«Тепер свобода слова - це гріх». Медійники - про закриття «Голосу Америки» та «Радіо Свобода»

14 березня президент США Дональд Трамппідписав указ щодо скорочення функцій та кількості співробітників семи федеральних агентств, зокрема Агентства США з глобальних медіа (USAGM), яке керує «Радіо Свобода» та «Голосом Америки».

Наступного дня стало відомо, що співробітникам «Голосу Америки» надійшов лист про те, що їх відправлено вадміністративну відпустку. Внаслідок цього всі постійні співробітники, включаючи керівників агентства, повинні були негайно припинити роботу. В «Радіо Свобода» отримали лист вже безпосередньо проприпинення фінансування.

Чимало українських медійників засуджують рішення адміністрації Трампа. У своїх дописах в соцмережах вони висловлюють підтримку журналістам та згадують важливість цих медіа для України від радянських часів до сьогодення.

На припинення фінансування відреагувала директорка Української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч. У своєму дописі на фейсбуці вона зазначила, що інформацію Української служби «Радіо Свобода» на різних платформах щотижня споживають 25% українців.

Керівниця «Голосу Америки» в Східній Європі Мирослава Гонгадзе у відповідь на рішення адміністрації Трампа опублікувала вірш Ліни Костенко. Під цим дописом вже чимало людей написали слова підтримки та вдячності. 

Шефредакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова підтримала працівників цих медіа, які 70 років були не лише «мʼякою силою» США, а й в багатьох країнах, зокрема і в Україні, взірцем обʼєктивності та дотримання журналістських стандартів.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк висловила підтримку журналістам «Радіо Свобода» та додала, що це медіа задавало планку якісної журналістики по всьому світу. На її думку, це рішення негативно вдарить і по США, і по стійкості демократії по всьому світу. 

Головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва написала, що 15 березня, день, коли стало відомо про закриття «Радіо Свободи» та «Голосу Америки», став чорним для свободи слова в Штатах, знеціненням Першої поправки до Конституції США:  «Це точка відліку нових, карколомних подій в десятках країн світу. Це катастрофічне за своїми масштабами рішення, яке матиме довгострокові перспективи для демократії у світі, для засадничих прав людини, для свобод».

Щодо новин з Білого дому висловились і самі журналісти цих медіа. 

За словами ведучої «Радіо Свобода» Власти Лазур, припинення діяльності цих медіа в Україні означало б, що державі інституції міцні, загроз авторитаризму немає, а свободі преси більше нічого не загрожує, адже у демократичних державах вони не потрібні.

Вона додала, що падіння «Радіо Свобода» в Україні стало б не лише великим  подарунком для російської пропаганди, але й для всіх тих, хто з власних політичних чи особистих мотивів душить та обмежує вільну пресу, прикриваючись війною і не лише нею.

Ведуча телеканалу «Настоящее время», створеного «Радіо Свобода» за участі «Голосу Америки», Ірина Ромалійська написала, що «Радіо Свобода» більше 70 років стояло на захисті журналістики та демократії. Зазвичай мадіа мали двопартійну підтримку, адже це голоси правди в регіонах, де правда часто не доступна, каже журналістка. Також вона додала, що «Радіо Свобода» має свою аудиторію в 23 країнах, зокрема в таких як Росія, Білорусь, Іран, Афганістан, Пакистан, в Україні, країнах Центральної Азії та Кавказу.

Ведучий «Голосу Америки» Остап Яриш, який минулого тижня потрапив під скороченнячерез політику DOGE, написав у фейсбуці, що практично всі знайомі йому працівники з різних відділів і мовних служб, отримали емейли про вимушену відпустку. Цим рішенням припинилося мовлення 49 мовами по всьому світу. «Коли і в якому вигляді вона відновиться (і чи відновиться), поки неясно», - додав журналіст.

Редакторка проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» Кіра Толстякова опублікувала одне з перших фото, яке зробила, прийшовши на Радіо Свобода. «Ми ще не ставимо крапку, ми продовжуємо працювати», - написала журналістка.

Журналістка проєкту «Схеми» від «Радіо Свобода» Валерія Єгошина теж опублікувала своє фото з часів, коли тільки долучилася до команди «Схем», та процитувала президента «Радіо Свобода» Стівена Капуса, який сказав, що автократи святкуватимуть падіння «Радіо Свобода» і що це зробить Америку слабшою.

Слова підтримки пишуть і колеги з інших медіа, незалежні журналісти та громадські діячі. Деякі з них колись працювали в одній з редакцій.

Керівниця програм Центру досліджень визвольного руху та колишня авторка статей «Радіо Свобода» Ярина Ясиневич подякувала журналістам та менеджменту обох медіа за працю, дотримання стандартів та обстоювання цінностей демократії, свободи та вільного волевиявлення. 

Публіцист, військовослужбовець та колишній журналіст «Радіо Свобода» Павло Казарін написав, що «Радіо Свобода» працює лише там, де є проблеми із демократією. «Я сподівався, що “Радіо Свободу” закриють, бо ми впоралися. Її закрили, бо не впоралися США», - написав він. 

Журналістка та комунікаційниця Ольга Комарова, яка теж у свій час працювала на «Радіо Свобода», написала, що новини про припинення фінансування викликають обурення, розпач і здивування. «Сил колегам! Ваша робота надважлива! Сподіваюсь на скасування цього рішення і відновлення фінансування, бо не хочеться бачити радісні пики ворогів як ззовні, так і зсередини», - зазначила Ольга Комарова та опублікувала своє стару прескарту «Свободи». 

Керівник відділу розслідувань «Української правди» Михайло Ткач теж публікувався у «Радіо Свобода». Він написав, що в багатьох країнах пострадянського простору редакція «Радіо Свобода» часто була єдиною незалежною редакцією, яка заважала Росії перетворити місцевий уряд «на корумпований васалітет», пише Ткач.

«Торік російська влада оголосила діяльність “Радіо Свобода” небажаною, а зараз те саме зробив президент США. Очікувати, що диктатор буде конфліктувати з диктатором через те, що той диктатор - марна справа», -  вважає Ткач.

Політична оглядачка Radio NV Юлія Забєліна написала, що той, хто думає, що журналісти не потрібні, швидко опиняється на задвірках історії.

Журналістка Анна Калюжна зазначає, що «Радіо Свобода» є одним з «найадекватніших медіа в країні та одним з найвільніших медіа світу».

Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу та ведучий Українського радіо Сергій Стуканов вважає наочним прикладом шкоди від рішення Білого дому закриття білоруської редакції «Радіо Свобода». Він пише, що у таких країнах як Білорусь, «Голос Америки» й «Радіо Свобода» впродовж десятирічь були джерелом вільного слова й натхнення. Тепер навпаки - піднесеними та окриленими почуваються всі  диктатори й претенденти в диктатори.

Телеведучий «Еспресо» Андрій Смолій написав, що в Україні «Радіо Свобода» і «Голос Америки» були майданчиками донесення верифікованої інформації в ті часи, коли було важко. А цим рішенням, на думку Смолія, Трамп «стріляє в ногу» не лише демократії в усьому світі, а перш за все самим США.

Медіатренер та медіаконсультант, член ради директорів GIJN Олег Хоменок висловився дуже лаконічно: «Перший крок до диктатури - заглушення медіа». 

Небагатослівним був і публіцист Леонід Швець.

Виконавча директора Лабораторії журналістики суспільного інтересу Наталя Гуменюк написала слова підтримки колегам: «Це все страшно несправедливо, шкідливо. Але медійникам важливо памʼятати, що вашу роботу перекреслити неможливо».

Консультант з цифрових технологій Віталій Мороз назвав Трампа невігласом і зазначив, що відновити команди, які за останні 10 років набули професійності, буде неймовірно складно, адже фахівці не будуть чекати переобрання нового «адекватного президента». «В Україні призупинять роботу й Схеми як підрозділ Радіо Свободи, значить, розслідувальна журналістика теж під ударом. Залишаюся оптимістичним – хочеться вірити, що фахівці знайдуть своє місце в інших проєктах», - написав Віталій Мороз. 

Деякі медійники підкреслили важливий внесок «Радіо Свобода» та «Голосу Америки» не лише у сьогоднішніх демократичних процесах в Україні, а й у часи Радянського Союзу. 

Віталій Портніков написав, що будь-який удар по «Радіо Свобода»/ «Радіо Вільна Європа» є нічим іншим, як зрадою демократії. Це така ж сама зрада, як і спроба Дональда Трампа припинити допомогу Україні й надати Володимиру Путіну можливість безкарно розстрілювати мирних українців. Також він висловив подяку журналістам «Голосу Америки»: «Саме програми української служби цієї радіостанції в мої шкільні роки допомогли мені, хлопцю з русифікованого міста, памʼятати, що я живу в Україні, долучатися до нецензурованої української культури й мови».

Народний депутат та член Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький теж згадав, як зростав у радянські часи на програмах «Голосу Америки» та «Радіо Свободи». Він зазначив, що вже під час війни в Україні, ці редакації  надихали армію і суспільство захищати наші вольності, які самі створювали. Окрім того, без цих медіа Україні буде важче провести демократичні вибори, каже Княжицький. 

Щоправда, є і інші думки: політичний аналітик Вадим Денисенко вважає, що окрім того, що журналісти втратять роботу, закриття «Радіо Свобода» ні на що вплине. На його думку, це медіа було створено в часи Холодної війни і його головною задачею був підрив Радянського Союзу, а потім стало просто якісним медіа. Проте, колективному Заходу треба було б розвивати сучасні інструменти, які були б ефективними в інформаційній війні на території Росії, такі як тік-ток, телеграм та дослідження. 

Схожої думки і журналіст та військовий Дмитро Крапивенко. Він написав, що ці медіа замислювалися як інструменти ідеологічної боротьби, як пропагандистські проєкти у роки Холодної війни і свою історичну місію вони виконали у 1991 році.

«У нинішніх умовах та ще й з огляду на "нову немолоду команду Трампа", звісно ж, ані "Свобода", ані "Голос" не можуть вести ідеологічну боротьбу. Повалення Росії не є пріоритетом сучасних США, та й Європи теж. Тому й подібні проєкти стають атавізмом», - вважає журналіст.

Однак журналіст та громадський діяч Тарас Шамайда зазначив, що «ті, хто жив у свідомому віці в СРСР, пам'ятають, наскільки важливим був цей голос правди посеред тотальної брехні імперії зла». За його словами, те, з чим Москва, Пекін і решта столиць світового зла не могли впоратися 80 років, зруйновано Трампом за один день, за що він заслуговує на звання героя Росії. 

Головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко теж пише про радість, яку напевне відчувають диктаторои по всьому світу. Але оптимістично нагадує, що цінець старого світу - це не кінець життя. 

Колаж: Ірина Семенюта