Рецензія на фільм «Операція “Чорний кейс”» / Black Bag

З 13 березня в кінотеатрах розпочався показ шпигунського трилера «Операція “Чорний кейс”» з зірковими Кейт Бланшетт та Майклом Фассбендером у головних ролях. Самі тільки імена виконавців, а також режисура Стівена Содерберга змушують звернути увагу на новинку та сподіватися на гарне кіно. Чи є воно таким насправді — розбираємося в огляді нижче.

«Операція “Чорний кейс”» / Black Bag

Жанр шпигунський трилер
Режисер Стівен Содерберг
У ролях Кейт Бланшетт, Майкл Фассбендер, Маріса Абела, Реге-Жан Пейдж, Наомі Гарріс, Том Берк, Ґустаф Скашгорд, Пірс Броснан
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Агент британської розвідки Джордж Вудхауз отримує від колеги список ймовірних зрадників, адже хтось з управління викрав небезпечний макгафін під назвою Severus, який ризикує потрапити не в ті руки та наробити чимало лиха. Серед підозрюваних знаходиться й дружина та за сумісництвом колега Джорджа Кетрін, котра якраз має відправитися у якесь відрядження. Яке саме — ніхто не скаже, навіть власному чоловіку, а натомість у відповідь отримає лише кодове «чорний кейс», що означає абсолютну секретність місії. Ну, хоч не «якщо я розповім, тебе доведеться убити» — і вже добре.

У зв’язку з обставинами, що склалися, Вудхауз закидає вудки у потрібних напрямах, щоб виявити крота. Та в цій історії є одна заковика принаймні якщо вірити словам агента — він безмежно кохає свою дружину і готовий заради неї навіть на вбивство. Вона, здається, відповідає взаємністю. Тож як вчинить головний герой, якщо зрадницею все ж таки виявиться його благовірна?

У своєму новому фільмі Стівен Содерберг наочно демонструє, навіть десь з іронією, що професія шпигуна має чимало тонкощів і вельми далека від пригод бондівського штибу, з усіма тими, не при Пірсі Броснані буде сказано, крутими автівками, пафосним «збовтати, але не змішувати» та розкішними красунями, готовими стрибнути у ліжко за першої нагоди. А як щодо погляду на цю роботу з позиції поєднання з особистим життям? А якщо в подружжі шпигуни — обоє? Як тоді жити у шлюбі, в умовах безперервного дотримання постулату «довіряй, але перевіряй»?

Так і не скажеш, що Содерберг та сценарист Девід Кепп, для яких це вже третій спільний проєкт за останні три роки, викрутили шпигунську інтригу на максимум, тобто настільки, щоб у глядача аж відвисла щелепа. Та й цілі такої перед собою вони явно не ставили. Скоріше, це виглядає як можливість повправлятися у нині трендовому жанрі, виконана на автопілоті, багатющому кіноробському досвіді. Але в тому-то і витівка, що жанрове обрамлення тут другорядне і в певному сенсі оманливе.

Зрештою, тут не так вже й важливо, що там було викрадено та хто у підсумку виявиться тим клятим зрадником. Куди цікавіше авторам копирсатися у взаємодії дійових осіб, спостерігати за їхньою поведінкою в обставинах, що склалися, і тим, наскільки вони довіряють одне одному, що говорять і як ставляться до сказаного. Промовистою виглядає чудова сцена званої вечері (перша з двох, хоча й фінальна доволі ефектна), коли колеги шпигунського подружжя заходять до них у гості, і через певні дії персонажа Фассбендера їхній вечір перестає бути томливим.

Майкл Фассбендер ніби перекочував сюди зі свого попереднього шпигунського трилера «Агентство», адже його діяльність знову далека від динамічних польових завдань і обмежується задушливим офісним простором та стінами власного будинку (з рідкісними вилазками на риболовлю). До речі, шоу від Paramount+ with Showtime також торкалося теми особистого життя крізь призму професії секретного агента: там, якщо згадати, головний герой був розлучений, а його стосунки з донькою-підлітком лишали бажати кращого. Ну і коханню в горнилі шпигунства було приділено чимало уваги.

Як і в «Агентстві», у фільмі є психологиня, а також керівник управління — там ним був сивочолий Річард Гір, тут на посту не менш поважний ветеран Пірс Броснан. Неможливо не відзначити й прекрасну Кейт Бланшетт, яка в усіх сенсах блищить на екрані, а її участь у дурнуватому «Бордерлендз» нині можна вважати тимчасовим помутнінням. Виконавці другорядних ролей теж знаходяться на своїх місцях — дорікати комусь за банальне відбування номера не вийде.

«Операція “Чорний кейс”» заслуговує на увагу як мінімум через участь у ньому Майкла Фассбендера та Кейт Бланшетт, які видають цікаву пару закоханих шпигунів. Стрічка вельми далека від легковажного екшену й подружнього антагонізму у дусі «Містера і місис Сміт» з Бредом Піттом та Анджеліною Джолі, що в цьому випадку точно не є проблемою. І це значно краще за примітивну жувальну гумку на кшталт шпигунського безглуздя «Чорні голуби».