Сибіга про можливих миротворців: «Це вже не абстрактні ідеї, це речі, які перебувають на стадії імплементації»

Україна чітко розуміє перелік країн, які готові розмістити своїх військових на нашій території в рамках майбутніх гарантій безпеки, заявив очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю «РБК Україна». За його словами, це вже зовсім не абстрактні речі.

«Ми чітко розуміємо вже перелік країн, які готові розмістити свої війська як важливі дієві елементи майбутньої системи безпекових гарантій. Тому ми вже перебуваємо на етапі обговорення деталей. Деталі – це географія, кількість, мандат. І в суботу якраз відбувся саміт цієї коаліції за участі президента Зеленського. Постійно відбувається трек по лінії Андрія Єрмака, з радниками із нацбезпеки. Тобто це вже не абстрактні ідеї, це вже речі, які перебувають на стадії не обговорення, а імплементації», – зазначив Сибіга.

Водночас він зауважив важливість підтримки з боку США  і назвав її «критично важливою». За словами Сибіги, «ми потребуємо Америки, ми потребуємо американського залучення і американського лідерства».

Раніше The Times писав, що на віртуальному засіданні «коаліції охочих» – країн, які бажають допомогти підтримати припинення вогню в Україні – прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер обговорював плани щодо підготовки понад 10 тисяч військовослужбовців для введення в ролі західних миротворчих сил в Україну. Водночас військове джерело повідомило, що розмір остаточних сил буде «комфортно більшим  за 10 000». Близько 35 країн погодилися надати зброю, матеріально-технічну та розвідувальну підтримку для місії, яку називають «силами безперервного зв’язку». 

Зустріч «коаліції охочих» відбулася після інтенсивного тижня дипломатичних контактів, під час якого американські офіційні особи висунули українсько-американську пропозицію Росії щодо безумовного 30-денного припинення вогню, на яку Кремль по суті не погодився.

Зазначимо також, що Росія категорично проти  розгортання військ НАТО чи європейських військ в Україні, але заявила, що може погодитися на солдатів із «дружніх країн», таких як Індія та Бразилія.