Витоків виявилося більше: вчені виявили загублену главу в еволюції людини

Нове дослідження вчених розкрило складнішу історію нашої еволюції, ніж уявлялося раніше. Їхня наукова робота показала, що сучасні люди не є продуктом однієї прабатьківської лінії, а скоріше результатом генетичного змішання щонайменше двох різних популяцій. Ці групи розійшлися приблизно 1,5 мільйона років тому, а потім знову об'єдналися близько 300 000 років тому, і кожна з них зробила значний внесок у генетичний склад сучасного Homo sapiens, пише University of Cambridge.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Доктор Тревор Кузінс і професор Річард Дурбін з відділення генетики Кембриджського університету очолили це новаторське дослідження, опубліковане в журналі Nature Genetics. Проведений ними геномний аналіз показав, що на частку однієї предкової групи припадає близько 80% ДНК сучасної людини, а на частку іншої — приблизно 20%. Це відкриття ставить під сумнів давню точку зору про те, що Homo sapiens походить від одного безперервного роду, і свідчить про більш заплутаний еволюційний шлях.

Це відкриття узгоджується з раніше виявленими фактами схрещування між Homo sapiens та іншими гомінінами, такими як неандертальці та денисівці, яке відбулося близько 50 000 років тому. Однак нещодавно виявлена подія генетичного змішання відбулася раніше цих взаємодій, що відкриває новий слів у глибокій картині походження сучасної людини.

Дослідники використовували дані проєкту "1000 геномів" — глобальної ініціативи з секвенування ДНК різних популяцій Африки, Азії, Європи та Америки. Вони розробили обчислювальний алгоритм під назвою "кобраа" для моделювання дивергенції та подальшої конвергенції давніх людських популяцій. Цей підхід дозволив їм зробити висновок про наявність предкових популяцій, які, можливо, не залишили жодних фізичних слідів, що дало змогу по-новому поглянути на генетичний прогрес нашого виду.

Гени, успадковані від предкової популяції з меншим внеском, часто розташовані далеко від ділянок геному, пов'язаних із певними функціями. Такий розподіл свідчить про процес, відомий як очищувальний добір, коли природний добір із часом видаляє шкідливі мутації. Примітно, що деякі з цих генів, особливо ті, що пов'язані з функціями мозку і обробкою нейронних сигналів, могли зіграти вирішальну роль в еволюції людини.

Крім людських предків, дослідники застосували свій метод до генетичних даних інших видів, зокрема кажанів, дельфінів, шимпанзе і горил. Вони виявили свідоцтва популяційної структури предків у деяких із цих видів, що вказує на те, що схрещування і генетичний обмін, імовірно, зіграли значну роль у появі нових видів у всьому тваринному царстві.

Ці відкриття не тільки змінюють наше уявлення про еволюцію людини, а й підкреслюють заплутану мережу генетичних зв'язків, які сформували різноманітність життя на Землі. Автори заявили, що наша історія виявилася набагато багатшою і складнішою, ніж вони собі уявляли.

Близько 2% ДНК сучасних людей неафриканського походження успадковано від неандертальців. Ця генетична спадщина впливає на різні риси характеру, включно з аспектами нашої імунної системи і навіть деякими видами поведінки.

Раніше Фокус писав про те, що людство потрапило в пастку еволюції і наша природа зіграла з нами злий жарт. У сучасних реаліях виявилося, що наші переваги перед іншими видами можуть в одну мить стати нашою ахіллесовою п'ятою і те, чи зможемо ми вибратися з поточної ситуації, залежить повністю від нас.

Також Фокус писав про виявлення екстраординарного динозавра, який є предком сучасних птахів. Дослідники вважають, що знайдені в Оксфордширі, Глостерширі та Дорсеті скам'янілості є першими в історії прикладами терізінозавра і троодонтида на території Британії.