Мерц: Путінська війна змушує нас підвищувати витрати на оборону та безпеку

За словами Мерца, те, що витрати на безпекову сферу, які перевищують 1% ВВП, більше не підлягатимуть борговим обмеженням (так званому борговому гальму) є серйозною зміною для майбутнього Німеччини, для майбутніх поколінь.

«Така заборгованість може бути виправдана лише за дуже конкретних обставин і за дуже конкретних умов, … перш за все, загарбницькою війною Путіна проти Європи. Це війна проти Європи, а не лише війна проти територіальної цілісності України, це… також війна проти нашої країни, яка відбувається щодня - з атаками на наші мережі передачі даних, з руйнуванням ліній постачання, з підпалами, із замовними вбивствами... , зі шпигунством у казармах, з дезінформаційними кампаніями, … зі систематичним введенням в оману нашого суспільства, зі спробою розділити та маргіналізувати Європейський Союз», - підкреслив він.

Можливий майбутній канцлер пообіцяв захищатися від цих атак у найближчі роки та десятиліття усім, що буде в розпорядженні.

За його словами, після років відчуття безпеки наразі постала необхідність відновити оборонну спроможність ФРН і Європи. Політик вважає, що потрібно треба зробити акцент на технологічних оборонних стратегіях та стратегіях закупівель, автоматизованих системах, незалежному європейському супутниковому спостереженні, озброєних безпілотниках та інших сучасних оборонних системах. Окрім того, підкреслив він, потрібні надійні та передбачувані оборонні контракти, переважно на європейських підприємствах.

«Це зміна парадигми оборонної політики, яка нас чекає», - заявив глава німецьких консерваторів.

Він додав, що ефективного захисту наразі можна досягти тільки разом з американцями в НАТО. Водночас, зауважив Мерц, збільшення Німеччиною оборонних витрат «може бути нічим іншим, як першим великим кроком до нової європейської оборонної спільноти». Він зазначив, що в такому оборонному співтоваристві зацікавлені також країни, які не є членами Європейського Союзу, зокрема Велика Британія та Норвегія.

Глава СДПН Ларс Клінгбайл, який представив спільну пропозицію соціал-демократів і консерваторів щодо реформи боргового закону, заявив, що це стане позитивним стартом для Німеччини та для Європи, важливим і чітким сигналом, що Німеччина зробить все для збереження миру в Європі.

«Сьогодні мир у Європі знову під загрозою. Понад три роки українці героїчно борються за нашу свободу. І в наших власних інтересах, в інтересах нашої безпеки, щоб вони виграли цю боротьбу. Ми на боці України! Ситуація в Україні за останні тижні різко загострилася. Сьогодні Європа стоїть, з одного боку, поруч із агресивною Росією, а з іншого – поруч із непередбачуваними Сполученими Штатами Америки», - заявив Клінгбайл.

Він закликав робити все можливе для підтримки трансатлантичної співпраці, але зробити домашнє завдання в Європі та стати сильнішими.

Брітта Гасельманн, глава парламентської фракції «Зелених», які пообіцяли голосувати з двома названими партіями за ухвалення внесення змін до Конституції, своєю чергою заявила: «Важливо те, що, враховуючи глобальну ситуацію, напади автократів на вільні суспільства та демократії, агресивну війну Путіна проти України, яка порушує міжнародне право, жорстокість, яку ми бачимо щодня, і відмову Дональда Трампа від європейської відповідальності, ми повинні інвестувати зараз. І не тільки у зміцнення Бундесверу, але, перш за все, фундаментально в нашій архітектурі безпеки в цілому». Вона підкреслила, що йдеться не лише про витрати на армію, але й на тих, хто опікується внутрішньою безпекою.

Як повідомлялось, у вівторок депутати Бундестагу 20 скликання на своєму останньому засіданні обговорюють і голосуватимуть за внесення змін до Основного закону, які дозволять зняти обмеження на державні запозичення для фінансування низки галузей, зокрема, оборони та безпеки, в тому числі надання допомоги Україні.