Чому спроби Трампа зупинити війну в Україні провалюються ‒ FT

Глава Білого дому Дональд Трамп під час телефонної розмови з російським диктатором Владіміром Путіним заявив, що процес мирного врегулювання війни в Україні триває "на повну силу" і сторони наближаються до укладення угоди. Однак, попри оптимізм американського президента, Путін відхилив його вимогу про повне припинення бойових дій, погодившись лише на обмежене перемир’я щодо ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі.

Ця розмова стала другою між двома лідерами після повернення Трампа до влади та підкреслила труднощі, з якими він стикається у спробах реалізувати своє бачення швидкого миру в Україні, пише The Financial Times. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово обіцяв припинити великі військові конфлікти, однак нинішня ситуація демонструє складність досягнення цієї мети.

Чому переговори не принесли результату

Розмова Трампа з Путіним відбулася на тлі загострення інших міжнародних криз. Лише за кілька годин до цього зазнала краху угода про припинення вогню в Газі, укладена між Ізраїлем і ХАМАС за посередництва союзників Трампа та чиновників з адміністрації Джо Байдена. Також США нещодавно завдали авіаударів по об'єктах хуситів у Ємені, що стало ще одним проявом зростання напруженості в регіоні.

Політичний аналітик Аарон Девід Міллер із Фонду Карнегі зазначив, що у підході Трампа до міжнародних відносин є серйозна проблема:

"Дональд Трамп не зможе примирити своє уявлення про себе як про великого переговорника з похмурими реаліями цих конфліктів. Особистість, яка у світі Трампа відіграє таку центральну роль у всьому, не працює".

Критики також звертають увагу на те, що позиція Трампа щодо України дала Москві додаткові важелі впливу. В останні тижні він неодноразово критикував президента України Володимира Зеленського та намагався чинити тиск на Київ.

Колишня радниця Білого дому Фіона Гілл, яка займалася питаннями Росії під час першого терміну Трампа, прокоментувала ситуацію так:

"Путіну вдалося зробити невелику поступку Трампу, не поступившись насправді нічим".

За її словами, Кремль чітко дав зрозуміти, що не збирається відмовлятися від своїх ключових вимог щодо припинення війни. Обіцянка Москви тимчасово припинити атаки на енергетичну інфраструктуру та працювати над угодою про морську безпеку в Чорному морі не є новим кроком, а лише поверненням до попередніх домовленостей.

Чи є у Трампа стратегія щодо Росії

Експерти відзначають, що наполягання Трампа на швидкому укладенні угоди могло підбадьорити Путіна.

"Трамп зробив дуже мало для створення важелів впливу на Росію, але чинить великий тиск на Україну. Результат не повинен бути несподіваним", ‒ заявив директор Центру Карнегі Росія-Євразія в Берліні Олександр Габуєв.

Водночас сам Трамп визнав, що переговори з Путіним є складними. Виступаючи на Fox News після розмови, він заявив:

"Зараз у вас багато зброї, спрямованої один на одного. І припинення вогню, якщо не піти трохи далі, було б важким. Росія має перевагу, як ви знаєте".

Попри труднощі, прихильники Трампа наполягають на тому, що він рухається у правильному напрямку. Колишній генерал Кіт Келлог, який наразі є спецпредставником з питань України, написав у соцмережах:

"Президент Трамп доводить, що він є президентом, який говорить те, що думає, і робить те, що говорить. Він доведе цю війну, яка триває вже понад три роки, до кінця".

Наслідки для України та світу

Однак критики зазначають, що в підході Трампа до міжнародної політики є суттєві недоліки. Макс Бергманн із Центру стратегічних і міжнародних досліджень вважає, що адміністрація Трампа недооцінює складність таких переговорів:

"Переговори про закінчення воєн є надзвичайно складною і виснажливою справою, яка вимагає величезного терпіння і креативності, щоб знайти відносно прийнятні пропозиції".

Деякі експерти також висловлюють занепокоєння щодо того, якими можуть бути подальші поступки Трампа перед Путіним. Бергманн наголошує:

"Будь-яке припинення вогню, яке призведе до того, що США припинять постачання зброї в Україну, є величезною перемогою для Путіна, тому що Китай, Північна Корея та Іран не припиняють свою підтримку".

Фіона Гілл також вважає, що Путін очікував змін у міжнародній ситуації після перемоги Трампа:

"Путін чекав, чи відбудуться серйозні зміни. Він думав, що європейці, можливо, здадуться, або Україна розвалиться. А замість цього США раптово і досить різко змінили свою позицію".

Окрім України, підхід Трампа до світових криз викликає занепокоєння і в інших регіонах. Наприклад, у Газі він спочатку проводив переговори з ХАМАС щодо перемир’я, але згодом різко змінив курс і підтримав військові удари Ізраїлю.

Колишній високопосадовець Держдепартаменту США зауважив:

"Він більше стурбований тим, щоб відштовхнути наших союзників і партнерів, а це означає, що у нас буде менше впливу у світі. А якщо у нас менше впливу у світі, то ми не можемо укладати такі угоди, які він хотів би бачити".

Використовуючи симпатію Трампа до Путіна та його любов до угод, Кремль спокушає Білий дім бізнес-можливостями Росії.

Та що ще може запропонувати Москва Вашингтону, крім участі американських компаній у розробленні російських родовищ рідкісноземельних металів?

 Про це в статті "Дев’ять кроків Путіна назустріч Трампу та "Ялті 2.0" пише Володимир Кравченко.