Чому Європа не може покладатися лише на французьку "ядерну парасольку" ‒ FT

Президент Франції Еммануель Макрон запросив європейських лідерів до обговорення можливості використання французького ядерного арсеналу як стримувального фактора перед потенційною російською агресією.

Водночас, за даними The Financial Times, союзникам Парижа можуть не сподобатися певні обмеження, які Макрон може зберегти в екстрених ситуаціях.

Чому питання французького ядерного стримування стало актуальним

Ідея розширення так званої "ядерної парасольки" Франції щодо інших країн Європи набула нового значення на тлі невизначеності щодо подальшої ролі США в НАТО. Колишній президент Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів зобов’язання Вашингтона перед альянсом і навіть погрожував переглянути американську військову підтримку Європи. Це викликало занепокоєння серед європейських лідерів, які почали розглядати альтернативні варіанти забезпечення ядерного стримування.

"Жодна європейська країна ніколи не зверталася з подібним проханням, оскільки ніхто не хотів ставити під сумнів підтримку США", ‒ зазначив колишній міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін, який працював над ядерною доктриною країни. На його думку, нинішня дискусія веде до "незвіданої території" й буде надзвичайно складною.

Ядерний арсенал Європи та його обмеження

Нині основу ядерного стримування НАТО становить американська «ядерна парасолька». Окрім міжконтинентальних ракет, розміщених у США, вона включає понад 100 гравітаційних бомб, дислокованих у Європі. Ця зброя знаходиться під американським контролем, але відповідно до концепції "спільного використання ядерної зброї" може бути застосована літаками союзників ‒ зокрема, Бельгії, Німеччини, Італії, Нідерландів і Туреччини.

Попри це, деякі європейські країни починають готуватися до сценарію, в якому США можуть скоротити або навіть припинити свої гарантії безпеки для континенту. Лідери Німеччини та Польщі вже заявили про необхідність розгляду альтернативних варіантів.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав обговорити, чи можуть ядерні сили Франції та Великої Британії забезпечити безпеку Німеччини. Польський прем'єр-міністр Дональд Туск підтримав цю ідею, а також припустив можливість створення власного ядерного потенціалу. Литва та Латвія також виявили зацікавленість у ініціативі Макрона.

Що пропонує Франція

На тлі зростаючих побоювань президент Франції запропонував розпочати "стратегічні дебати" із зацікавленими країнами Європи, які триватимуть кілька місяців. Метою цих дискусій стане визначення потенційних форматів ядерного співробітництва.

Франція традиційно розглядала свій ядерний потенціал як частину національної оборонної доктрини, заявляючи, що її "життєві інтереси" мають "європейський вимір". Водночас Париж ніколи не давав чіткої відповіді, що саме означає цей термін, зберігаючи невизначеність для стримування потенційних загроз.

Очікується, що до обговорень під керівництвом Макрона також долучиться Велика Британія ‒ єдина інша європейська ядерна держава. Утім, на відміну від Франції, Лондон інтегрований в ядерну політику НАТО, тоді як Париж традиційно зберігає стратегічну автономію.

Обмеження французького ядерного потенціалу

Попри важливість французького арсеналу, експерти зазначають, що його масштаби значно поступаються американському та російському. Франція володіє приблизно 300 боєголовками, що становить лише невелику частку від понад 5000 американських і 5580 російських. Крім того, Парижу бракує тактичної ядерної зброї ‒ менш потужних боєголовок, які можуть бути використані на полі бою, що дає США та Росії більше можливостей для ескалації в разі конфлікту.

Франція також дотримується доктрини превентивного удару: якщо країна зазнає серйозної загрози, вона може завдати "попереджувального ядерного удару", щоб знищити ключові об'єкти противника. Однак така стратегія відрізняється від підходу НАТО, що базується на колективному захисті.

Можливі шляхи зміцнення європейського ядерного стримування

Експерти пропонують кілька варіантів для посилення ядерної безпеки Європи:

• Інтеграція Франції до Групи ядерного планування НАТО. Париж міг би офіційно приєднатися до механізму координації ядерної політики альянсу, що дозволило б краще узгодити стратегії Франції та Великої Британії.
• Спільні навчання та тренування. Франція вже проводила військові маневри із залученням союзників, і збільшення таких заходів могло б стати сигналом єдності Європи. Наприклад, у 2022 році італійський літак-заправник вперше взяв участь у французьких ядерних навчаннях.
• Чіткіші зобов’язання перед європейськими союзниками. Франція могла б конкретизувати, за яких умов вона застосує ядерну зброю для захисту інших країн.

Бруно Тертре, провідний французький експерт із ядерного стримування, припустив, що одним із можливих сигналів для Росії могло б стати тимчасове розміщення французьких винищувачів Rafale на авіабазах союзників, наприклад у Польщі.

Чи можлива повноцінна європейська ядерна парасолька?

Реалізація повноцінного європейського ядерного стримування потребувала б значних інвестицій. За оцінками західних чиновників, для створення альтернативи американській «парасольці» Європа мала б витрачати щонайменше 6-7% свого ВВП протягом десятиліття, щоб наростити арсенал хоча б до 1000 боєголовок.

Колишній посадовець НАТО Каміль Гранд вважає, що Європа не має копіювати американську модель, а має "винайти щось інше". На його думку, Франція та Велика Британія можуть створити власний підхід до ядерного стримування, який би відповідав сучасним викликам безпеки на континенті.

Нагадаємо, як пише The Times, Франція та Британія мають менше ніж 300 ядерних боєголовок кожна, але цього, ймовірно, достатньо, щоб переконати Росію, що її великі міста будуть знищені, якщо Владімір Путін колись зважиться реалізувати імперіалістичні фантазії про удар по Лондону чи Парижу. Проте видання наполягає, що Європі потрібно більше ядерної зброї, щоб стримати російського диктатора.