Трамп закриває ЗМІ за критику, 12 вимог Орбана до ЄС, мегапротест у Сербії: все за вихідні

У Європі вважають, що Путін обрав "тактику затягування".

У Трампа очікують прогресу стосовно війни РФ проти України в найближчі тижні.

Макрон не вважає думку Росії важливою у питанні миротворчої місії в Україні, а Британія нібито може відправити в Україну 10 тисяч миротворців.

Віктор Орбана в день національного свята Угорщини опублікував 12 вимог до Брюсселя серед яких "Союз, але без України".

А ще він обіцяє знищити фінансовані з-за кордону медіа і НУО "як комах".

Знищенням медіа зайнявся і "натхненник Орбана" Дональд Трамп.

Тим часом, Канада переглядає закупівлю F-35 на тлі напруженості зі США, а у Гренландії сотні людей протестували проти зазіхань Трампа.

Все важливе і цікаве за вихідні, 15 та 16 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Путін обрав "тактику затягування".

У Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що Путін веде "тактику затягування" в Україні.

Президент Фінляндії Александр Стубб також вважає, що Росія намагається грати в затяжну гру в Україні, але насправді не хоче припинення вогню або миру.

"Путін не прагне перемир'я, припинення вогню чи миру.

Його фундаментальна мета, а саме знищення незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, зовсім не змінилася", – сказав Стубб.

Державний секретар США Марко Рубіо обговорив із російським очільником Міністерства закордонних справ Сергеєм Лавровим "наступні кроки за підсумками нещодавніх зустрічей у Саудівській Аравії", а також "домовилися продовжувати працювати над "відновленням комунікації між США і Росією".

Спецпосланник президента США Стів Віткофф вважає, що протягом наступних тижнів американській стороні вдасться досягти прогресу стосовно врегулювання війни Росії проти України.

Радник президента США з національної безпеки Майкл Волц припустив, що майбутня угода про завершення війни Росії проти України може передбачати втрату останньою територій в обмін на "майбутні гарантії безпеки".

Радник президента Туреччини Акіф Чагатай Килич вважає, що ключовою перепоною на шляху до встановлення миру в Україні є втрата довіри між двома сторонами.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтримав "рішучі та прямі ініціативи Трампа щодо припинення війни між Росією та Україною".

Президент Франції Емманюель Макрон закликав Москву "чітко відповісти" щодо можливості припинення вогню в Україні, заявивши, що "Росія не справляє враження країни , що щиро бажає миру".

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що союзники по G7 одностайно закликають до припинення вогню "без будь-яких умов", щоб зупинити бойові дії в Україні.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у суботу, що плани щодо України в разі припинення вогню з Росією повинні передбачати співпрацю з США.

Щодо миротворців в Україні.

Президент України Володимир Зеленський вважає поганим сигналом прислухатися до думки росіян у питанні потенційного миротворчого контингенту.

"Якщо Путін хоче ввести якийсь іноземний контингент на територію Росії, це його справа.

Але це не його справа – вирішувати щось про безпеку України та Європи", – наголосив він.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що в питанні відправлення миротворчого контингенту до України можна обійтися без згоди Росії.

"Якщо Україна вирішить і попросить, щоб союзницькі війська були на її території, то не справа Росії приймати чи відмовляти", – заявив Макрон.

Як пише газета The Times, Британія заявила союзникам, що може відправити 10 тисяч військових в Україну.

А Італія не планує участі у військовій місії в Україні.

12 вимог Орбана до ЄС.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан опублікував у соцмережах список своїх "вимог" до Брюсселя.

Це список є переформульованим списком "12 пунктів" – стислим викладом вимог лідерів угорської революції (1848–1849).

Серед нинішніх політичних меседжів угорського прем'єр-міністра, зокрема є вимога "Європи націй", суверенітету і "сильного вето для національних урядів".

Він також "вимагає", щоб "агенти Сороса були виключені з Єврокомісії", а "корумповані лобісти усунуті з парламенту".

Орбан хоче заборонити "неприродне перевиховання" дітей, а також захистити "християнський спадок Європи".

Останній пункт зі списку вимог Орбана звучить так: "Союз, але без України".

До речі, Угорщина знову вимагає виключити з висновків саміту ЄС, який проходитиме 20-21 березня, згадку про підтримку України.

15 березня в Угорщині відзначали річницю Угорської революції 1848-49 років.

В її ході було проведено докорінні перетворення соціально-політичного устрою Угорському королівстві, проголошено незалежність від Габсбургів і створено демократичну державу.

У суботу тисячі угорців вийшли на мітинг у Будапешті на знак протесту проти політики прем’єр-міністра Віктора Орбана і на підтримку опозиційної партії "Тиса".

Лідер опозиції Петер Мадяр закликав відправити чинного главу уряду на звалище історії за зраду національних інтересів, Він заявив, що "весна угорців" уже настала, і пообіцяв покласти край "зимі Орбана".

Також під час критики Орбана, Мадяр заявив, що "все скінчено".

"Або якщо ви розумієте краще: товарищи, конец!", – заявив він, сказавши останню фразу російською мовою.

15 березня прем’єр Угорщини Віктор Орбан, у промові біля Національного музею у Будапешті з нагоди національного свята, назвав ЄС імперією, яка хоче колонізувати Україну і обіцяє знищити фінансовані з-за кордону медіа і НУО "як комах".

Трамп закриває ЗМІ за критику.

Після інавгурації президента США Дональда Трампа, угорський лідер прискорив свої давні зусилля, спрямовані на розправу з критиками, такими як засоби масової інформації, правозахисні та антикорупційні групи, які, за його словами, підривають суверенітет Угорщини, отримуючи фінансову допомогу від міжнародних донорів.

Тим часом адміністрація нового президента Сполучених Штатів закриває американські медіа.

У Трампа, зокрема, скасували фінансування всієї мережі "Радіо Свобода".

Від роботи відсторонили журналістів "Голосу Америки".

"Практично всі, кого я знаю на Голосі Америки, з різних відділів і мовних служб, сьогодні отримали емейли про те, що їх відправляють у вимушену відпустку на невизначений термін.

Це означає, що станом на зараз Голос Америки, який мовить 49 мовами по всьому світу, призупинив свою роботу", – повідомив екс-співробітник мовника Остап Яриш.

Адміністрація американського президента Дональда Трампа висунула перелік претензій до мовника "Голосу Америки" й таким чином "пояснила", чому вирішила припинити його фінансування.

У Білому домі, наприклад, згадали, що кілька репортерів "Голосу Америки" публікували коментарі проти Трампа у своїх професійних акаунтах у соцмережі Х, попри політику неупередженості соціальних медіа.

У "Радіо Свобода" назвали рішення уряду Трампа "подарунком ворогам Америки".

"Іранські аятоли, китайські комуністичні лідери, автократи в Москві та Мінську святкуватимуть загибель Радіо Свобода через 75 років [після створення "Свободи"].

Перемога наших супротивників зробила б їх сильнішими, а Америку слабшою", – йдеться у заяві.

Чехія хоче обговорити в ЄС долю "Радіо Свобода", яке позбавили фінансування.

Невизначеність від Трампа.

Сенат США схвалив законопроєкт про фінансування федерального уряду до 30 вересня 2025 року, запобігши шатдауну.

А президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що введені американським президентом тарифи шкодять, передусім, США.

За її словами, тарифна політика нової адміністрації США створила "такий рівень невизначеності, якого ми не бачили вже давно".

Канада переглядає закупівлю F-35 на тлі напруженості зі США, а у Гренландії сотні людей протестували проти зазіхань Трампа.

Близько 800 людей пройшли вулицями столиці Нуук з прапорами Гренландії та з плакатами: "змусьте Америку піти геть", "ми не продаємося".

Американський сенатор-демократ від штату Аризона Марк Келлі вирішив відмовитись від автомобіля Tesla Model S після публічної перепалки з власником компанії Ілоном Маском.

Він сказав, що пішов на цей крок частково через те, що мільярдер очолив Департамент ефективності уряду, який підштовхнув відомства до скорочення десятків тисяч працівників.

Протести у Сербії.

У суботу у Белграді проходили масштабні антиурядові протести, серед вимог яких – публікація повної документації про реконструкцію залізничного вокзалу, де брали участь китайські компанії.

Вища прокуратура Сербії висунула обвинувачення 13 людям, зокрема колишньому міністру Горану Весічу.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що владі "треба змінюватися" після того, як в Белграді пройшли масові студентські протести.

"Ми добре зрозуміли меседж і нам доведеться змінюватися самим, хоча я сподіваюся, що дехто зрозумів, що громадяни не хочуть "кольорових революцій".

Важливо, щоб наші діти ходили до школи, а студенти поверталися до університетів", – сказав він.

За даними газети Financial Times, підтримка Вучича впала, понад 50% людей йому не довіряють.

Слід також додати, що у Белграді затримали одного з лідерів чорногорської опозиції.

Ультраправі і вибори у Румунії.

Лідеру румунської ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" (AUR) Джордже Сіміону дозволили балотуватись в президенти, а одіозну лідерку партії SOS Діану Шошоаке не допустили до президентських виборів.

Пожежа у Північній Македонії.

У результаті пожежі в нічному клубі "Пулс" у македонському місті Кочани в ніч проти 16 березня загинули щонайменше 59 людей.

Смертельна пожежа у Північній Македонії могла бути спричинена піротехнікою.

Решта новин.

Прем’єра Хорватії госпіталізували через проблеми з серцем.

Азербайджан заявив про обстріл з боку Вірменії біля кордону, там заперечують.