Антизахідний кандидат може вийти у фінал президентських перегонів у Польщі: пояснюємо, чому

Рухи, в основі яких – протест проти реалій, міцно вкоренилися в політиці західного світу: американський трампізм, популістська "Альтернатива для Німеччини", французьке "Національне об’єднання", Австрійська партія свободи.

Подібні тенденції спостерігаються в Бразилії, Нідерландах і Великій Британії.

Польські вибори можуть вписатися в панівну у західному світі тенденцію, коли до політичного мейнстриму потрапляє все більше політиків, які не належать ні до правиці, ні до лівиці, ні до ліберального центру, себто вони з-поза усталених після Другої світової війни класичних поділів.

За результатами опитування, яке провів Центр дослідження громадської думки (CBOS) у березні 2025 року, Славомір Менцен від ультраправої "Конфедерації" посідає третє місце у президентському рейтингу.

Більш того, за результатами деяких інших опитувань респонденти вже зараз віддають Менцену друге місце.

Докладніше про висхідну зірку польської політики і про формулу його успіху читайте в статті журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Альтернатива для Польщі: як антиукраїнський політик отримав шанс стати президентом.

Далі – стислий її виклад.

Перш ніж прийти в політику, Менцен займався різними видами бізнесу: він мав обмінники валют, магазин зброї, броварню і паб.

Проте найприбутковішою його справою стала фірма з податкового консультування.

Завдяки їй він став досить заможною людиною: настільки, щоб вкладати кошти у ще одне своє захоплення – політику.

На порозі свого захоплення політикою Менцен був переконаним лібертаріанцем.

Можливо, навіть ліберальним анархістом, який вірив, що вільний ринок і зниження ролі держави в політиці – панацея від усіх проблем Польщі.

Проте згодом, ставши одним із лідерів "Конфедерації", яка склалася з різних праворадикальних та ультраліберальних невеликих партій, він майстерно об’єднав політиків, здавалося б, з протилежними поглядами: ультралібералізм із націоналізмом, анархістський популізм із вірою в необхідність створити сильну державу, "велику Польщу".

Лідер "Конфедерації" добре підготовлений до публічних виступів.

Це перший польський політик, який на повну використовує соціальні мережі.

Тому не дивно, що основа його електорату – молодь.

Серед виборців віком 18–29 років його підтримує понад 50%.

Серед 30-39-річних – майже 50%.

При цьому "Конфедерація" завжди була дуже популярна серед молодих чоловіків.

Це цінний електорат, але водночас досить непередбачуваний: такі виборці були дуже активні в інтернеті, писали, що поділяють погляди "Конфедерації", але в день виборів часто залишалися вдома.

Виборчі перегони – чудова нагода розширити і закріпити електоральну базу "Конфедерації".

Тим більше, що Менцен почав здобувати підтримку там, де кандидат від партії "Право і справедливість" її втрачає.

Для цього він був змушений дистанціюватися від ультранаціоналістичного обличчя "Конфедерації".

Лідер "Конфедерації" відкрив для себе золоту політичну жилу в невдоволенні деяких поляків розколом у суспільстві, який зберігається ось уже два десятиліття.

Від початку XXI століття польську політику визначає протистояння між Ярославом Качинським та Дональдом Туском, між "Правом і справедливістю" та "Громадянською платформою".

І хоч багато хто намагався порушити цю дуополію, та безрезультатно.

Проте Менцен мріє це зробити.

Він хоче переманити на свій бік виборців, які втомилися від Туска і Качинського і голосують "проти" – істеблішменту, еліти, корпорацій, а також проти бюрократії і засилля держави.

Загалом вони хочуть, щоб держава не вказувала їм, як жити.

Це виборець, який ненавидить Євросоюз з його численними правилами і бюрократією.

І, безперечно, це виборець із націоналістичними поглядами.

Ось чому Менцен так активно експлуатує антимігрантські настрої.

А ще у нього з’явилася нова мантра у виборчій кампанії – Україна.

Докладніше – в матеріалі Міхала Кацевича Альтернатива для Польщі: як антиукраїнський політик отримав шанс стати президентом.