Атаки по Україні не зменшаться: чому домовленість про припинення ударів по енергетиці нічого не змінить

У вівторок, 18 березня відбулася телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала понад дві години. За підсумками цієї бесіди сторони досягли обмежених домовленостей щодо війни в Україні.​

Президент РФ підтримав ідею президента США про взаємну з Україною відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі. У Кремлі заявили, що Путін віддав таку команду військовим.

Також Путін анонсував обмін полоненими за формулою 175 на 175 осіб між російською та українською сторонами 19 березня. Російський президент заявив, що як "жест доброї волі" передасть Києву 23 важко поранених українських військовослужбовців. Путін заявив у розмові з Трампом, що гарантує військовим ЗСУ життя і гідне поводження, якщо вони здадуться в полон в Курській області.

Крім того, російський і американський лідери домовилися почати переговори для опрацювання ініціативи щодо безпеки судноплавства в Чорному морі.

У Кремлі заявили, що Путін назвав ключовою умовою для завершення війни в Україні повне припинення військової допомоги та надання розвідданих Києву.

В свою чергу, президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ підтримає пропозицію Вашингтона припинити удари по енергетичній інфраструктурі.

"Росія та Україна, за посередництва США, можуть домовитись не бити по енергетичній інфраструктурі. Наша сторона буде це підтримувати. Але не може бути так, що Росія битиме по нашій енергетиці, а ми будемо мовчати. Ми будемо відповідати", — сказав Зеленський.

Однак, майже відразу після завершення телефонної розмови Трампа і Путіна, в ніч на 19 березня, російські війська запустили по території України балістичні ракети і 145 ударних дронів "Шахед".

Припинення ударів по енергетиці вигідно лише РФ?

На думку військового аналітика Павла Нарожного, припинення ударів по енергетичній інфраструктурі виглядає як ситуація, яка може бути вигідна виключно Росії.

"У нас всі наші ТЕЦ, ну, чи майже всі ТЕЦ, вони і так вже зруйновані російськими ударами. Більшість з ним. По чому нас ще залишилось бити? По яким об'єктам? По атомним електростанціям? Ну, по ним бити дуже небезпечно з будь-якої точки зору. Ну, є в нас ще якісь ГЕС, які працюють, теоретично вони можуть бити по них. Але, якщо навіть росіяни припинять атаку по енергетичним об'єктам, це означає те, що вони не будуть бити ну, скажімо, по житловим будинкам, по транспортним об'єктам, по залізничним мережам, вузлам, по мостам, по водогонам. Ну, це об'єкти цивільної інфраструктури, але не енергетичний", — каже Фокусу Нарожний.

З іншого боку, удари українських далекобійних засобів досі були зосереджені на російських об'єктах енергетичної інфраструктури, які забезпечують доходи від експорту та підтримку військової машини. Це нафтопереробні заводи, нафтоперекачувальні станції, газоперекачувальні станції – все, що сприяє виробництву пального для військової техніки, зокрема дизелю для танків і гасу для літаків, які завдають ударів по Україні.

"Таким чином, припинення ударів по енергетичних об'єктах вигідне лише Росії. Чи зменшиться загальна кількість атак? Можливо, по енергетичних об'єктах їх стане менше, але по інших цілям – точно ні. Ворог просто змінить пріоритети, сконцентрувавшись на цивільній та військовій інфраструктурі, житлових районах та інших критично важливих об'єктах", — вважає Нарожний.

Чому тимчасове припинення вогню в Україні нічого не змінює?

Військовий експерт Олег Жданов також вважає, що Росія не стільки зменшить кількість атак по Україні, скільки змінить їхню спрямованість.

"Ми вже бачили подібне, коли удари нібито завдавалися "по військових об'єктах", але насправді влучали в цивільну інфраструктуру. Так само може статися і зараз – якщо вони не зможуть бити по підстанціях чи ТЕЦ, то переключаться на залізничні вузли, мости, житлові будинки, водогони.

Більше того, немає розуміння, як це обмеження можна реалізувати на практиці. По-перше, немає механізму контролю. Навіть у США вже заявляють, що не знають, як це втілити та хто за це відповідатиме. По-друге, потрібні гарантії виконання, механізм покарання за порушення та організація, яка контролюватиме процес. Але ми вже проходили це у 2014 році з ОБСЄ – результат був нульовий, а Україна продовжувала нести втрати", — каже Фокусу Жданов.

Тому експерт вважає, що всі розмови про припинення атак на енергетику – це лише інформаційний шум, який вигідний насамперед Росії. Водночас Захід використовує це, щоб знизити рівень напруги, а Трамп, щоб покращити свої рейтинги.

"Зараз він переживає спад підтримки, тому намагається перехопити ініціативу, створюючи видимість активної міжнародної політики. Його заяви – це просто спроба переключити увагу американців від внутрішніх проблем, таких як інфляція та зростання цін. Путін у цій ситуації висуває заздалегідь неприйнятні вимоги: припинення мобілізації в Україні, припинення постачання зброї та визнання окупованих територій російськими. Це фактично ультиматум про капітуляцію.

Що нам робити? Єдиний вихід – шукати зброю, фінансування та продовжувати воювати. Будь-які поступки вестимуть лише до погіршення ситуації для України", — вважає Жданов.

Проте, на думку політолога Олега Постернака, Україна загалом готова до припинення вогню, і як українська влада, так і суспільство позитивно сприйняли б таку новину. Це дало б змогу не лише трішки видохнути, а й продовжити реформування, зокрема у сфері управління армією.

"Саме для цього був призначений новий начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, ключовим завданням якого є перехід на корпусну систему управління військами. Для України припинення вогню не є критичним чи небезпечним рішенням. Навпаки, це може стати шансом для стабілізації ситуації та впровадження внутрішніх змін", — каже Фокусу Постернак.

Припинення вогню: чи буде Трамп реагувати на порушення домовленостей?

Якщо Росія продовжить удари дронами-камікадзе та ракетами по українській інфраструктурі, постає питання реакції США.

За словами політолога, сьогодні спостерігається інформаційна гра, яку ведуть Дональд Трамп і Володимир Путін. Вони створюють враження нібито "оточення" українських військ в Курській області, хоча жодного реального оточення немає. Це підтверджують супутникові знімки, українське військове командування та західні союзники.

"Трамп намагається показати себе миротворцем в очах американців, тоді як Путін формує ілюзію власної перемоги. Останній, зокрема, хоче використати ситуацію для тиску на Україну в питанні військовополонених. Реакція Вашингтона буде залежати від його інтересів. Якщо припинення вогню відповідатиме стратегічним цілям США, вони підтримають цей процес. Якщо ні – вони створять інформаційну завісу, що дозволить маніпулювати ситуацією", — каже Постернак.

Проте політолог вважає, що не варто очікувати від Дональда Трампа та загалом Білого дому реакцію і дії, якщо РФ порушить домовленості. Вашингтону буде простіше зробити вигляд що вони нічого не бучать і не чують. Однак є ймовірність, на думку Постернака, що Україна погодиться на перві умови, аби припинення вогню все ж такі відбулось.

Нагадаємо, чергові переговори між США і Росією про припинення вогню в Україні відбудуться 23 березня в Саудівській Аравії. Йдеться не про повне зупинення бойових дій, а про удари по енергетиці та всій інфраструктурі загалом.

Також Фокус розбирав, про що реально домовилися Трамп і Путін і що лишилося за кадром.