В Україні стартував основний етап дослідження якості освіти PISA-2025

Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), передає Укрінформ.

«В основному етапі цього масштабного міжнародного моніторингу візьмуть участь понад 10 тисяч українських 15-річних учнів і студентів із 298 закладів освіти, відібраних за спеціальною процедурою з переліку, визначеного міжнародною компанією з формування вибірки Westat», - йдеться у повідомленні.

З огляду на безпекову ситуацію до участі в дослідженні відібрано репрезентативну вибірку закладів із сільської та міської місцевості із 17 регіонів: Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та Києва.

Зазначається, що учасники проходитимуть тестування й заповнюватимуть анкети в комп’ютерному форматі у спеціальному онлайновому середовищі PISA.

Вони виконуватимуть індивідуальний набір тестових завдань, серед яких можуть бути завдання з трьох ключових галузей PISA: читання, математики та природничо-наукових дисциплін, а також з інноваційної галузі PISA навчання в цифровому світі (Learning in the Digital World, LDW) та додаткової галузі – оцінювання знань з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA). Основною серед ключових у циклі PISA-2025 є природничо-наукова галузь. Це означає, що значна частина учасників під час тестування виконуватиме, окрім інших, саме завдання з природничо-наукових дисциплін.

В УЦОЯО пояснили, що основне завдання PISA - з’ясувати рівень сформованості компетентності підлітків у певній галузі, тобто вміння ефективно використовувати здобуті як у закладі освіти, так і поза ним знання в різноманітних життєвих ситуаціях.

Завдання PISA доступні як українською мовою на сайті PISA.Ukraine, так і англійською мовою у рубриці «Які тести використовують у PISA?».

«Крім виконання тестів, учнівство та студентство заповнюватиме анкети. Це важливий елемент дослідження PISA, що дає змогу краще зрозуміти, які чинники впливають на навчальну успішність підлітків», - зазначили в УЦОЯО.

Також анкетування пройде керівництво закладів-учасників. Метою анкет для закладів є вивчення типових педагогічних практик, які реалізують педагоги, збирання даних про склад педколективу, матеріальне й методичне забезпечення освітнього процесу тощо. Оскільки Україна є однією з 22 країн, які проводять оцінювання знань з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA), керівництво в анкетах також надаватиме інформацію про передумови для вивчення англійської мови у своїх закладах.

Всі дані PISA є деперсоніфікованими та використовуються для визначення показників на рівні країни, а не окремого закладу чи регіону. Головна мета дослідження — побачити, якими є освітні досягнення України у міжнародному контексті, порівняти їх із результатами інших країн та визначити шляхи для подальшого розвитку нашої освітиз урахуванням досвіду інших країн, які показують високу результативність.

В УЦОЯО нагадали, що Україна бере участь у дослідженні PISA вже втретє, і вдруге — в умовах повномасштабного вторгнення.

На сьогодні оприлюднені результати циклів PISA-2018 та PISA-2022, тож участь у PISA-2025 дасть змогу не лише порівняти досягнення українського учнівства і студентства із попередніми результатами, а й оцінити вплив війни на освітню систему та визначити ключові виклики, що потребують якнайшвидшого реагування. Отримані дані стануть основою для ухвалення дієвих рішень у сфері загальної середньої освіти, спрямованих на її відновлення та розвиток.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки запустило Екосистему для надолуження освітніх втрат школярів.

За даними PISA–2022, освітні втрати в українських дітей сягають 1,5–2 роки.