Зустрілись на Майдані 11 років тому: неймовірна історія двох воїнів, які захищають Україну

"Яр" та Володимир зустрілись після сюжету ТСН.

Боєць "Азову" з позивним "Яр" на Майдані був 18-річним юнаком. На численних відео знайшов свою суперечку з невідомим через щит. В етері ТСН до річниці Майдану озвучив свою мрію знайти його. І от зустріч двох учасників Революції Гідності відбулася на Прикарпатті.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Алли Пасс.

Чоловіки бачилися лише раз і то мигцем - 20 лютого 2014 року, коли Майдан вже палав. На зустріч Володимир приносить куртку, в яку був одягнений під час їхньої зустрічі  На історичних кадрах Володимир у цій самій синій куртці та помаранчевій касці. Свариться з худеньким юнаком, який опинився в самому епіцентрі розстрілів. Цей юнак нині - воїн "Азову" з позивним "Яр". Саме він ініціював цю зустріч. Володимира розшукав з допомогою ТСН.

Що його шукають у ТСН - Володимир дізнався від друзів, які  після етеру обірвали йому телефон. Не вагаючись, погодився на зустріч, адже каже - ті майданівські дні йому ще довго снилися. Пам'ятає кожну хвилину. Тоді, згадує Володимир, приїхав до Києва, бо не міг лишатися осторонь. Коли 20 лютого почалося пекло -  був біля готелю "Україна".

"Я ще такого не бачив, щоб хлопці падали - ми наступали без нічого, а нас стріляли, як зайців. Але ми йшли і не відступали - оце я пам'ятаю кожний момент", - каже Володимир Данилів. 

Поранених носив до готелю "Україна". Саме заради цього і забрав у "Яра" його щит - замість ношів. Сподівався, без нього хлопець не сунеться туди, де стріляли.

"Хлопець молодий стоїть, бо мені вже було 40 років", - згадує Володимир. 

"Ярові" ж тоді було 18 років. Він приїхав з друзями зі Львова і коли вранці 20 лютого опинився під кулями - навіть не міг усвідомити що коїться. Замість відступити обрав допомагати пораненим. Те, що сталося далі пам'ятає уривками.

А після Революції Гідності почалася війна, яка затягнула у вир обох майданівців. Володимир пішов в АТО. У складі 72 механізованої бригади імені Чорних Запорожців захищав Донбас і отримав поранення в районі Гранітного. "Яр" поїхав на фронт у 19, закінчивши навчання.  Разом з "Азовом" воював на найгарячіших напрямках, а як бойові дії трохи вщухли, розпочав ветеранський бізнес - відкрив кав'ярню. Але 2022 року обидва - і "Яр", і Володимир, який приховав  2 групу інвалідності, знову опиняються на фронті. 
 
"В мене 2 дітей маленьких, 2 хлопці, жінка. І я сказав, що я йду воювати", - каже Володимир.

"Яр" повернувся на найгарячіші напрямки з "Азовом", вже як артилерист. А Володимир став вогнеметником 63 механізованої бригади - боронив білоруський кордон, Миколаїв, Херсон і Бахмут. Саме там нагадало про себе старе поранення і чоловік вимушено повернувся у тил - служив у ТЦК, а зараз волонтерить

Вже прощаючись, питаємо Володимира, кого він, так само як і Яр, хотів би знайти з допомогою ТСН. Відповідає без сумнівів.

"У мене дуже багато хлопців попали без вісті, не можуть їх знайти. Але є надія, що вони в полоні, що вони живі - оце надія", - каже Володимир Данилів.

Після знімання хлопці лишилися наодинці - і ще довго розмовляли про Майдан і війну. Володимир не виключає, що знову повернеться на фронт, якщо тільки здоров'я дозволить. І хтозна - може знову опиниться поруч з Яром, як і 11 років тому. 

Нагадаємо, Ігор Фльорко – боєць "Азову", артилерист і має псевдо "Яр". Він був одним із тих 18-річних, які опинилися в момент розстрілів на Інститутській. Цих хлопців потім охрестили Янголами Інститутської. Щороку в дні, коли згадують події Майдану, він намагається відновити свої спогади та знайти чоловіка, з яким тоді ділили щит.