Загублених землях». А щоб перегляд був приємнішим, не забудьте запастися гарним пивом.

Спецпроєкти

Коротше, з натяжкою на свої скромні 3 з 5, або відповідно до шкали ITC, 6 з 10 нове творіння братів Руссо напрацьовує. Головне перед переглядом мати на увазі, що це заруба для найменшеньких, бо хіба могло бути інакше у фільмі, де фігурує персонаж на ім’я Містер Арахіс.

Висновок:

«Електричний штат» на папері виглядав багатообіцяльним високобюджетним блокбастером від режисерів «Месників», а на ділі — звичайна розважальна нісенітниця з мультяшними персонажами на один перегляд.