Адріан Кармазин: Конгрес мусить сказати своє слово щодо «Голосу Америки»

Президент США Дональд Трамп 14 березня підписав указпроскорочення функційікількості співробітників семи федеральних агентств, зокрема Агентства США з глобальних медіа (USAGM), яке керує «Радіо Свобода» та «Голосом Америки». Напередодні стало відомо, що це Агентство розриває контракти з Associated Press, Reuters та Agence France-Presse. За словами спеціальної радниці USAGM Кері Лейк, такі дії заощадять платникам податків близько 53 мільйонів доларів.

Керівник української служби «Голосу Америки» Руслан Петричка написав у фейсбуці, що «Голос Америки» фактично припинив роботу, але організацію не закрили. Керівництво USAGM анонсує, що агенція буде «реорганізована» і зменшена в розмірах. Українська служба «Голосу Америки» припинила співпрацю з працівниками, які працювали за персональними контрактами (PSC).

Журналіст Остап Яриш, якого раніше звільнили з української служби «Голосу Америки» в рамках політики скорочень Департаменту ефективності уряду США DOGE Ілона Маска, написав, що «Голос Америки» припинив мовлення, а в ефірі транслюють проморолик.

The Washington Post написала, що рішення про припинення фінансування «Радіо Свободи» та «Голосу Америки» суперечать прямому законодавчому дозволу Конгресу, що робить їх незаконними та неконституційними. Так само вважає і  голова ради директорів RFE/RL Ліза Кертіс на своїй сторінці у LinkedIn написала, що припинення фінансування  «Радіо Свобода» Агентством США з глобальних медіа є незаконним, оскільки це порушує статут, який регулює мовника, закони Конгресу про асигнування, положення Конституції США про асигнування і про обережність, а також Закон про контроль за конфіскацією. 

Що відбувається з одними з найстаріших американських медіа після приходу нового президента, чому вони потрапили в «немилість» і чи є шанси відновити повноцінну роботу, ми запитали в Адріана Кармазина, який пропрацював на «Голосі Америки» з 1987-го по 2015 рік, з яких останні десять років   — керівником Української служби.

«Ми завжди реформувалися, але те, що відбувається зараз, мені здається, більше схоже на знищення. Бо коли ми реформувалися, ніколи не припиняли мовлення», — сказав Адріан Кармазин.

— Адріане, керівник Української служби «Голосу Америки» Руслан Петричка повідомив у фейсбуці: «“Голос Америки” фактично припинив роботу, але організацію не закрили. Керівництво USAGM анонсує, що агенція буде “реорганізована” і зменшена в розмірах. Що це означає для нашої команди чи для принципів “Голосу Америки” — неясно». Senior Advisor Кері Лейк пояснила, що влада планує змінити американське мовлення, а не закривати його взагалі. «Я з нетерпінням чекаю на модернізацію основної місії — розповідати історію Америки по всьому світу в змістовний, ефективний і результативний спосіб». На вашу думку, що означатиме така реорганізація, чи залишиться «Голос Америки»?

— Знаєте, якраз це рішення адміністрації Трампа мені зовсім незрозуміле, бо, якщо йдеться про реформу, то «Голос Америки» постійно протягом усіх моїх років роботи реформувався, адаптуючись до нових реалій.

Я прийшов працювати на «Голос Америки» в 1987-му й попрацював до 2015 року. І якраз тоді були великі й політичні, й технологічні зміни, але наші принципи залишалися тими самими. Тобто ми керувалися хартією «Голосу Америки», яка визначала нашу місію. Ми мали все робити в інтересах Сполучених Штатів, дотримуватися журналістських стандартів, розповідати про американську політику, різні течії в американському суспільстві, подавати збалансовані й точні новини для світу. Ми так і робили, але постійно мусили адаптуватися, наприклад, спочатку, знаєте, це було радіо, потім перейшли на телебачення.

За часів «холодної війни» ми не мали можливості спілкуватися безпосередньо з нашою аудиторією. Згодом із Незалежністю ми відкрили корпункт в Україні. Українські канали почали транслювати наші радіопрограми, а згодом телепрограми. І до якоїсь міри ми стали вашингтонським бюро для українського медіаринку.

Ми завжди реформувалися, але те, що відбувається зараз, мені здається, більше схоже на знищення. Бо коли ми реформувалися, ніколи не припиняли мовлення. Так що мені не зрозуміло, чому зараз припиняється робота журналістів «Голосу Америки». Чому вони зараз нібито тимчасово закрили «Голос Америки». Навіщо таким рішенням нищити всю роботу «Голосу Америки» загалом, і української служби зокрема, яка вже існує 75 років.

— Директор медіаресурсу Майкл Абрамович підтвердив, що «Голос Америки» призупинив мовлення і написав: «Практично весь персонал “Голосу Америки” — понад 1300 журналістів, продюсерів, допоміжного персоналу — сьогодні був відправлений в адміністративну відпустку». 1300 — це ті, що працюють у США чи загалом в усьому світі?

— Можу помилятися, але мені здається, що це стосується тільки штатних співробітників, і, мабуть, не враховує іноземних закордонних кореспондентів і тих, хто працює за контрактами.

— Абрамович нагадав, що понад 80 років «Голос Америки» грав важливу роль у протистоянні комунізму та фашизму, а також у боротьбі за демократію та свободу в усьому світі. В Україні дуже активно обговорюють цю тему, і дехто розповідає, що «Голос Америки» вже виконав свою місію. Ви згодні з такими твердженнями?

— Я абсолютно не згодний із такою оцінкою ситуації. Наприклад, коли ми подивимося на можливості українських медіа мати свої представництва в Америці. Думаю, що це фінансово неможливо зараз. І думаю, що їм важко буде охопити весь обсяг інформації в США, особливо під час російського повномасштабного вторгнення. Українцям зараз щодня потрібна інформація про те, що відбувається у відносинах з США, яка військова, фінансова та гуманітарна допомога надходить, як це вирішується, почути, що думають американські експерти, американські законодавці. Україна сама, мені здається, не впорається, це дуже послаблює можливості, щоб українці розуміли, що відбувається в США.

— Перша передача «Голосу Америки» українською мовою вийшла в ефір 12 грудня 1949 року. Це був другий україномовний радіоефір після «Радіо Ватикану». Одним із чинників відкриття «Голосу Америки» українською стала масова кампанія підтримки української діаспори Америки та Західної Європи. Зараз ситуація дещо повторюється. Через російсько-українську війну мільйони українців змушені були виїхати в інші країни, зокрема й США. Чи зможе їхній голос зупинити закриття «Голосу Америки»?

— Думаю, нові емігранти мають менший голос, бо вони не є виборцями, ще не є громадянами. Хотів би думати, що все ж таки американських експертів чи політиків цікавить думка найвідоміших емігрантів. Діаспора — це вже багато поколінь еміграції, це вже так само досвідчені громадяни США, виборці, експерти в різних галузях, навіть у сфері політики. Сподіваюся, що буде продовжуватися адвокація українських питань в Конгресі, Сенаті, Палаті представників. Рішення щодо «Голосу Америки» було оголошено в п'ятницю ввечері (14 березня 2025 року — «ДМ»). Знаю, що законодавці зараз і наступні тижні перебувають в округах, але все ж таки надіюся, що вони швидко почнуть реагувати на рішення Трампа щодо «Голосу Америки», «Радіо Свободи» й не тільки, взагалі щодо різних агентств і державних установ, які займаються, так би мовити, «м’якою силою» США.

Я думаю, що це рішення — справді жахливе. Воно дуже болюче для всіх нас, хто працював у «Голосі Америки» та вірив у його місію. Думаю, що це взагалі погано для демократії у світі, й погано для інтересів Сполучених Штатів. Мені важко повірити, що так усе відбувається. Це не в американській традиції, що президент ухвалює такі рішення без консультації з Конгресом.

— Так, я читала, що це торкнулося і музеїв, і бібліотек...

— Так, це широке питання, бо Конгрес асигнував кошти для всіх цих державних установ, а президент просто в односторонньому порядку виносить рішення, які різко скорочують або ліквідують ці агентства. Багато експертів вважають, що це справді нелегально, і суди починають на це реагувати. Але це дуже повільний спосіб реакції, бо судові справи завжди довго тривають. Думаю, Конгрес мусить сказати своє слово.

— Попри те, що «Голос Америки» є частиною уряду США, він ніколи не виступав піарником уряду. Перша програма озвучила девіз «Голосу Америки»: «Ми розповімо вам правду». Може, саме це не подобається нинішньому уряду США?

— Знаєте, якраз про це думав. Насправді навіщо закривати таку організацію — хіба що тобі не подобається, що існують такі центри збалансованої оцінки реальності. Згадую, що за першого терміну при владі Трампа якраз Конгрес боровся проти того, щоб «Голос Америки» був перетворений на просто якусь пресслужбу адміністрації. Це записано в нашій хартії, що «Голос Америки» має представляти різні течії в американському суспільстві. Завжди була двопартійна підтримка ролі «Голосу Америки». Ми, щоб мати довіру слухачів чи глядачів, завжди були збалансованими. Бо інакше «Голос Америки» перетворився б на агентство пропаганди, щось на зразок російських чи китайських медіа.

— Водночас неодноразово читала думку, що «Голос Америки» — це американська пропаганда у світі. Чи вважаєте ви так?

— Коли ми неформально говорили про свою роботу, казали, що «Голос Америки» — це експортер свободи слова. Тобто ми своєю незалежною, збалансованою, точною інформацією, справедливим висвітленням ситуації в Америці чи у світі показували іншим країнам, як побудоване американське суспільство, ділилися нашим досвідом. Мільйони людей у світі дуже поважали США за ці демократичні цінності. Ми показували, як працює американське суспільство, американська демократія та як має працювати вільна, незалежна медіаорганізація, як працюють журналістські стандарти. Думаю, це пояснює, чому «Голос Америки» — не агентство пропаганди.

— Чи вважаєте ви, що закриття «Голосу Америки» послабить американський вплив у світі загалом і в Україні зокрема?

— Так, абсолютно так вважаю. Важко передбачити, важко зрозуміти, хто може дуже швидко замінити «Голос Америки» та «Радіо Свобода», скажімо, в багатьох країнах світу. Я не кажу, що це неможливо, але, думаю, що це буде дуже складно. Тому в мене є надія, що це рішення буде скасоване та що «Голос Америки» зможе продовжувати свою традиційну місію.

— Чи є на «Голосі Америки» профспілка? Чи подаватимуть працівники на таке рішення в суд?

— Так, є профспілка, припускаю, що працівники будуть оскаржувати це рішення в судах. Я не маю точної інформації щодо цього, але знаю, що це відбувається в багатьох агентствах в уряді, і ми вже знаємо, що, наприклад, приблизно 20 штатів подали до суду. І якраз було прийнято рішення минулого тижня, що десятки тисяч держслужбовців, які були звільнені з державної служби, мають повернутися на роботу.

Так що подивимося, як ситуація буде розвиватися далі. Але є нюанс: суд не заперечує, що президент має право скорочувати персонал. Суд просто заперечив, що не можна в один день закривати структури й у такий спосіб звільняти людей. Так що будемо дивитися, які рішення ухвалять суди.

— Те, у який спосіб звільняють працівників «Голосу Америки», — це нормальна ситуація для США?

— Є певні правила щодо скорочень. Скажімо, за часів президента Клінтона так само були великі скорочення. Були звільнені 200 000 державних службовців, але процес був зовсім інакший. Тоді було оголошено таку мету, й адміністрація Клінтона разом із Конгресом домовлялися та вирішували, як ефективно скорочувати, щоб не завдавати шкоди роботі різних агентств. Це був важкий час для нас у «Голосі Америки», бо могли бути звільнені першими найновіші працівники. Але так сталося, що деякі старші співробітники вийшли на пенсію, і так ми врятували ситуацію. Так що ідеї оптимізації чи поліпшення ефективності не нові. А що нове і погане, що йдеться про якесь незрозуміле знищення агентств.

І це стосується не тільки «Голосу Америки», а різних структур у сфері закордонної політики, зокрема, Агенції США з міжнародного розвитку, Національного фонду сприяння демократії. І не тільки. Йдеться й про наші інститути з питань охорони здоров’я, які роблять передові дослідження у сфері медицини, вакцин, боротьби з раковими захворюваннями тощо. Здається, це не оминуло жодне міністерство, всім завдано такої нещадної шкоди.

Знаєте, я вивчав радянську історію, і це якось дуже нагадує мені більшовицьку ідеологію: якісь комуністичні вожді вирішили, що так має виглядати світ, попри реальну шкоду для людей. Тільки у випадку Радянського Союзу це були масові вбивства людей.

— Нова влада в США неодноразово заявляла про важливість свободи слова. Чи не вважаєте ви закриття «Голосу Америки» й «Радіо Свободи» наступом на свободу слова?

— Я твердо вважаю, що це є наступ на свободу слова, бо знаю, що тепер є тенденції у крайніх правих, можливо навіть крайніх лівих колах, що все можна прочитати у соціальних медіа, нам не треба посередників, щоб вони керували інформацією. Але я все ж таки щиро вірю в те, що нам дуже потрібні традиційні медіа. Якщо ви хочете здобути освіту, ви йдете до вчителів чи до професорів, якщо вам треба медичну допомогу, ви йдете до професіоналів, лікарів. Так само вважаю, що професія журналістики дуже важлива. Якщо вам треба перевірену інформацію, ви йдете до професійних медіаорганізацій.

Переконаний, що не можна просто покладатися на соціальні медіа. Знаю, що, можливо, Марк Цукерберг і Ілон Маск вважають протилежне, але, вибачте, я буду відстоювати важливість традиційних професійних медіа.

— Противники «Голосу Америки» і «Радіо Свободи» говорять, що ці медіа — пережиток «холодної війни». І що зараз інформація поширюється в інший спосіб (інтернет-платформи, соцмережі тощо), політики напряму спілкуються через відеоблоги з виборцями. На вашу думку, чому важливо зберегти медіа, які поширюють перевірену інформацію, створену за професійними стандартами?

— Я вважаю, що через інформацію у соціальних медіа легше маніпулювати людьми.

— На вашу думку, наскільки правильним є закриття «Голосу Америки», особливо української служби, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну?

— Можу ще раз підкреслити, що, на мою думку, це дуже погано. Наприклад, якраз зараз буде процес перемир’я, припинення вогню, то буде потрібен дуже серйозний аналіз цього процесу. А потім відновлення України після війни. Думаю, що в цей період буде потрібен зв’язок із Вашингтоном, усією Америкою щодо всіх цих процесів.

Мушу віддати належне своїм колегам в українській службі «Голосу Америки», які останні три роки робили все можливе, щоб інформувати українців про американсько-українські відносини. Думаю, що вони добре впоралися з цим надскладним завданням.

— 17 березня глава дипломатії ЄС Кая Каллас сказала, що Євросоюз вивчає можливість узяти на себе фінансування «Радіо Свобода», але це не станеться автоматично. Чи може хтось фінансово підтримати «Голос Америки» в США?

— Знаєте, за моїх часів найбільше витрачалося коштів на зарплати співробітників. І «Голос Америки» ніколи не мав реклами. Не можу зараз вам назвати точний бюджет «Голосу Америки», але, не думаю, що роботу організації зможе оплатити приватна компанія. Ми все ж були державною установою. Просто не можна передати державне майно приватній сфері. Тому, думаю, що ніхто інший, крім уряду, не зможе підтримати «Голос Америки», бо це державна організація.

— Ви десять років очолювали українську службу «Голосу Америки». Чи велика була у вас аудиторія порівняно з іншими службами?

— Ми мали серед десяти найбільших аудиторій «Голосу Америки» одну з найбільших. Ми пройшли трансформацію від радіо до телебачення, це нам дало можливість майже постійно нарощувати аудиторію, інколи дуже сильно, наприклад, за часів Майдану. Наші програми з’явилися на низці українських каналів. Знаю, що останніми роками мовлення стрімко переходить на інтернет-платформи. І є багато прикладів, коли сюжети «Голосу Америки» на ютубі чи у фейсбуці набирали по пів мільйона і більше переглядів.

Фото з архіву Адріана Кармазина