Трамп говоритиме з Путіним про те, що втратить Україна, українські війська знову відступають на Курщині. Акценти світових ЗМІ 18 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 березня.

Трамп говоритиме з Путіним про те, що втратить Україна

Дональд Трамп, Фото: gettyimages

Дискусія Трампа з Путіним зосередиться на тому, що втратить Україна. Нагадуючи Ялтинську конференцію 1945 року, американський і російський лідери у вівторок обговорюватимуть, хто і що отримає в процесі завершення війни в Україні, пише головний вашингтонський кореспондент The New York Times Девід Сенґер.

За словами президента Трампа, вони з президентом Росії Володимиром Путіним ось-ось переживуть щось на кшталт їхнього власного ялтинського моменту, коли великі держави визначатимуть кордони в Європі.

Він не став прямо посилатися на зустріч 1945 року, де Черчилль, Сталін і смертельно хворий Франклін Рузвельт розділили континент на Захід, орієнтований на Америку, і Схід, де домінував Радянський Союз, створивши сфери впливу, які стали полем битви в Холодній війні.

Але під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One, повертаючись з Флориди в неділю ввечері, Трамп чітко дав зрозуміти, що його запланована на вівторок телефонна розмова з Путіним буде зосереджена на тому, які землі та активи Росія збереже за собою в разі будь-якого припинення вогню з Україною.

"По суті, він буде вести переговори про те, наскільки велику винагороду отримає Росія за 11 років відкритої агресії проти України, починаючи з захоплення Криму у 2014 році і закінчуючи повномасштабною війною, яку Путін розпочав три роки тому", – підкреслює Сенґер.

За його словами, помічники Білого дому чітко дали зрозуміти, що Росія, безумовно, збереже Крим – в одному з тих дивних поворотів історії, місце проведення тижневої Ялтинської конференції в лютому 1945 року – і рішуче припустили, що вона отримає майже всю територію, яку вона утримує.

Хоча представники адміністрації підкреслили, що вони повністю інформують своїх українських колег та європейських лідерів про взаємодію з Росією, у телефонній розмові візьмуть участь лише Трамп і Путін, а їхні помічники, ймовірно, прослуховуватимуть розмову. І не зрозуміло, чи Україна або великі європейські держави підуть назустріч тому, про що можуть домовитися Трамп і Путін.

"Я думаю, що у нас все досить добре з Росією, – сказав Трамп і додав щодо досягнення припинення вогню: – Я думаю, що у нас є дуже хороші шанси".

Але потім, зазначає Девід Сенґер, він перейшов до питання про те, від чого Україні, можливо, доведеться відмовитися.

"Я думаю, ми будемо говорити про землю, це багато землі, – зазначив американський президент. – Як ви знаєте, ситуація значно відрізняється від того, що було до війни. Ми будемо говорити про землю. Ми будемо говорити про електростанції".

Трамп намагався не казати багато про те, які саме частини української території він обговорює, і чи намагатиметься він обмежити амбіції Путіна. Адміністрація Трампа вже дала зрозуміти, що очікує від Росії контролю над територією, яку її війська вже захопили, а це приблизно 20% території України. Але помічники президента України Володимира Зеленського заявили минулого місяця, що вони стурбовані тим, що Трамп може задовольнити інші бажання Путіна щодо частин України, можливо, включно з критично важливим Одеським портом.

Радник Трампа з національної безпеки Майкл Волтц заявив, що він очікує прагматичного підходу до переговорів з Росією, і відкинув будь-яку дискусію про те, чи отримує Росія винагороду за свою агресію. І тут Сенґер зауважує: як член Конгресу, пан Волтц був активним захисником України та її суверенітету, але як голова Ради національної безпеки Трампа, він уникав констатації очевидного – війну розпочала Росія.

Він та інші помічники Трампа мало говорять про умови припинення вогню, але припускають, що вони є вторинними порівняно з цією більш масштабною місією.  Волтц попередив, що конфлікт все ще може "перерости у Третю світову війну", повторюючи аргументи, які Трамп наводив Зеленському під час їхньої гарячої публічної суперечки в Овальному кабінеті минулого місяця.

Є й інші питання, відзначає Сенґер, які можуть стати центральними на переговорах. Франція і Велика Британія запропонували ввести війська в Україну, можливо, разом з іншими європейськими державами. Але не зрозуміло, чи погодиться Путін на миротворчі сили. Ці сили могли б стати частиною гарантії безпеки для України, хоча незрозуміло, наскільки ефективними будуть європейські війська без підтримки з боку Вашингтона.

Є й інші ознаки того, що Трамп готується піти на поступки Путіну. Міністерство юстиції повідомило європейським чиновникам, що Сполучені Штати виходять з багатонаціональної групи, яка розслідує дії лідерів, відповідальних за вторгнення в Україну, включно з Путіним.

Адміністрація також скорочує роботу Групи з розслідування воєнних злочинів Міністерства юстиції, створеної у 2022 році Мерріком Гарландом, генеральним прокурором при Байдені, для притягнення до відповідальності росіян, винних у звірствах, скоєних після повномасштабного вторгнення в Україну три роки тому.

"У сукупності ці дії є значним відступом від зусиль, оголошених тодішньою віцепрезиденткою Камалою Гарріс у 2023 році після того, як США дійшли висновку, що Росія вчинила "злочини проти людяності". Ці кроки, схоже, є частиною зусиль Трампа, спрямованих на те, щоб полегшити досягнення згоди з Путіним", – підкреслює Сенґер.

Звичайно, пише кореспондент, жодна історична аналогія з попередньою епохою не є точною, і переговори про припинення війни в Україні мають багато відмінностей від умов глибокої зими 1945 року, коли було зрозуміло, що нацистська Німеччина незабаром програє. Проте посилається на слова професорки міжнародної політики Університету Тафтса Моніки Даффі Тофт про те, що "сьогоднішній геополітичний ландшафт особливо нагадує кінець Другої світової війни", тому що "великі держави прагнуть домовитися про новий світовий порядок в першу чергу один з одним, так само, як це робили лідери союзників, коли вони перекроювали карту світу" в Ялті.

Українські війська знову відступають на Курщині

Українські солдати, які воюють у Курській області Росії, описують сцени "як у фільмі жахів" під час відступу з лінії фронту, розповідає BBC.

BBC отримала численні свідчення українських військових, які розповідають про "катастрофічний" відхід під шквальним вогнем, знищені колони військової техніки та постійні атаки з боку зграй російських безпілотників. Солдати, які говорили через соціальні мережі, використовували псевдоніми, щоб захистити себе. Деякі з них розповідали про "крах", коли Україна втратила Суджу, найбільше місто, яке вона утримувала.

9 березня "Володимир" надіслав телеграм-повідомлення BBC, в якому повідомив, що все ще перебуває в Суджі, де "паніка і розвал фронту". Українські війська "намагаються вийти – колони військ і техніки. Деякі з них спалюються російськими безпілотниками по дорозі. Вдень виїхати неможливо". Пересування людей, матеріально-технічних засобів і техніки залежало від одного основного маршруту між Суджею і Сумською областю України.

На момент написання цієї статті, зазначає видання, незадовго до того, як Росія повернула собі Суджу, Володимир сказав, що українські війська були під тиском з трьох боків.

Згідно з повідомленнями "Максима", до 11 березня українські сили боролися за те, щоб не допустити перекриття дороги.

"Кілька днів тому ми отримали наказ залишити лінію оборони і організовано відступити», – сказав він, додавши, що Росія зібрала значні сили для захоплення міста, – Включаючи велику кількість північнокорейських солдатів".

За оцінками військових експертів, Росія зібрала сили чисельністю до 70 тисяч військовослужбовців для відвоювання Курська, в тому числі близько 12 тисяч північнокорейців. Росія також відправила на фронт свої найкращі підрозділи безпілотників і використовує камікадзе і варіанти з видом від першої особи (FPV), щоб "взяти під вогневий контроль основні логістичні шляхи".

Третій солдат, з яким розмовляла BBC, служив у штабі Курського фронту. Він також підкреслив шкоду, завдану російськими БПЛА. 

"Раніше у нас була перевага в безпілотниках, тепер її немає", – зазначив він. Та сказав, що шляхи постачання були перервані.

Солдат прогнозує, що весь плацдарм у Курську буде втрачено, але "з військової точки зору курський напрямок себе вичерпав. Більше немає сенсу його утримувати".

За оцінками західних офіційних осіб, у Курській наступальній операції брали участь близько 12 000 українських військовослужбовців. Це були одні з найбільш підготовлених солдатів, оснащені західним озброєнням, включаючи танки і бронемашини.

Ще один боєць висловився про ситуацію менш похмуро. 13 березня "Артем" надіслав телеграм-повідомлення з військового госпіталю, де він лікувався від осколкових поранень, отриманих під час атаки безпілотника. Артем повідомив, що воював далі на захід – біля села Локня, де українські війська чинили жорсткий опір і "билися, як леви". Він вважає, що операція досягла певного успіху.

"Важливо, що поки що Збройні сили України створили цю буферну зону, завдяки якій росіяни не можуть увійти в Суми", – сказав він.

Головний український генерал Олександр Сирський наполягає на тому, що українські війська відійшли на вигідніші позиції, залишаються в Курську і залишатимуться там "доти, доки це буде доцільно і необхідно".

За його словами, Росія зазнала понад 50 тисяч втрат під час операції – вбитими, пораненими та полоненими. Однак, ситуація зараз дуже відрізняється від ситуації в серпні минулого року. За оцінками військових аналітиків, дві третини з 1 тис. кв. км, здобутих на початку операції, були втрачені.

Минулого тижня президент Володимир Зеленський заявив, що, на його думку, Курська операція "виконала своє завдання", змусивши Росію відвести війська зі сходу і послабити тиск на Покровськ.