Росії загрожує економічний крах після припинення війни – Reuters

Президент Росії Владімір Путін створив у своїй країні перегріту військову економіку, тому повернення до нормального стану може означати «жорстке приземлення», пише оглядач Reuters П'єр Бріансон.

Він зазначає, що видима стійкість російської економіки  є ілюзорною. При цьому кінець спустошливої війни Росії в Україні зовсім не є неминучим, попри пропозицію про 30-денне припинення вогню. Та й загалом  будь-яке перемир’я навряд чи призведе до менш орієнтованої на оборону економіки.

Офіційно військові витрати РФ становлять 8% ВВП і 40% федерального урядового бюджету. При цьому ці дані не охоплюють усіх витрат, пов’язаних з обороною. Експерт вважає, що після закінчення війни ці цифри не сильно зменшаться, якщо Путін вважатиме припинення бойових дій тимчасовим або використає перемир’я, щоб зібрати ресурси для майбутніх нападів на Східну Європу.

«Тим не менш, спроба повернути економіку в нормальний стан породила б дві проблеми для Путіна. Перший випливає з багаторічного буму кредитування великими банками», - зазначає він.

Так, корпоративні кредити в Росії зросли на 18% як у 2023, так і в 2024 роках. Орієнтовна ставка центрального банку, яка зараз становить 21%, теоретично мала б запобігти такому буму кредитування. Проте з 2022 року закон зобов’язав банки фінансувати підприємства оборонного сектору за субсидованими ставками. Сільськогосподарські та будівельні фірми також взяли кредити на пільгових умовах, як і деякі іпотечні позичальники . Зараз пільгові кредити становлять близько 16% від загального портфеля банків, за даними Банку Росії. Це підвищує перспективу післявоєнної хвилі дефолту, якщо видатки на оборону впадуть і економіка сповільниться.

Друга проблема, з якою Путін зіткнеться на шляху до менш мілітаризованої економіки, пов’язана з погіршенням демографічних показників Росії. Хронічна нестача робочої сили значною мірою пояснює низький рівень безробіття в Росії, який становить приблизно 2%. Цивільна промисловість працює ледь на 80% через брак робочої сили, а 1,6 мільйона робочих місць не зайняті. Згідно з російськими підрахунками, до 2030 року нестача робочої сили може сягнути від 2 до 4 мільйонів осіб.

Теоретично зупинка військових дій та відправка солдатів додому має допомогти, але все одно робоча сила в Росії скорочується приблизно на 1 мільйон чоловіків щороку через жахливу демографічну ситуацію.  До того ж приблизно 600 000 демобілізованих буде важко отримати роботу, адже вони походять із найбідніших регіонів країни, і їм бракує навичок, необхідних у цивільній економіці.

Скорочення чисельності армії допоможе центральному банку в його боротьбі з інфляцією. Зростання цін було частково спричинене щедрою державною компенсацією солдатам-контрактникам, призовними бонусами та дедалі вищими стимулами, оскільки кількість бажаючих новобранців скорочується. За підрахунками Олександри Прокопенко з Євразійського центру Carnegie Russia, Росія витратила на новобранців від 16 до 23 мільярдів доларів. Ця цифра включає компенсаційні схеми для поранених і сімей загиблих. Проблема в тому, що Путін не має наміру скорочувати свою армію. У вересні він наказав збільшити армію на 180 000 солдатів до 1,5 мільйона активних військ, що зробить її другою за чисельністю у світі після Китаю. І коли Росія припинить воювати, їй доведеться підтримувати роботу військових заводів, щоб відновити шкоду, завдану Україною.

«Жорстка посадка після укладення миру мала б багато переваг для Кремля», - дода автор.

Уряд США вивчає способи зняття санкцій з енергетичного сектору Росії. Але Європейський Союз і Велика Британія не збираються наслідувати цей приклад, принаймні до тих пір, поки Росія перестане сприйматися як загроза. Європейські компанії не збираються поспішати повертатися в Росію. Москва також втратила найближчий великий ринок збуту нафти та газу, що транспортується по трубопроводах, і не може розраховувати на те, що ймовірний майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц знову закриє газовий кран.

Незважаючи на війну, економіка вже сповільнюється. МВФ очікує зростання на 1,3% цього року і 1,2% у 2026 році.

Олексій Пластун у статті «Невеселі старти російської економіки» проаналізував, як нові санкції, рекордний дефіцит бюджету та масштабне зниження кредитування вплинуть на економічну стійкість агресорки.